12 лютого, 17:09

12 миттєвостей бандерівського Луцька

12  миттєвостей бандерівського Луцька
"Часом мені здається, що існує якийсь мозковий центр, який працює на самоліквідацію цієї держави, навіть не так руками її ворогів, як зусиллями власних тут ідіотів".

Саме ці рядки Ліни Костенко спадають мені на думку, коли я бачу площу біля РАЦСу у Луцьку. Тут молодята вступають до шлюбу, тож має панувати атмосфера радості і кохання. А патріотичні та поминальні промови мають звучати в призначених для цього місцях. Це – логічний зв'язок єдності та гармонії. Ви ж не несете коханим на весілля парні квіти з чорною стрічкою, а на поминальні заходи весільні композиції? Хіба, за виключенням деяких недорозвинених свободівських фанатиків, які зробили заручниками своїх ідей увесь Луцьк.

І я не здивуюсь, якщо на день закоханих вони понесуть квіти сюди, до цієї брили бетону біля РАЦСу, яку з гордістю називають постаментом Герою України Степану Бандері. До слова, його споруджують вже понад 12 років.

Але ж ми з вами не ідіоти. І нам, лучанам, тут жити. Попри кричущу невідповідність, поминальні вінки на весіллі, вони ще й загородили молодятам прохід від весільного авто на церемонію розпису. У РАЦСі має відбуватися весілля. А вже після церемонії молодята, за доброю українською традицією, можуть заїхати покласти квіти, скажімо, до постаменту Герою України на вулицю Степана Бандери. Його можна було б давно зробити таким, як скажімо, пам’ятник святому Миколаю біля міськради, який є окрасою міста. І гроші на це бюджет виділяв, еквівалентом сумарно понад 50 тис доларів США. За ці кошти при бажанні можна було б поставити гідний пам’ятник будь-де.

Чому цього не відбулось у Луцьку? Готуючись до випуску, я ознайомився з багатьма матеріалами та дійшов справедливого висновку: провина за недобудований пам’ятник Бандері у Луцьку лежить цілком і повністю на місцевих лідерах політичної сили «Свобода». Цікаво, що вони себе позиціонують як націоналісти та з іменем Бандери йдуть на всі абсолютно вибори.

Свого часу голова волинського братства ОУН УПА Богдан Вівчарик сказав так: «Не знайшлося належного організатора, ніхто не хотів брати ініціативу на себе». В цих словах стає зрозуміло зміст того, що відбулося насправді.

Гортаючи сторінки історії Луцька, можна помітити, що упродовж десятиріччя багато авторитетних лучан виступали за зведення пам’ятника Бандері в іншому місці. Серед них можна назвати губернатора Бориса Клімчука, заступника голови ОДА, а згодом міського голови, Святослава Кравчука, мера Богдана Шибу, мера Миколу Романюка, секретаря ради Григорія Пустовіта, депутата Олександра Пиза, Павла Данильчука, Івана Смоленга, Анатолія Бубенщикова, та нинішнього мера Ігоря Поліщука.

Бо розумні люди усвідомлюють доцільність такого рішення. І я теж виступаю за спорудження пам’ятника на вулиці Бандери. І він би вже давно там стояв, і навіть гроші на будівництво знайшлись би. Однак на заваді цьому завжди ставали свободівці, які зробили усе можливе, щоб насправді пам’ятника Герою України Степану Бандері у Луцьку не було ніколи! Вони завжди придумувати купу причин і відмовок для перенесення монументу: то це не так, то те не так.

Як і тоді, так і зараз свободівці звинувачують всіх і кожного у псевдо патріотизмі. До речі, нас з вами, лучани, теж, бо не дали їм грошей на пам’ятник.

Також сьогодні ми бачимо спроби перевести стрілки на інших, вплутати в цю історію Бориса Клімчука та нардепа Ігоря Гузя.
https://www.facebook.com/gittv.ua/videos/1286319508413444/
Я не виступаю нічиїм адвокатом, але хочу нагадати, що всі свободівці разом узяті не зробили і частини того, що зробив для волинян Борис Клімчук. До речі, за Клімчука гроші бюджет давав завжди. В свою чергу, нардеп Ігор Гузь для пам'яті Бандери зробив чи не найбільше в Україні – ініціював створення фестивалю «Бандерштат», на який приїздять тисячі патріотичної молоді, я і сам його відвідував.

Що в цей час робили свободівці? Заробляли гроші. Одного посадили, іншого, Боруцького, взяли на хабарі, а Федіка поки не встигли. І це не просто рядові прихильники, це обличчя волинської «Свободи», а обласні і депутати. https://lutsk.rayon.in.ua/news/52393-eks-svobodivets-sviatoslav-borutskii-otrimav-virok-za-habar/

Як це все називається? Нехлюйство, блюзнірство, псевдопатріотизм?

Як СБУшник (так свободівці мене називають в ЗМІ), я бачу у цьому елементи підривної діяльності на шкоду національним інтересам України, а по-простому - державної зради. Ви що думаєте, агенти кремля ходять з російськими прапорами і співають «калінку-малінку»? Ні, вони ретельно маскуються у вишиванки і розмовляють чистою українською мовою, їдять сало і п'ють горілку, а потім в п’яному угарі танцюють гопака. А вже після цього роблять свої брудні справи. До речі, стримування патріотичного бандерівського руху в Україні, тим більше під час війни, на руку не лише Кремлю. Процеси в деяких європейських країнах є прямим тому свідченням.

І своєї цілі вони досягли. Пам’ятника Бандері і досі немає, велелюдних мітингів біля нього за 12 років свободівці не організовували жодного разу. Бо як на вибори, то тисячі людей піднімали, а 1 січня на День народження Героя України Степана Бандери спромоглись зібрати усього пару десятків чоловік. Що ми бачимо сьогодні? Замість гідного постаменту стоїть потріскана брила, на яку періодично чіпляють вирізки з газет. І це в 21 столітті! На огорожі висять брудні шматки національного прапора! Що це, як не наруга над державними символами?! Особливий цинізм полягає в тому, що все це відбувається на площі Героїв Майдану.

Як професійно підготовлена людина, я в цьому бачу підрив української державності, спробу показати українську меншовартість, блюзнірство, мовляв, ми не вміємо цінувати наших героїв, у нас немає почуття власної гідності і взагалі нічого святого. Я вбачаю в цьому спробу розколоти суспільство по максимуму, що може становити елемент так званої гібридної війни.

Якби прислати сюди соловйовського пропагандиста, то картинка для російських, кримських, донбаських каналів була би відразу готова. Скажімо, що подумають про нас ті самі кримські татари, коли ми їм скажемо: приїжджайте до нас? А вони скажуть: ми уявляємо, як ви будете ставитися до наших героїв, якщо так відноситься до своїх. А це ж насправді не так! І я не хочу, щоб про нас, українців, так думали.

З огляду на вищевикладене, я приходжу до висновку, що усім цим повинні зайнятися наші спецслужб. Крім того, необхідно задіяти поліграф на предмет виявлення можливих зв'язків місцевих свободівських вождів із спецслужбами іноземних держав та факту можливої політичної корупції.

На фоні всього, що відбувається, житловий комплекс «Егоїст» поблизу площі Героїв Майдану, здається дрібничкою. Але й тут свободівці відмітилися, бо всю попередню каденцію головою депутатської комісії Луцької міської ради по боротьбі з корупцією та дотримання законності був очільник Луцької «Свободи» Микола Федік.

Погодьтеся, коли у вчорашнього безробітного бідолахи Федіка, який щойно ставши депутатом, з’являється мільйон, виникають певні питання. Додає інтриги пояснення самого Федіка: «Підвернулася можливість». Я би не звернув увагу на таку дрібницю як Федік з його мільйоном, якби не одне але. Нещодавно він знову очолив цю саму комісію на наступні 5 років. Як же він буде розвивати Луцьк? Просто подивіться на площу біля РАЦСу.

Готуючись до ефіру, я пригадав слова Симона Петлюри: «Нам не страшні московські воші, нам страшні українські гниди». А хто вони? Задумайтесь над цим, лучани.

Бережіть себе.


Коментарі:


Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Здається, що Глазунов є братом по розуму Федіку, Пірожку та Вітіву, бо тільки подібний їм намагатиметься вставити в один текст три різнопланові теми: тему спорудження пам’ятника Степанові Бандері, тему Степана Бандери та тему ВО «Свобода». Ба більше, в цей текст Глазунов вставив і себе. По-друге, ніякого «бандерівського руху» в Україні немає, є вшанування пам’яті цього видатного українця. По-третє, усі пам’ятники в Луцьку є померлим і з позиції Глазунова, через те, що до них несуть поминальні вінки, Шевченка потрібно прибрати від університету, щоб не наводив сум на вічно веселих студентів. Лесю Українку прибрати від театру, щоб не псувала життєрадісний настрій молодим мамам та їх діточкам. А вже що Грушевського від фасаду розважального центру до фасаду СБУ перенести, то це однозначно. По-четверте, місце встановлення пам’ятника Бандері, навпроти РАЦСу, визначив як раз Богдан Шиба. Клімчук з Кравчуком та Романюком цю ідею бувало підтримували, бувало засуджували. Залежало від політичної погоди. Гузь з Данильчуком власної позиції з приводу пам’ятника ніколи не мали і завжди підтримували то тих, то тих. По-п’яте, на агента кремля найбільш подібний саме Глазунов, на агента впливу, бо з одного боку його текст наче безграмотний, а з другого побудований за принципом підміни тези – наче проти «Свободи», а фактично проти Бандери. Найкращим провідником брехні та дезінформації є правда, в дозованій кількості.
Відповісти
совок-манкурт
Відповісти
Якби в Україні був бандерівський рух, то Глазунов разом зо всім ОПЗЖ, зі значною частиною "слуг", «батьківців», з керівництвом «свободи», «майбаху» вже давно ховались по той бік Уральських гір
Відповісти
Розмова на і про що. Заїжджена, заяложена тема, не варта виїденого яйця.
Відповісти
ГАНЬБА ФЕДІКАМ
Відповісти

© 2021. Усі права захищені. Повна або часткова перепублікація матеріалів можлива лише за дотримання таких умов: 1) гіперпосилання на «Волинь24» стоїть не нижче другого абзацу; 2) з моменту публікації на «Волинь24» минуло не менше трьох годин; 3) у кінці матеріалу на «Волинь24» немає позначки «Передрук заборонений».