Як голова колгоспу в кукурудзі ховався. ВОЛИНСЬКІ БУЙДИ

1
1
Як голова колгоспу в кукурудзі ховався. ВОЛИНСЬКІ БУЙДИ
У 1979 році першим секретарем Горохівського райкому Компартії став Іван Семенцов. До того спеціально під нього об’єднали два великі колгоспи – імені Леніна й імені Ілліча. Всі борги списали, а показники сплюсували, ніби це один колгосп таких досяг. Відправили документи в Москву, і отримав Іван Михайлович звання Героя Соціалістичної праці, ще й підвищення.

А розумівся він на сільському господарстві, як баран на нових воротах. Приїжджає у відсталий колгосп, заходить на свиноферму, де масовий падіж, і прорікає: «На кожну свиноматку має бути свинотатко. Тоді й свині перестануть дохнути».

Якось приїжджає він у віддалене село, а там молодий голова колгоспу поїхав з бригадиром в лісок пиячити. А люди на голову злі – от і здали компартійному босу, де їхній голова під час робочого дня повертається.

Побачили голова з бригадиром райкомівську «Ниву» – і навтьоки. Бригадир – в ліс, а голова – в кукурудзу. Під’їхав Семенцов до «бобика» (так в народі називали позашляховик УАЗ для армії і сільської місцевості), вийняв ключ із замка запалювання, поклав у кишеню і погнався на «Ниві» навперейми навколо кукурудзи. Добіг голова колгоспу в другий кінець поля, висунув голову – а вже «Нива» їде. Давай в другий бік тікати. Там – те саме. Так цілий день один по периметру проїздив, а другий – по полю в кукурудзі пробігав.

А вже як сонце почало сідати, дав Семенцов годі. Сказав у конторі, щоб завтра голова був на бюро райкому.

На другий день бере голова шофера, їдуть в район. Півдня там його на бюро шпетили. Водій вже й виспатися встиг.

Приходить голова похнюплений, сідає в машину. А шофер до нього:

– Ну, шо там?

– Шо-шо? Зняли.

– І як ми тепер будем без голови?

– Якогось дурня пришлють.

– Шо, знов?

Голову колгоспу хоч і з посади звільнили, але зовсім з номенклатури не викинули – призначили директором місцевої школи. На прощання сказав йому Семенцов: «Доки я керую районом – не бути тобі головою колгоспу».

І слова дотримав.

Але через кілька років Семенцова в обком забрали, і вчорашній директор школи знову став головою колгоспу. Завів блат із секретаркою нового першого в райкомі. І перш ніж їхати в лісок, завжди їй дзвонив.

Чи, бува, районне начальство в його село не збирається.

Святослав ЛЕСЮК
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
1

Коментарі:


  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Памятаю Семенцова. Доводилось бути на його нарадах, коли він займав посаду першого секретаря Волинського обкому КП (СС). Грубий самодур, нагадував Собакевича з "Мертвих душ" вічно живого і сучасного Миколи Гоголя. Мова - жахливий суржик з російською, густо пересипаний лайкою і погрозами типу: "...завтра ти положиш на стол свой партбілєт". Один мій близький друг, тодішній голова колгоспу, сміявся, мовляв, як був малим, то місцевий дільничий лякав, що відріже яйця, а коли виріс, то Семенцов почав лякати, що відбере партквиток. Разом з яйцями. Так тоді ставали "героями соцпраці". Так стала "героєм" Смирнова в Маяках за "рекордні" урожаї цукрових буряків, так став "героєм" Володимир Вірний за "рекордні" урожаї кок-сагизу, картопляр з Рожищенського району, доярка з Копачівки, свинарка з Привітного. Про це "геройство" можна написати талмуд на 1000 сторінок, але невдячна це робота...
Відповісти

© 2016. Усі права захищені. Повна або часткова перепублікація матеріалів можлива лише за дотримання таких умов: 1) гіперпосилання на «Волинь24» стоїть не нижче другого абзацу; 2) з моменту публікації на «Волинь24» минуло не менше трьох годин; 3) у кінці матеріалу на «Волинь24» немає позначки «Передрук заборонений».