24 серпень, 16:21

Приклад того, як, маючи владу, залишатись людиною

Микола Романюк.

Людина жива доти, доки про неї пам’ятають.

Чи живий Микола Романюк у моїй пам‘яті?

Так, усі спогади про нього, кожна мить, проведена поруч із ним, залишається такою ж яскравою і чіткою, немовби я щойно спілкувався з ним.

Людина, яку можна вважати взірцем української політики, – настільки близьким він був до людей. Він жив їх проблемами, їх питаннями. Він не був слугою, але служив громаді, за яку відповідав. Намагався почути і допомогти кожному, хто до нього звертався, і я не є винятком.

Його поради часто мене рятували від помилок. Всі, хто працював поруч із ним, отримував фантастичний досвід, як, маючи владу, залишатись людиною.

Але мій допис не про це.

Микола Ярославович був для мене не лише наставником, вчителем і другом – він був частиною моєї родини. Добре знав мою родину, дітей і мою дружину.

Світлина, якою я хочу поділитися, була зроблена перед святкуванням хрестин моєї доньки Софії. На ній Микола Ярославович такий, яким я його запам‘ятав назавжди: веселий, турботливий і з неймовірним почуттям гумору.

Він був дуже дотепним, і його позитивний настрій миттєво передавався іншим.

Такою життєрадісною людиною я запам’ятав Вас назавжди, Миколо Ярославовичу!



Коментарі:


Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.

© 2016. Усі права захищені. Повна або часткова перепублікація матеріалів можлива лише за дотримання таких умов: 1) гіперпосилання на «Волинь24» стоїть не нижче другого абзацу; 2) з моменту публікації на «Волинь24» минуло не менше трьох годин; 3) у кінці матеріалу на «Волинь24» немає позначки «Передрук заборонений».

assignment help