Результати реформи освіти в Україні. ВІДЕО

1
0
Результати реформи освіти в Україні. ВІДЕО
У суспільно-політичному ток-шоу "Протилежний Погляд LIVE" тему освіти порушували неодноразово. Питання якості освіти є завжди актуальним, а напередодні святкування Дня знань – особливо бентежним, адже вже незабаром разом із новим навчальним роком стартує реформа української освіти. Головне завдання реформи – формування свідомих, суспільно активних громадян, здатних забезпечити економічне зростання і культурний розвиток країни.

Команда суспільно-політичного ток-шоу "Протилежний погляд LIVE" вийшла на вулиці Луцька та попросила перехожих оцінити рівень освіти в Україні сьогодні. Їхні відповіді різнились, проте є очевидним, що сама реформа на часі, - пише ІА Конкурент.



"Освіта залишається чи не єдиною сферою в Україні, що застрягла у радянському минулому з його методами формування особистості, фабричним принципом "всі мають бути однаковими" та знаннєвим підходом, коли на дітей висипають тонну інформації, змушують її завчити, але не пояснюють, як цим користуватись та навіщо воно потрібно", – заявила Лілія Гриневич, Міністр освіти і науки України.

Що саме передбачає реформа та які зміни передбачені для учнів, батьків та вчителів розповіла у програмі начальник управління освіти Волинської ОДА Людмила Плахотна.



Також вона розповіла, як ставиться до репетиторства для школярів, адже репетиторство як явище дуже поширене.

"Репетиторство – це дуже негативне явище, і ми з ним намагаємося боротися. Але якби не було попиту – не було би пропозиції і навпаки. Сьогодні репетиторів наймають уже дітям, які йдуть у перший клас. І ми це знаємо, тому що батьки не мають часу чи бажання з дитиною займатися вдома. Вони хочуть прийти додому і тільки відпочивати, а з дітьми (ми ж пам'ятаємо, як і ми вчилися) десь треба стимулювати дитину до навчання на першому кроці. Адже в школу приходять діти з різною підготовкою, вихованням і навіть різними можливостями мовлення. В однакових умовах навчаючи дітей ми не можемо привчити їх вчитися одразу", – зауважила начальник управління освіти.



Окремо у прямому ефірі ток-шоу "Протилежний погляд LIVE" порушували питаннящодо зарплат волинських вчителів. Так, зі слів Людмили Плахотної, заробітна плата молодого вчителя, якщо він має повне тижневе навантаження, становить 5-6 тисяч гривень.

"Звичайно, це невеликі кошти. Але упродовж трьох років він починає атестуватися, підвищувати свій професійний рівень і, відповідно, фаховий, тоді й починає зростати заробітна плата по сітці тарифних розрядів", – уточнила начальник управління освіти Волинської ОДА .

Натомість, додала, що заробітна плата вчителя з досвідом, стажем (бо є доплати за стаж, категорію, інші доплати обов'язкові), вчителя, який має вищу кваліфікаційну категорію і повне тижневе навантаження, складає 10-12 тисяч.

Своєю чергою депутат Луцької міської ради Алла Надточій зауважила, що негативною є ситуація у Луцьку в профтехосвіті.



"Нам браку. Проанонсували, що має бути підвищення заробітної плати, все добре, тільки державний бюджет не передбачив цих коштів. Відповідно ми (міська рада, – К.), щоб забезпечити ці норми, бо це наші люди, педагоги, жителі міста, ми з міського бюджету доплачуємо. Вже при формуванні бюджету на 2018 рік в нас бракувало тільки на оплату педагогам заробітної плати більше як 50 мільйонів. Коли знову проанонсували, що має бути підвищення за престижність, то ще додалися кошти. У результаті – ми на комісії розглядали і ухвалювали звернення до Кабінету Міністрів про те, що в нас в Луцьку бракує, щоб оплатити всі ці надбавки майже 100 мільйонів. Це велика сума навіть для міста Луцька", – зауважила депутат Луцькради.

Проте в реформи освіти існують не лише прихильники. Критики вона зазнали з боку Ірини Фаріон, яка сказала, що основний акцент, який би сьогодні мало робити Міністерство освіти, – це професійно-технічна освіта, тобто підготовка середньої ланки.

Про народна депутатка України 7-го скликання заявила в ефірі ток-шоу "Протилежний погляд LIVE" на телеканалі "Нова Волинь". На думку Ірини Фаріон, в Україні надто багато людей з вищою освітою.

"У нас вища освіта стала, практично, формою середньої освіти: будь-де можна отримати економічну освіту, будь-де можна отримати юридичну освіту, так скоро, можливо, ми і медичну освіту зможемо отримувати будь-де. Ми творимо суспільство дилетантів. І те, що сьогодні робить Міносвіти, – це пряма дорога у суспільство дилетантів. Це і є основна проблема Міносвіти, яка не працює над середньою ланкою", – заявила вона.



Міносвіти вважає, що сьогодні кожна людина має мати вищу освіту. Проте депутатка не погоджується із цим.

"Ми всі різні. Ми всі рівні. До кожної праці має бути повага, починаючи від святої жінки (чи чоловіка), яка прибирає, і закінчуючи професором, який має руку поцілувати цій жінці. Але кожен має бути на своєму місці", – вважає вона.

Ірина Фаріон переконана, що суть освіти полягає у реальних знаннях, а не у тому дипломі, який можна купити, закінчивши якийсь скорочений чи редукований курс. Реформи, які сьогодні активно впроваджує Міністерство освіти і науки, – це прицільне знищення національної освіти як вищої, так і середньої.

По-перше, в основі цих псевдореформ, зі слів Ірини Фаріон, лежить колосальний ієрархічний дисбаланс.

"У чому полягає проблема сучасної вищої освіти? Попри безпрецедентне безгрошів'я, попри те, що зарплата професора – 6 800 гривень, а зарплата учителя – 8 000 гривень. Це щось таке, як приниження хірурга до рівня санітарки, скажімо, в лікарні", – зазначила вона.

По-друге, реформа – це наповнення освіти змістом. А зміст вищої освіти на сьогодні – катастрофа.

"Якщо у кожному місті ми маємо університет, це означає, що кожен університет реально має давати універсальну освіту. Універсальна освіта – це, передусім, поважна і серйозна гуманітаристика. Гуманітаристика – це українська мова, це історія, це філософія, це культура, це психологія... 2014 рік, листопад. Здавалося би, у нас почнуться серйозні реформи в освіті після того, як її активно знищував Дмитро Табачник. Замість Табачника приходить людина, яка у ще страшніший спосіб знищує українську освіту. Прізвище цієї людини Сергій Квіт. Він видає указ наприкінці листопада 2014 року про необов'язковість базових гуманітарних дисциплін, які і перетворюють інститути в університети. Необов'язковість української мови і необов'язковість історії України. І відбувається це під час Майдану. Після того Квіта викидують, як абсолютно непотрібний елемент, який і був, власне, імплементований в систему, щоб скасувати два укази Вакарчука. На його місце приходить представниця "Народного Фронту" Лілія Гриневич і поглиблює це питання тим, що в середню освіту практично вводиться мова національних меншин... У результаті ми тільки чуємо про те, як наше міністерство освіти профільне захищає мови національних меншин. І ми маємо по всій вертикалі мови національних меншин, з державного бюджету ми їх фінансуємо. Це називається реформа освіти? Це не є реформа освіти", – розповіла Ірина Фаріон.

Ще одна жахлива хвиля "реформ" у вищій освіті – це позбавлення вищих навчальних закладів статусу науково-дослідних.

Окрім того, фінансування Академії наук зводиться до нуля.

"Тобто це є війна з академічною наукою. Якщо ви хочете знищити АН, то тоді дослідники наукові мають зосереджуватися в університетах. Якщо ж знищуєте статус науково-дослідних інституцій університету, то де у нас буде академічна наука?" – зауважила політик.

Що стосується вищої школи, то вона абсолютно стає залежною від студента, який платить гроші.

"Студент, який платить гроші, табуйований від його відрахування. Бо якщо ми відраховуємо студента, який платить гроші, то ми тоді не маємо чим платити викладачам. Це називається реформа? Це є вбивство освіти із самої середини", – додала вона.

Ірина Фаріон зауважила, що в Україні обов'язково повинна бути бюджетна форма навчання.



"Хто у нас заробляє стільки грошей, щоб міг оплатити навчання дитини? Якщо нам будуть належно платити, то ми будемо платити за освіту. Але у нас більша частина країни виїжджає на заробітки до Польщі, до Чехії, до Італії, до Іспанії. І звідти, заробляючи гроші, оплачують освіту своїм дітям. В мене складається таке враження, що вища освіта працює для того, щоб підготувати випускника на експорт – ми продаємо дешеву робочу силу", – сказала вона.

Для викладачів вищої школи створюють неймовірно важкі умови праці – їх змушують публікуватися лише в окремо визначеній мережі, яка називається Scopus і Web of Science.

"В мене таке враження, що повернулася комуністична система освіти в своєму найгіршому вияві. Тільки якщо тоді це називалося "інтернаціоналізацією", то тепер це називається "космополітизація", "глобалізація", "англієзація" і повне вимивання українського складника. І це все подається під європейською "пудрою", – зауважила Ірина Фаріон.

Що ж до середньої школи, то там ситуація не краща: в середній школі об'єднали історію України з всесвітньою історією. Кожна школа може вибирати: читати інтегрований чи неінтегрований курс.

"Таке враження, що все робиться для того, щоб у свідомість дітей і юнаків не вкладали прив'язаність до своєї землі", – вважає Ірина Фаріон.

Але ще гірше те, що в Міносвіти було бажання злити в один предмет зарубіжну літературу і українську літературу.

"Ви уявляєте собі цей мікс пива із коньяком?" – прокоментувала політик.

Усі ці реформи, на переконання Ірини Фаріон, потрібні нашому космополітичному урядові, який не зацікавлений в тому, щоб національно свідома молодь врешті-решт колись прийшла до влади.

Попри усе це, Міносвіти й надалі вводить нові правила і стандарти. Чи виправдає себе освітня реформа, покаже час. Наразі ж усі готуються до нового навчального року і нової української школи.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
0

Коментарі:


  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
так звана політична еліта (а насправді банда при владі ) зацікавлена, щоб створити майбутню націю рабів: без національної свідомості, з елементарним уявленням про світ і ницими потребами - наїстись, напитись, розмножитись.
Відповісти

© 2016. Усі права захищені. Повна або часткова перепублікація матеріалів можлива лише за дотримання таких умов: 1) гіперпосилання на «Волинь24» стоїть не нижче другого абзацу; 2) з моменту публікації на «Волинь24» минуло не менше трьох годин; 3) у кінці матеріалу на «Волинь24» немає позначки «Передрук заборонений».