12 січень, 18:31

Родзинки до Святвечора

Родзинки до Святвечора
Пішов я з дітьми в один із супермаркетів купити макову начинку, молоко, хліба і родзинки! Думаю, прогуляюсь, голову розвію.

Знайшовши все в магазині, я пішов до стійкі з сухофруктами обирати родзинки. Були вагові, але моя семирічна доня тицьнула пальцем на стійку, де лежали запаковані працівниками супермаркету. Я взяв пакунок, який був ближче до мене і пішов на касу.

Дочекавшись черги, «моя касирка» почала пробивати товар на касі, молоко було першим, а от на родзинках не було штрих-коду чи ціни.

«Моя касирка» обертається до колеги і каже «касирці за спиною»:

– Галя, ти не пам’ятаєш, який код на родзинки?

І показує їй запакований пакунок.

Секунди дві «касирка за спиною» намагається зрозуміти, що таке родзинки. А потім з радістю виголошує:

– А, «ізюм», 409!

Подякувавши, «моя касирка» обертається до мене, зважує родзинки і каже загальну суму для оплати. За секунду «моя касирка» знову повертається до колеги, оскільки та її досить голосно кілька разів кликала, і почула від неї:

– Світлана, ти можеш сказати нормально «ізюм», а не «родзинки», кажи, як ми!

На що «моя касирка» не знітилась і чемно, глянувши на мене і дітей, з посмішкою їй відповіла:

– Галя, «ізюм» – це російською, а «родзинки» – це українською!

Зовсім секундочку «касирка за спиною» приходила в себе, на її обличчі з’явились емоції роздратування, і вона не менш гучно вигукнула:

– Какая разница!!!

Закрила касу і швидко пішла. Вочевидь, просто її зміна закінчилась.

Спочатку я поглянув на «мою касирку», а вона все ще з усмішкою, але вже досить розгублено щось натискала на клавіатурі, поглядаючи в очі моїх дітей, що оторопіли.

Зміг витиснути кілька слів до «моєї касирки»:

– Дякую! Напевно, вашій колезі таки є різниця, де сидіти: в теплому місці чи в окопі на фронті, або в російській тюрмі.

Ще раз подякувавши і зустрівши усмішку «моєї касирки», я пішов з дітьми додому.

Я ні в якому разі не проти російської чи будь-якої іншої мови, але коли люди говорять українською, а їх привселюдно у громадських місцях виправляють, при цьому називаючи українські слова чимось ненормальним, то стає якось не по собі.

Вочевидь, якщо б касирці було все одно або «какая разница», у неї не було б ніякої реакції. Тим більше негативної з повчально-педагогічним ефектом.

Р.S. Імена змінені. Дуже хочеться, щоб адміністрація супермаркету «Салют» звернула увагу на такі, на мою думку, прикрі випадки.

Коментарі:


Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.

© 2016. Усі права захищені. Повна або часткова перепублікація матеріалів можлива лише за дотримання таких умов: 1) гіперпосилання на «Волинь24» стоїть не нижче другого абзацу; 2) з моменту публікації на «Волинь24» минуло не менше трьох годин; 3) у кінці матеріалу на «Волинь24» немає позначки «Передрук заборонений».

assignment help