Бюджет Луцька-2018: 15 гострих кутів

1
4
Бюджет Луцька-2018: 15 гострих кутів
Бюджет – це головний фінансовий документ міста. Він визначає курс, якого дотримуватиметься влада упродовж року. У ньому заховане усе життя міста.

Депутати Луцької міської ради прийняли бюджетний орієнтир на 2018 рік ще 22 грудня. Пропонуємо вам ознайомитися із 15-ма його особливостями.

І хоча це багатогранний документ, видання «Волинь24» вирішило зупинитися на його найцікавіших місцях. Ми спробуємо довести, що бюджет – це не нудно.




На 2018 рік Луцька міська рада запланувала зібрати майже 2,5 мільярда гривень доходу.

Тож прогнозовані загальні надходження на цей рік не надто перевищують минулорічний показник.

Що це, тупцювання на місці?

Консультант з бюджетних питань Волинського регіонального відділення Асоціації міст України Василь Гром такий підхід називає тактикою обережних. Він каже, що при формуванні бюджету на 2018 рік у Луцькій міській раді вирішили розрахувати такий дохід, який гарантовано забезпечить видатки.

«Це тактика обережних. Рано чи пізно все, що буде перевиконано, розподілиться міською радою при уточненні бюджету. Будуть збільшені витрати і капітальні витрати», – зауважує Василь Гром.

Слова експерта підтверджує і директорка департаменту фінансів Луцької міськради Лілія Єлова.

«Ми заклали реальний бюджет з розрахунком на те, що він буде перевиконуватися», – каже чиновниця.

Лілія Єлова зазначає, що можна було б відразу закласти більші доходи, але в такому випадку зростає небезпека, що його не буде виконано.

«Запланувати великий бюджет, а потім його не виконувати – це вже ручне управління», – зауважує фінансистка.



На 2018 рік для Луцька передбачили бюджет розвитку у розмірі 106 мільйонів гривень.

Це ті гроші, які влада вкладатиме в ремонт доріг і дворів, реконструкцію приміщень й оновлення техніки. Це гроші, які повинні спрямовувати у розвиток міста.

Цікаво, що прогнозований бюджет розвитку на 2018 майже в 2,5 рази менший, ніж у 2017 році, коли він сягнув 256 мільйонів гривень.

Що це значить: місто у 2017 році взагалі не розвиватиметься?

Якщо врахувати, що на початку минулого року влада міста закладала ще менший бюджет розвитку, який становив тоді майже 97 мільйонів гривень, то робити таких радикально-песимістичних висновків, без сумніву, не варто.

Адже упродовж минулого року бюджет розвитку вдалося наростити на 159 мільйонів гривень.

Очевидно, що при формуванні бюджету розвитку на 2018 рік, знову ж таки простежується обережність міської ради у прогнозуванні.

У міській раді покладають надії на ріст податкових надходжень. На це, зокрема, дозволяє сподіватися новий відділ при міськраді, який займатиметься перевірками офіційного працевлаштування.



У 2018 році Луцька міська рада планує отримати майже 2,5 мільярда гривень сумарного доходу. 1,2 мільярда гривень із загальної суми складають власні доходи. Решта – субвенції з державного бюджету, тобто грошова допомога.

Виходить, що 52 % усіх доходів Луцька – не власні гроші міста, а допомога? Чи не надто це багато?

Хай там що, але така ж тенденція спостерігається й в інших великих містах України.

До прикладу, в дохідній частині бюджету Рівного частка субвенції складає 52 % (1,4 млрд грн), Житомира – 46 % (1,3 млрд грн).

Щороку влада збільшує навантаження на місцеві бюджети, змушуючи їх власним коштом покривати витрати медичних чи освітніх закладів, якими раніше опікувалися в київських кабінетах.

Натомість містам пропонують страховку у вигляді субвенцій, аби не залишити їх наодинці зі своїми проблемами.

Втім, як каже експерт з бюджетних питань Василь Гром, центральна влада зацікавлена у тому, аби повноважень на місця віддати більше, а ресурс залишити той самий.

Цю думку підтверджує головна фінансистка Луцька. Зі слів Лілії Єлової, у бюджеті на 2018 рік їм довелося закласти понад 100 мільйонів власних грошей, які би мали забезпечити в Києві.



У 2018 році Міністерство фінансів підрахувало, що з бюджету Луцька потрібно перерахувати до державного бюджету 36 мільйонів гривень реверсної дотації.

Що це таке?

Щороку у Мінфіні вираховують, скільки податків на одну людину сплачується в тому чи іншому населеному пункті.

Якщо цей показник у місті перевищує середнє значення по Україні, то Київ забирає у нього певну частку коштів. Згодом зібрані гроші перерозподіляють біднішим громадам. Таке собі «робінгудство».

Тож, у Міністерстві фінансів порахували, що Луцьк у 2018 році отримуватиме стільки надходжень від податків, що частиною з них зможе поділитися.

Що цікаво: у 2017 році показник реверсної дотації з бюджету Луцька був більш ніж удвічі меншим і склав 16,5 мільйона гривень.

То як це розуміти? Добре чи погано, що в міста відбирають гроші?

Директорка департаменту фінансів Луцької міськради Лілія Єлова такий підхід оцінює не надто позитивно.

Влада, мовляв, порахувала, що доходів у Луцька забагато і треба трохи забрати. Водночас у Києві начебто не помічають, що тієї фінансової допомоги (субвенцій, – авт.), яку вони дають на забезпечення потреб мешканців міста, не вистачає, і мерії доводиться докладати власні гроші. А це понад сотня мільйонів гривень.

Щоправда, фінансистка визнає, що практично всі обласні центри України сплачують реверсну дотацію.

Натомість консультант з бюджетних питань Василь Гром вважає: якщо держава забирає певну суму грошей в міста, то це демонструє, що його бюджет збалансований і добре виглядає на фоні інших.

Це, мовляв, свідчить про активний рух грошей і створення значної доданої вартості у населеному пункті.

«Місто саме себе забезпечує», – каже Василь Гром.

За цим показником, каже експерт, Луцьк знаходиться на рівні Тернополя, Івано-Франківська, Рівного.



У бюджеті Луцька на 2018 рік запланували 23 мільйони гривень надходжень від надання адміністративних послуг.

Цікаво, що ще 2015 року дохід за цим показником був удвічі меншим і становив 11,4 мільйона гривень.

Очевидно, що збільшенню надходжень сприяє робота Центру надання адміністративних послуг, який надає понад 300 видів послуг. До того ж у 2017 році практично завершили розширення приміщення ЦНАПу.

За 10 місяців 2017 року найбільше доходів у бюджет Луцька надійшло від надання адмінпослуг Державною міграційною службою – 9,3 мільйона гривень. Імовірно, що на надходження від ДМС вплинуло підписання угоди про безвізовий режим з Європейським Союзом.

Міністерство внутрішніх справ України принесло у міську скарбницю 4 мільйони гривень.

Крім того, у міськраді цьогоріч розраховують на доходи від Держагентства земельних ресурсів, Держпродспоживслужби, Нацполіції України й відділу ведення Реєстру територіальної громади.



У 2018 році Луцька міська рада планує заробити 15 мільйонів гривень від сплати забудовниками пайової участі.

Це доволі суттєво, якщо взяти до уваги, що три роки тому місто мало лише три мільйони гривень надходжень за цим показником.

Що таке пайова участь? Це гроші, які сплачує забудовник у бюджет міста на розвиток інфраструктури. Чим дорожче і масштабніше будівництво – тим більшою буде пайова участь.

Це поняття запровадили не так давно – лише у 2013 році.

І якщо у 2016 році до бюджету Луцька надійшло 6 мільйонів гривень від пайової участі, то у 2017 році, за попередніми підрахунками, – близько 14 мільйонів гривень. На 2018 рік у міської ради ще вищі очікування.

Чим обґрунтовані такі сподівання?

Директор департаменту фінансів Луцької міськради Лілія Єлова каже, що Луцьк зараз активно розбудовується. Крім того, у квітні 2017 року в місті підвищили розмір пайової участі за будівництво багатоквартирних будинків з 1,5 % до 3 %.

Якщо порівнювати із сусідніми обласними центрами, то Рівне у 2018 році планує заробити 4,4 мільйона гривень від сплати пайової участі. Житомир – лише 1,5 мільйона гривень.



Фінансисти Луцької міської ради прогнозують, що у 2018 році 58,7 мільйона гривень надходжень матимуть бюджетні установи. Мова, зокрема, про заклади освіти, охорони здоров’я, культури.

Бюджетні заклади заробляють на наданні платних послуг чи на оренді майна.

За прогнозами, найбільші доходи матимуть заклади освіти. У цьому році вони зароблять 23 мільйони гривень.

Лілія Єлова наводить приклад: батьки у дитячих садочках на 60 % фінансують харчування своїх дітей. Ці кошти йдуть на спецрахунок. У дитсадках створюють також платні гуртки, де дітей вчать танцювати, малювати, співати. Отримані гроші спрямовують на оплату викладачів, які проводять додаткові заняття чи інші потреби.

Заклади охорони здоров’я заробляють на видачі медичних довідок, платних аналізах. Медзаклади у 2018 році планують отримати 21,6 мільйона гривень доходу.

Чималий дохід бюджетні установи мають від оренди майна – цьогоріч розраховують майже на 5 мільйонів гривень.



У 2018 році Луцька міська рада планує продати землі на 1,5 мільйона гривень та комунального майна на 500 тисяч гривень.

Як каже головна фінансистка Луцька, очікувані надходження розраховували у відділі управління комунальним майном та управлінні земельних ресурсів.

Зі слів Лілії Єлової, керівництво міста налаштовує на те, що продавати майно не варто. В пріоритеті його оренда. Утім, об’єкти, які знаходяться в поганому стані, чи які міськрада здає в оренду за 1 гривню, все ж таки вигідніше продати.

Цього року міська рада поставила доволі невисоку планку, якщо порівнювати з попередніми роками.

У 2015 році до бюджету від продажу землі та комунального майна надійшло 6,4 мільйона гривень; у 2016 році – 8,4 мільйона гривень; у 2017 році, за попередніми підрахунками, – 5,4 мільйона гривень.



2 мільйони гривень у 2018 році Луцька міська рада планує отримати за оренду комунального майна. Це, знову ж таки, менше, ніж у попередні роки.

2017 року, за неповними даними, вдалося заробити 2,2 мільйона гривень. 2016-го – 2,4 мільйона гривень, 2015-го – 2,6 мільйона гривень.



Трагічний випадок у луцькому ліфті восени 2017 року змусив луцьких чиновників більш пильно придивитися до проблеми зношеності ліфтів.

Хоча Лілія Єлова наголошує: ліфти у місті ремонтували і до цього випадку. Щоправда, робили це виключно за кошти з бюджету міста.

Наприклад, у 2016 році на ці потреби було виділено 2,8 мільйона гривень. У 2017 році – майже 3 мільйони.

На 2018 рік у бюджеті міста передбачили 1 мільйон гривень на ремонт ліфтів. Ще, як мінімум, 1 мільйон на умовах співфінансування має надійти від мешканців будинків.

Як зауважує головна фінансистка Луцька, ліфти, які зараз стоять, цьогоріч планують відремонтувати.



На Волинську обласну інфекційну лікарню, до якої останнім часом мало кому було діло, нещодавно звернув увагу головний «укропівець» на Волині, голова обласної ради Ігор Палиця.

Не забарилася й луцька мерія, біля керма якої наразі стоїть тандем прибічників згаданої політичної сили.

На реконструкцію приміщення, яке розміщене у Луцьку, проте знаходиться на балансі обласної ради, у бюджеті Луцька вирішили передбачити 10 мільйонів гривень у вигляді субвенції.

У декого постало питання: чи доцільно міській раді виділяти гроші на медичний заклад, який знаходиться у власності області. Аргументація чинної луцької влади така: більшість людей, які там лікуються, – лучани.

Чиновники запевняють: обов’язковою умовою ремонту лікарні є співфінансування міста й області. При чому з обласного бюджету повинні виділити значно більшу суму – 20 мільйонів гривень. Втім, облрада фінансового плану на 2018 рік досі не затвердила.

У Волинській ОДА свого часу повідомляли, що упродовж 2014-2016 років капітальних видатків на лікарню не було.



Навколо будівництва 27 школи у 55-му мікрорайоні Луцька точаться баталії.

Міська рада у 2018 році не поспішає виділяти гроші на добудову навчального закладу, який, за інформацією зі ЗМІ, готовий вже на понад 80 %.

У міськраді пояснюють, що очікують першого кроку від Києва, адже за будівництво об’єкта від самого початку відповідає місцева гілка виконавчої влади України – обласна держадміністрація.

Мовляв, якщо у державному бюджеті закладуть кошти на завершення будівництва, то й місто свою частку виділить.

Цікаво, що з боку міської ради це вже не перший фінансовий кульбіт, який стосується 27 школи.

У середині 2017 року влада міста вирішила з 20 мільйонів гривень, які планували дати на добудову школи, забрати 10 мільйонів і спрямувати їх на ремонт дороги. Потім цю суму обіцяли повернути з коштів від перевиконання. Проте так цього і не зробили.

Вектор міської ради в питанні фінансування 27 школи змінився після приходу до влади «проукропівської» більшості.

Адже раніше мерія спільно з державним бюджетом сумлінно виділяла кошти на будівництво: 2015 року – 1,7 мільйона гривень; 2016 року – 11,9 мільйона гривень.

Та й державний бюджет при цьому активно фінансував будівництво. Як повідомляють в управлінні капітального будівництва Волинської ОДА, за 2016-2017 роки з держбюджету на 27 школу виділили понад 32 мільйони гривень.

Для того, аби школа запрацювала, кажуть в ОДА, необхідно 27,8 мільйона гривень. З них 15 мільйонів гривень на добудову і 10,3 мільйона гривень – на закупівлю обладнання.



У 2018 році міська рада планує отримати 7 мільйонів гривень кредиту від міжнародної організації НЕФКО на заходи з підвищення енергоефективності бюджетних закладів.

Це буде другий транш кредиту, перша частина якого в сумі 3 мільйонів гривень надійшла на рахунок міськради наприкінці 2017 року.

За ці гроші міська рада планує утеплити декілька садочків, шкіл та Палац учнівської молоді.

Загалом у договорі з Північною екологічною Фінансовою Корпорацією (НЕФКО) для Луцька передбачено 10 мільйонів гривень позики та 195,9 тисяч євро.



10 мільйонів гривень Луцька міська рада планує заробити у 2018 році від розміщення грошей на депозитному рахунку.

Останнім часом мерія практикує відкриття рахунку в банку.

До прикладу, у лютому 2017 року міська рада поклала на депозит у «Приватбанку» 150 мільйонів гривень. За минулий рік їй вдалося отримати 14,7 мільйона гривень відсотками.

Навіщо класти гроші на банківський рахунок і чи не доцільніше їх реалізовувати відразу?

Директор департаменту фінансів Луцької міської ради пояснює: є періоди, коли мерія використовує кошти менш активно. Саме тоді їх можна покласти на банківський рахунок.

Це, як правило, зимовий період, коли виникає пауза в будівельних роботах.

Фінансистка наголошує, що кошти знаходяться на поточному рахунку і міська рада може їх зняти в будь-який момент.

«Якщо ці мільйони просто лежатимуть на рахунку в казначействі – вони доходу не дадуть», – зауважує Лілія Єлова.

До слова, у 2016 році міська рада отримала майже 7 мільйонів гривень відсотками від депозиту. А 2015 року – лише 1,2 мільйона гривень.



У 2018 році міська рада вирішила не фінансувати проект «Безпечне місто», яким передбачено встановлення в місті кількох десятків камер відеоспостереження.

При цьому, минулого року в рамках проекту було освоєно 4 мільйони гривень, передбачених на прокладання оптично-волоконних мереж.

Ще у 2016 році відбувся тендер на 7,6 мільйона гривень, за яким фірма-переможець зобов’язалася прокласти 48 кілометрів оптично-волоконних мереж. За вимогами конкурсу, роботи мали бути завершені до 30 листопада 2017 року.

Не зрозуміло, чому міська рада вирішила припинити фінансування, зважаючи на те, що на реалізацію проекту вже витратили чималу суму і досі він незавершений.

***

Експерт з бюджетних питань Василь Гром загалом позитивно оцінив бюджет Луцька на 2018 рік.

«Той бюджет, який прийнятий міською радою, є цілком реальним до виконання. Він забезпечить фінансуванням основні напрямки діяльності міської ради. Передбачено частину видатків, які держава дофінансовує… Не виключено, що в ході виконання будуть можливості до збільшення доходів і фінансування додаткових видатків», – зауважив він.

І насамкінець...

Як сказав Василь Гром: «БЮДЖЕТ – ЦЕ КОМПЛЕКСНЕ ЖИТТЯ МІСТА. ТУДИ «ЗАПХАНО» ВСЕ МІСТО».

Василь БІДУН (для «Волинь24»)
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
4

Коментарі:


  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Укропи крадіть суки і втікайте, а то цього року вам кінець буде
Відповісти

© 2016. Усі права захищені. Повна або часткова перепублікація матеріалів можлива лише за дотримання таких умов: 1) гіперпосилання на «Волинь24» стоїть не нижче другого абзацу; 2) з моменту публікації на «Волинь24» минуло не менше трьох годин; 3) у кінці матеріалу на «Волинь24» немає позначки «Передрук заборонений».