Африканська чума «ламає зуби» об волинські ліси. ФОТО

Ліси Волині охороняють від африканської чуми свиней (АЧС). Після того, коли в червні цього року на кордоні в Любомльському районі виявили труп хворого на чуму кабана, лісівники контролюють ситуацію: регулярно відстрілюють тварин для лабораторних досліджень, а також роблять усе, аби дикі кабани не міргували за межі лісництв.

Всього в області з початку року для контролю відстріляли 97 диких кабанів – не менше однієї особини у кожному з лісництв. Туші обстежили лабораторно. Втім, у жодному з випадків збудника АЧС не знайшли. Відтак фахівці Держпродспоживслужби та лісівники роблять висновки, що небезпечного для тварин захворювання, від якого людство досі не винайшло ліків, – на Волині немає.

ЩОМІСЯЦЯ – ОДИН КАБАН «НА ПРОБУ»



Один із основних заходів контролю ситуації – відстріл диких кабанів. Роблять це згідно з планом: щомісяця у кожному лісгоспі Волині беруть «на пробу» не менше одного дикого кабана. Після цього матеріали доставляють в обласну лабораторію, звідки відправляють у Київський інститут, або у Львівську регіональну державну лабораторію ветеринарної медицини.

"Із початку року було направлено 38 проб від диких кабанів, і всі вони - від'ємні. Тобто африканська чума не зареєстрована в дикій фауні. Мабуть, в цьому велика заслуга лісівників, які підгодовують кабанів, займаються ними. Завдяки цьому міграції диких свиней немає, тому й у нас благополучна ситуація", - розповідає начальник Маневицького районного управління Держпродспоживслужби Анатолій Неродик.

Інший захід безпеки: "вмовити" кабанів не залишати свої рідні ліси, адже небезпека підхопити захворювання за їх межами – зростає. Приміром у лісах Маневицького лісгоспу, які займають близько 300 тисяч гектарів, живе щонайменше 150 диких кабанів.

Аби вони не мігрували, на території лісництва створили понад десять майданчиків для їх підгодовування.



Також лісівники подбали про окремі невеличкі поля, засіяні просом, вівсом, кукурудзою та житом. Після того, коли кабани з’їдять ці посіви, лісівники переорюють поле та засівають його знову.

"Ввечері на цьому полі ми можемо відстежити до 30-ти кабанів. Посіяли для того, аби кабан знаходився в лісі, не ходив до людей і не нищив їхні поля", - зазначає головний мисливствознавець ДП "Маневицький лісгосп" Микола Корець.

Окремі майданчики виконують ще й статистичну роль: тут встановлені відеокамери, через які лісівники рахують поголів’я диких кабанів. У такі місця тварин заманюють не посівами, а зерном: двічі на тиждень на кожному з майданчиків висипають мішок кукурудзи та зерновідходів.



Окрім цього, на території Маневицького лісгоспу облаштували вольєр для диких кабанів площею у 6,2 га. За останні п’ять років лісники у цьому вольєрі вигодували та випустили у ліс понад 60 кабанів. Нині тут живе 16 свиней, 12 з них – свиноматки, які навесні дадуть приплід.

Стан здоров’я кабанів у вольєрах – теж під контролем. Щомісяця з вольєру беруть принаймні один зразок, який перевіряють у лабораторії.

* * *

Лісівники кажуть, що у поширенні африканської чуми найбільшу небезпеку несуть …люди. Точніше – людська необачність та байдужість. Микола Корець пояснює: «Більшість людей, у яких гинуть свині, мають звичку вивозити тушки тварин у ліс. Потім же птахи, які живляться цими тваринами, розносять цю інфекцію. Хотілось би, щоб люди дотримувалися заходів безпеки».




Текст і фото Анастасія КАЧИНА