Що відомо про скандального пастора, який вбив родичів у Ковелі

1
1
Що відомо про скандального пастора, який вбив родичів у Ковелі
У Ковелі у будинку на вулиці Володимирській пастор скандальної церкви Сандея Аделаджі розстріляв двох чоловік та поранив ще одного.

Майже десять років тому, якщо точніше, то наприкінці січня 2009 року, популярний на той час сайт «Ковельська правда» опублікував журналістське розслідування під назвою «Олег Кононенко і гроші церкви «Слово життя», пише Район.Ковель.

Приводом стало те, що з ковельської церкви «Слово життя» (колись було «Нове покоління») вийшло 110 членів, які звинуватили пастора Олега Кононенка у марнотратстві та інших гріхах. Втім, через кілька років нові власники видання знищили резонансну публікацію.

ЧИТАТИ ТАКОЖ: Чоловік, який застрелив родичів у Ковелі, – пастор скандальної церкви Сандея Аделаджі

Олег Кононенко родом із міста Любомль, що на Волині, народився у 1972 році в сім’ї військового прапорщика. Коли він був у восьмому класі, батько вийшов на пенсію і сім’я переїхала до Ковеля. Кононенки проживали у місті залізничників на вулиці Володимирській. Тут Олег потрапив до компанії однолітків з «крутим» характером, дехто з них у подальшому був засуджений.



Після закінчення ковельської школи № 5 Олега Кононенка призвали до лав Радянської армії. Служив у Казахстані. Прийшов на «дембель», влаштувався у Палац культури і техніки імені Тараса Шевченка оператором світлотехніки і навіть займався організацією концертів «зірок» естради. Там познайомився із тезкою – Олегом на прізвисько «Чорний», який і відкрив йому дорогу за «грати».

Наприкінці 1991 року Кононенко одружився і буквально через три місяці (у 1992 році) потрапив до слідчого ізолятора за те, що у Палаці, де працював, вкрав музичну аппаратуру. У камері він познайомився з відомим кримінальним авторитетом Валерієм Пікульським з Любомля. Коли обох було звільнено, Пікульський взяв Кононенка у свою «бригаду». Але через деякий час Кононенка звідти витурили за те, що він «крисятничав», тобто приховав від «своїх» чималу суму грошей.

У 1993 році Олег Кононенко вдруге потрапляє до ізолятора, цього разу – за викрадення автомобіля разом із своїм напарником Романом на прізвисько «Малий». Але і вдруге йому вдається відкупитися.



Наприкінці 90-х років Кононенко втретє потрапляє до слідчого ізолятора. Коли наш «герой» перебував у Любомлі, міліціонери вилучили з багажника автомобіля, на якому він приїхав з Сергієм Т., не зареєстрований вінчестер з патронами та іншу зброю. Кононенко слізно просив свого приятеля (за віком – меншого на кілька років), щоб той взяв усю вину на себе. Це й не дивно, бо Сергій Т. не мав жодної судимості, а Кононенку загрожував реальний строк позбавлення волі – 8 років. Сергія Т. засудили, але всього за кілька місяців його звільнили за «пом’якшуючими обставинами».

А тим часом Олег Кононенко займався дрібним злодійством: викрадав у спиртовиків і валютчиків гроші та спирт, крав у Ратнівському районі із трубопроводу солярку. Кажуть, ніби він учетверте потрапив до ізолятора за вчинення злісного опору працівникам міліції.

Переломним в долі Кононенка став 1999 рік, коли він звернувся до правоохоронних органів, щоб з нього зняли підписку про невиїзд, так як почав відвідувати церкву «Нове покоління» та виявив бажання їхати у Ригу (Латвія) вчитися на… богослова і стати у подальшому пастором церкви. Правоохоронці, які стільки натерпілися від Кононенка, з великою радістю відпускають його, і той їде у біблійну школу відомого проповідника Олексія Лєдяєва (на фото). Потім протягом трьох років відвідує у Ковелі церкву «Нове покоління». Його сім’я жила за рахунок того, що дружина Ольга нібито їздила по базарах і продавала гуманітарку.



Пастором церкви «Нове покоління» у Ковелі тоді був Іван Вальтер. У 2003 році духовна рада церкви (щось на зразок церковної двадцятки у православному храмі) почала висловлювала своє невдоволення Вальтеру, мовляв він проявляє мало ініціативи, хоча всі відзначали його порядність та здібності проповідника. На думку духовної ради, пастор мав бути більш рішучим та енергійним. Після розмови з духовною радою Іван Вальтер погодився залишити у Ковелі служіння і невдовзі переїхав до Німеччини із дружиною та трьома дітьми.

Духовна рада «Нового покоління» прийняла рішення, що пастором має стати Олег Кононенко, якого відразу ж благословили на пасторство Іван Вальтер та пастор Анатолій Білоножко з «Посольства Божого» (м. Київ) за підтримки Сандея Аделаджи. Проте, не всі члени церкви погодились з цим вибором і говорили, що новонавернений (до того ж із такою «строкатою» біографією) не може бути пастором або просвітерем. Але Олег Кононенко навчився переконувати не тільки кулаками. Він обіцяє прозору бухгалтерію, необмежений доступ рядових членів церкви до бухгалтерських книг. І починає пасторувати.



Кононенко відразу змінив назву церкви з «Нового покоління» на «Слово життя». Через рік свого пасторства він купує в одному з автосалонів Луцька новий автомобіль Mitsubishi Lancer за 34 тисячі доларів, причому в кредит на підставну особу з числа членів церкви.

«Моя мама поїхала до Італії і буде мені надсилати гроші, щоб я виплачував кредит», – казав він громаді.

У той же час близько двадцяти членів церкви звинуватили його у крадіжці церковних грошей та брехні. Відбулися членські збори. Але довести факти крадіжки коштів скаржникам не вдалось. Брехню вони частково довели і навіть поїхали до Києва скаржитись на Кононенка самому Сандею Аделаджи. Тоді у Ковель приїхав пастор Анатолій Білоножко.

«Кого не влаштовує Кононенко, тому краще вийти з членів церкви», – запропонував він.

Одним словом, представник Сандея Аделаджи захистив Олега Кононенка. Таким чином, близько двадцяти чоловік «відкололись» від церкви.

Наприкінці 2006 року пастор дочірньої церкви у селищі Луків Петро Федорук звинуватив Олега Кононенка в тому, що він – «аферист» і «злодій», який «користується церковними грошима».

Саме тоді до церкви «Слово життя» звернувся мешканець Львова, віком до 40 років, із діловою пропозицією, начебто він може допомогти ковельчанам з будівництвом церковного приміщення за гроші Євросоюзу. Кононенко познайомився з цим ділком за більярдом у ковельському готельно-ресторанному комплексі «Наше місто», де любив проводити свій вільний час. Більярд – улюблена гра Кононенка. Хоча йому неодноразово члени церкви вказували на те, що не личить пастору проводити час у барах та більярдних клубах Луцька та Ковеля і носити масивні золоті ланцюжки.



Мова із львів’янином йшла про суму в 3 мільйона євро, яка нібито надійде ковельчанам, але для цього, за його словами, потрібно зробити «відкат». Аферист сказав, що ковельській церкві треба буде заплатити за роботу з документами «потрібним» людям з українсько-польського представництва у Львові, які займаються грантами з Євросоюзу. Сума «відкату» не називалась. Олег Кононенко погодився на запропоновану аферу. Втім, тут на його шляху став пастор Петро Федорук. Львів’янина було затримано співробітниками УБОЗу, але через брак доказів його відпустили.

Після цих «гучних» подій пастор Петро Федорук та невелика частина членів церкви «Слово життя» залишили Кононенка і створили нову церкву – «Ноєв ковчег», мотивуючи тим, що вони не можуть слухати такого пастора, як Кононенко, який на проповіді говорить одне, а у житті робить зовсім протилежне. Цей був другий «розкол» церкви «Слово життя».

Свого часу Олег Кононенко казав, що будуватиме церкву за власні кошти. Було отримано дозвіл та виготовлено всю необхідну технічну документацію. На будівницво нової церкви у 2007 році її члени та прихожани зібрали близько 60 тисяч доларів. Будівництво розпочалось. Тоді Кононенка відвідувало багато відомих у Ковелі бізнесменів – Юрій Кисіль, Роман Ляшук (тодішній депутат Ковельської міської ради від НУ-НС), Ігор Ясашний, Сергій Макаренко (згодом переїхав у Житомир) та інші, які пожертвували свої кошти на будову. Але за чотири роки ніхто не перевіряв надходженя до церковної каси грошей.

Зібраних грошей вистачає, аби закінчити цокольний цикл. Хоча за цей час Олег Кононенко робить у своїй квартирі на вулиці Володимирській євроремонт за 15 тисяч доларів, знову пояснюючи всім, що гроші він взяв у кредит. За два роки будівництва церковній громаді вдається зібрати ще близько 100 тисяч доларів на будову. Кононенко теж активно збирає гроші нібито на будівництво церкви, пропонуючи людям 3 відсотки щомісяця. Частину зібраних грошей, приблизно 50-70 тисяч доларів, він віддає на будівництво, розповідаючи всім, що це є гроші, які пожертвували інші церкви та люди, які не є членами церкви.

Втім, переважна більшість членів церкви бачила зовсім інше: Кононенко витрачає на свої потреби щомісяця по декілька тисяч доларів, живе як вареник у маслі, основний час проводить у більярдних і боулінг-клубах, на полюванні, купує для себе золоті прикраси по кількасох грамів. Вдома у нього – хороший арсенал зброї: самозарядна рушниця «Сайга 410К», розроблена на базі автомата Калашникова, ще кілька рушниць. Пастор також придбав для власних потреб водного скутера, моторного човна, дошку для серфінгу. Відносно відпочинку за кордоном, то Кононенко лише за один рік відвідав Єгипет, Турцію, Литву, Німеччину, Італію.



Зрозуміло, що довго так тривати не могло. На засіданні духовної ради церкви «Слово життя», до якої входило 7 чоловік, пастору-марнотратнику запропонували надати звіт про фінансовий стан церкви за останні роки.

«Тільки через мій труп!» – зухвало відповів Олег Кононенко.

Після тижня словесних перепалок між пастором і основною частиною церкви, Кононенко таки змушений був надати бухгалтерські книги для перевірки. Спеціально створена церковна комісія виявила у документах численні виправлення, були видатки, походження яких Кононенко так і не зміг пояснити. Для багатьох це вже була «крапка».

У церкві відбулися збори. 110 чоловік (з 160-ти) своїми підписами запропонували Олегу Кононенку звільнити місце пастора через марнотратство. Обов’язки касира виконувала Наталія Наконечна, яку теж дуже серйозно критикували. Кононенка також звинуватили в тому, що він своєю брехнею розбивав подружні пари… Олег Кононенко спершу казав, що він кається перед усіма і готовий частково визнати свої провини, але, коли виходив перед громадою на сцену, то про все це «забував» і знову починав виправдовуватися.



До Ковеля були запрошені представники «Посольства Божого» із Києва. Приїхала група пасторів від Сандея Аделаджи – все той же Анатолій Білоножко, Олександр Маломедов, Павло Федоров (на фото) і Роман Трохін. Знову ж таки, вони приїхали, аби захистити Олега Кононенка.

«Хто не згідний, що Кононенко – пастор, просимо залишити церкву. Навіть якщо залишиться за ним двадцять чоловік, то він все-одно буде пастором», – оголосили «вердикт» кияни на сцені Народного дому «Просвіта».



Основна частина церкви, а це – 110 чоловік, була проголомшена і обурена такою «розв’язкою». Адже, церкву треба зберегти для громади, а не пастора – для церкви.

На зборах стали відомі факти, які давали відповідь на запитання: чому так діяли пастори з Києва? За підрахунками громади церкви, Олег Кононенко зібрав близько 230-250 тисяч доларів нібито на будівництво церкви. Частину від цієї суми, начебто, завіз до Києва для того, щоб вкласти їх у компанію, подібну до сумнівної «Кінгс Кепітал», яка була у середовищі церкви «Посольство Боже», під 3-5 відсотків щомісяця. За словами Кононенка, він передав безпосередньо через пастора Анатолія Білоножка приблизно 60 тисяч доларів. Інша, дуже велика сума коштів, просто витрачалася ним для власних потреб.

Наслідуючи «приклад» Кононенка, кілька членів церкви «Слово життя» взяли у банках великі кредити (під заставу віддавали навіть свої квартири) та вклали ці кошти, за його ж порадою, в «Кінгс Кепітал». Деякі з них особисто давали гроші Кононенку. Після численних усних звернень своїх прохожан, Кононенко коротко відповідав: «Я вам поверну!» І обіцянки тягнулися місяцями, але не виконувалися. З усіх тих кредиторів розписку від Кононенка отримав тільки один чоловік, який не є членом церкви, що він надав йому, Кононенку, 30 тисяч доларів. Пастор із Любомля Віктор Щукін (на фото) був одним із найкращих друзів Олега Кононенка, але теж піддався на його агітацію і напозичав нібито близько 70 тисяч доларів.



Стає зрозуміло, чому Київ так завзято підтримував Олега Кононенка. Гроші, гроші й ще раз гроші…

Якби «Посольство Боже» у Києві визнало, що Кононенко був неправий, тоді похитнулася сама думка про непогрішність самого пастора, хто б це не був – якийсь там Кононенко чи Сандей Аделаджа.

У січні 2009 року із Кононенком залишилось близько 40 чоловік, деякі з них не втрачали надії, що він все-таки поверне їм кошти, бо під заставою у банках перебували квартири. Інших 110 членів церкви вийшли з церковної громади під «головуванням» Кононенка.

Такий ось «портрет» колишнього бандита і вчорашнього пастора церкви на прізвисько «Йожик», який у чужому помешканні безжально розстріляв людей, вбивши двох та поранивши одного чоловіка.

Як же тут не згадати колишнє кононенкове: «Тільки через мій труп!»…

Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
1

Коментарі:


Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
А чому це стало відомо тільки зараз, а не раніше?
Відповісти

© 2016. Усі права захищені. Повна або часткова перепублікація матеріалів можлива лише за дотримання таких умов: 1) гіперпосилання на «Волинь24» стоїть не нижче другого абзацу; 2) з моменту публікації на «Волинь24» минуло не менше трьох годин; 3) у кінці матеріалу на «Волинь24» немає позначки «Передрук заборонений».