Волинянка без руки робить круті короваї. ФОТО

0
15
Волинянка без руки робить круті короваї. ФОТО
Мешканка Ратного Тетяна Пірожик, після того, як втратила руку на виробництві, навчилася однією рукою оздоблювати короваї - і стала популярним кондитером.

У 19 років Тетяна Пірожик із Ратного ледь не загинула на виробництві. Залишившись із однією лівою рукою, мужня полісянка не зламалася: стала віртуозом–кондитером, хористкою у церкві і берегинею гарної родини, пише газета «Волинь нова».

«Я БУЛА ХУДЕНЬКА, КІСТОЧКИ ТОНЕНЬКІ, ДРОБИЛИСЯ МОМЕНТАЛЬНО…»

Мама у Тетяни померла рано, під час пологів, коли народжувала молодшу сестричку. Жили без розкошів, а завжди хотілося чогось смачненького. Тому Тетяна змалку мріяла стати кондитером – аби завжди мати на столі тістечка й печиво. А ще любила співати

Вивчилася на майстра хлібобулочних виробів. Влаштувалася на роботу на комбінат в Ратному. Якось під час нічної зміни на комбінаті і сталася біда…

«Усе сталося просто блискавично. У якусь мить мою руку затягнуло в барабан з ножами. Я була худенька, кісточки тоненькі, дробилися моментально, за лічені секунди не стало кисті, ліктя, вище нього — аж до плеча» - пригадує жінка.

«Може, і всю мене змололо б, якби робітник–тістоміс не вимкнув обладнання й не кинувся рятувати. Я — хустину з голови, кричу: «Зав’язуй, бо кров’ю зійду». Ще й сама допомагала йому, поки не знепритомніла» - розповідає Тетяна.

«ВЧИЛАСЯ ОДНІЄЮ ЛІВОЮ КАРТОПЛЮ ЧИСТИТИ»

У лікарні хірурги нічим утішити не могли, порадили звикати жити без руки. Таня плакала, бо шкодувала батька. Думала, буде опорою для нього, для молодших сестер, а вийшло по–іншому: сама стала безпомічною.

З лікарні повернулася у рідний Вужиськ. Сім’я велика, клопотів багато. І Таня бралася за все: картоплю однією лівою вчилася чистити, буряки на полі обрізувала, льон збирала. Хотіла довести і людям, і собі, що не є безпорадною калічкою.

Згодом вийшла заміж. Батьки судженого не перечили, що вибрав собі за дружину саме Таню. Жили на одній вулиці, працьовиту дівчину знали змалечку. Ніколи й словом не дорікнули ні синові, ані невістці. А вони з Федором, до речі, завжди давали собі раду, ще й рідні намагалися підсобити. Після весілля перебралися у квартиру в Ратному.

На запитання про те, як швидко вдалося навчитися однією лівою рукою пеленати діток, ліпити вареники, пекти диво–короваї, жінка має готову відповідь:

Тетяна Пірожик (фото з Фейсбук-сторінки майстрині)
Тетяна Пірожик (фото з Фейсбук-сторінки майстрині)


«Навіть якби я обох рук не мала, то без роботи не сиділа б, у хід пішли б ноги. Головне — хотіти».

За випічку взятися ще й скрута змусила. У 1990–ті роки пенсії вчасно не платили, зарплату чоловікові теж боргували. Тож Тетяна з рідними з власного городу зерно мололи, зі свого борошна і хліб стала пекти, і печиво, і перекладанці різні.

Оцінили незабаром кулінарний талант Тетяни Пірожик і сусіди, знайомі. Почали замовляти торти, короваї. Підросли син і донечка, найперші мамині помічники, допомагали і тісто місити, і оздоблювати вироби.

«БУВАЄ, ДО ПІВНОЧІ СИДЖУ, МАРУДЖУСЯ З КОЖНОЮ ПЕЛЮСТОЧКОЮ…»

Син Тетяни став священиком. «Завдяки синові я в церковному хорі співаю. Він ще школярем ходив, а згодом, як формувався хор у храмі святого Агапіта Печерського, і мене переконав спробувати. Завжди перед тим, як пекти коровай, брала благословення в батюшки. Тепер маю вдома свого священика» - розповідає жінка.

«Перед тим, як місити, молюся. Як не справляюся місити сама, то наймолодшу сестру прошу на поміч. Буває, до півночі сиджу, маруджуся з кожною пелюсточкою, щоб квіточки були як живі» - каже майстриня.

Один з короваїв, які сласноруч зробила Тетяна Пірожик (фото з Фейсбук-сторінки майстрині)
Один з короваїв, які сласноруч зробила Тетяна Пірожик (фото з Фейсбук-сторінки майстрині)


Вона навіть освоїла комп’ютер, аби бути в курсі сучасної оздоблювальної моди, має багато спеціальної літератури.

Тетянині короваї й торти користуються популярністю, клієнти кажуть – справжні витвори мистецтва. У школі любила малювати, ліпити з пластиліну, а тепер це стало в пригоді.

Втім, жінка жартує, що кондитером вона стає у свій вільний час. Бо ж є і живність, і городи, і рідні.

На заголовному фото: Тетяна Пірожик (фото Олександра Дурманенка, Волинь нова)
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
15

Коментарі:


  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.

© 2024. Усі права захищені. Повна або часткова перепублікація матеріалів можлива лише за дотримання таких умов: 1) гіперпосилання на «Волинь24» стоїть не нижче другого абзацу; 2) з моменту публікації на «Волинь24» минуло не менше трьох годин; 3) у кінці матеріалу на «Волинь24» немає позначки «Передрук заборонений».

Віртуальний хостинг сайтів HyperHost.ua в Україні