Бізнес на благодійності: як лучан ошукали на сімейному фестивалі

0
8
Бізнес на благодійності: як лучан ошукали на сімейному фестивалі
Торік волиняни віддали шахраям близько трьох мільйонів гривень.

Найпопулярніше шахрайство – збір коштів на благодійність, адже перевірити, скільки насправді зібрали і куди пішли гроші – вкрай важко.


ПІВМІЛЬЙОНА НА БЛАГОДІЙНІСТЬ

Серпень 2017 року. У Центральному парку Луцька перехожих закликають приєднатися до грандіозного дійства – першого родинного фестивалю «Family weekend».

На святі усіх небайдужих просять пожертвувати для благородної справи – покупки спеціального обладнання – кювезу – що допоможе дихати недоношеним діткам у луцькому пологовому будинку.



«457 тисяч гривень це надзвичайно велика сума, це півмільйона. Це суму, яку, здається, неможливо підняти, але ми її піднімемо», - зазначала на фестивалі керівниця благодійного фонду "Серце на долонях" Юлія Дейнека.

Чи підняли таку колосальну суму з кишень лучан чи ні – залишиться загадкою, бо одразу після фестивалю організаторка сімейного вікенду зникла...

ОШУКАНІ ПРАЦІВНИКИ

«Трудову книжку до сих пір вона не віддала. Але вони типу щось на пошту мені висилали, але я так і не отримала. Мені трудова книжка реально треба, тим, що вона в мене не пуста була. Я на попередніх роботах була оформлена. І в мене там є записи», - розповіла одна з екс-працівниць фонду Тетяна.

«З носом» лишилися не тільки довірливі лучани, а й працівники, яких організаторка фестивалю Юлія Дейнека найняла для роботи благодійного фонду «Серце на долонях».

За останній рік туди прийшли на роботу кілька десятків людей. Кадри швидко змінювалися, адже працівникам не платили обіцяну зарплату.

Одна із екс-працівниць Наталія Орел навіть подала до суду.



«Я зрозуміла, що з цього толку не буде, і вирішила цю тему не закривати, звернутися до юристів. Я зрозуміла, що людей ошуканих дуже багато, не треба закривати цю тему, треба рухатися, тому що от я не хочу, щоб такі люди молоді велися на такі гарні, солодкі перспективи, які зрештою ні до чого не ведуть», - розповіла екс-працівниця фонду Наталія Орел.

На жодне з судових засідань організаторка фонду так і не з’явилась. І хоча суд зобов’язав її виплатити понад 30 тисяч заборгованого, Наталія досі не отримала від горе-благодійниці жодної копійки.

Без зарплатні і трудових книжок лишилися близько 20 працівників фонду.

ОШУКАНІ УКРАЇНСЬКІ ЗІРКИ

А ще Юлія Дейнека пошила в дурні навіть зірок українського шоу-бізу – співаків Альошу, Монатіка, Святослава Вакарчука. Вони дали свої речі для так званого «гаражного» розпродажу, а той, з невідомих причин, так і не відбувся.

«Вони під кінець серпня взагалі зникли, що Олександр - юрист, що Юлія – організатор. Такі люди мають бути покарані і мають припинити свою таку діяльність, а не набирати людей, обіцяти їм зарплату по 2 тисячі гривень, домовлятись про звук, про сцену на півтори тисячі доларів, а потім казати, що бізнес прогорів. То навіщо займатись тоді таким бізнесом?» - обурюєтьється прес-секретарка фонду Вікторія Махновська.



А БЛАГОДІЙНИЦЯ - В ГЛИБИНЦІ

Куди ж поділися трудові книжки, фірмова хустинка Святослава Вакарчука та гроші, які жертвували лучани? Розпитати саму благодійницю виявилося завданням не з простих.

Раніше Юлія Дейнека знімала житло в одній з багатоповерхівок в центрі міста, та коли обдурені працівники взялися розшукувати жінку, не знайшли тут навіть її сліду.

Та нам вдалося розшукати благодійницю. Тепер вона живе у волинській глибинці – селі Топилище Іваничівського району.



Сусіди кажуть, що жінка живе бідно... і не на камеру додають: переховується тут через великі борги.

Приїзду журналістів Юлія не була рада.

Жінка впевнено заявляє: нікому нічого не винна. Мовляв, на родинному фестивалі, який тривав в центрі Луцька два дні, зібрали лише три тисячі гривень...

На запитання журналіста чи покинула вона благодійність, Юлія відповіла:

«Її не можна покинути. Це фонд. Але поки що я займаюсь собою та своїми дітьми. Наш фонд був якраз таки зосереджений на тому, щоб гроші не збирати, а заробляти. Тобто ми робили якісь події, на яких заробляли кошти».

«Взагалі, дівчата, я вам скажу так: ви молоді, юні та наївні, але ви копаєте не там. Копайте на політиків, які роблять щось не те і так далі, і тому подібне».

А ПРО КЮВЕЗ НІХТО І НЕ ЧУВ...

Договору із пологовим, для якого нібито збирали кошти, пані Дейнека так і не показала, лише скинула по вайберу лист, в якому йдеться, що фонд звертався в пологовий. Однак в закладі про Юлію Дейнеку нічого не пам’ятають.



«У відділення інтенсивної терапії особа не зверталася. Вперше ми почули, що таке відбувається в Луцьку з засобів масової інформації. Ми навіть і не знаємо, як вона виглядає», зазначила заступник головного лікаря з неонатології Луцького пологового будинку Олена Курак.

Про історію благодійного фонду «Серце на долонях» та його засновницю Юлію Дейнеку правоохоронці вперше дізналися від нас. Кажуть, не було заяв, а самі не можуть знати про усі зловживання і порушення.

«Потерпілі дають, як правило, чи одну чи два карбованці. Не ставлять питання чи це дійсно благодійна організація», - розповів начальник організаційно-методичного відділу слідчого управління ГУНП у Волинській області Іван Поторась.

На початку 2016-го року в Україні було зареєстровано понад 15 тисяч благодійних фондів та організацій.



Їхня робота дає життя соціальним програмам та мистецьким акціям, допомагає покращити життя та навколишній світ, і часто стає останнім шансом для важкохворих та знедолених...

Поки шахраї прикриваються благодійністю і напихають власні кишені,
люди все частіше остерігаються прохань про допомогу і проходять повз чужу біду.
Аліна БЕКЕРУК (для Бюро журналістських розслідувань)



Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
8

Коментарі:


  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.

© 2024. Усі права захищені. Повна або часткова перепублікація матеріалів можлива лише за дотримання таких умов: 1) гіперпосилання на «Волинь24» стоїть не нижче другого абзацу; 2) з моменту публікації на «Волинь24» минуло не менше трьох годин; 3) у кінці матеріалу на «Волинь24» немає позначки «Передрук заборонений».

Віртуальний хостинг сайтів HyperHost.ua в Україні