21 серпень, 22:51

Його «вбили»

Шок! Ступор! Цього не може бути – це помилка!

Ні, не помилка. Сльози, багато моїх сліз, які заважають писати ці рядки. Я не можу їх зупинити – через відчай, через безсилля, через те, що нічого вже не можна зробити.

«Його вже не повернеш...» – шепоче щось глибоко всередині, і сльози ще дужче заливають очі. Мені вперше в житті не соромно за сльози, мені соромно за те, що не вберіг, за те, що не відчув ритм його серцебиття. Чи втратив я друга? Брата? Втратив духовного наставника? Ні.

Я втратив ЛЮДИНУ! ЛЮДИНУ, яка була мені другом, братом, духовним наставником. Щось глибоко всередині спустошує душу.

Наша церква, яку ми будували всі разом, осиротіла. Я не можу собі уявити наступну неділю без нього. Без його щирої усмішки і підбадьорливих слів. Без нього ми залишились як вівці без пастиря.

І будь-ким його не заміниш. Священник, який не продавав свічки та церковні послуги, він відрізнявся від багатьох. ВІН ВІРИВ У БОГА!

Ні, не був він святим і не прагнув цього, але для своїх прихожан він був прикладом спокутування. А ще він був умовно засудженим за наклепом і провокацією близьких йому по крові людей. Саме вони мучили його впродовж останнього року. Рідні йому люди розпинали його на хресті, а він терпів і прощав. Провокували і нападали на нього в храмі, і він не витримав, він пішов від нас. Бог забрав його з цього грішного світу, забрав у нас цю маленьку лампадку, яка світила в суцільній темряві сучасного світу.

Мені цікаво, що відчувають слідчі, прокурори, судді, які сміялися над умовно засудженим батюшкою?

Що зараз відчуває суддя, який судить тепер вже його дружину?

Що відчуває журналіст, який писав пасквільний матеріал про нього?

Мені байдуже, що вони відчувають. Я відчуваю глибокий смуток.

Сьогодні помер лікар моєї душі!

Отець Сергій Медвєдєв.



Коментарі:


Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Я сумую і плачу разом з Вами, бо помер і мій лікар душі, мій духівник. Я не живу в Луцьку вже 10 років, але отця Сергія памятаю і коли мені сьогодні подзвонили і повідомили сумну звістку, я перше не повірила. Я знайшла в інтернеті підтвердження того, що не стало отця Сергія, а за одним разом дізналася й про таке тяжке випробування, яке йому довелося пережити. Я з вами згідна - це була ЛЮДИНА і гидко, що його родичі хотіли цю ЛЮДИНУ обпаскудити. Царство небесне і вічний спокій отцю Сергію!
Відповісти

© 2016. Усі права захищені. Повна або часткова перепублікація матеріалів можлива лише за дотримання таких умов: 1) гіперпосилання на «Волинь24» стоїть не нижче другого абзацу; 2) з моменту публікації на «Волинь24» минуло не менше трьох годин; 3) у кінці матеріалу на «Волинь24» немає позначки «Передрук заборонений».

assignment help