Рвань на «Лізі сміху» в Луцьку: репортаж із закулісся

Пише мені після роботи головред Юра Ричук: «Вась, а ти КВН дивишся?».

«Ну», – кажу я, розуміючи чим це все попахує.

Доручив мені, коротше кажучи, написати репортаж з концерту «Ліги сміху» в Луцьку.

9 листопада аж двічі мали виступити тут три команди: львівські хлопці «Загорецька Людмила Степанівна», «Отдыхаем вместе» з Хмельницького і вінницькі «Вінницькі».

Ну та й пішов я писати репортаж. Але не з концерту, а з гримерної команд. І вийшла в мене, коротше, повна рвань...

***

Довго думав: як спілкуватися з тими коміками?

Вони, мабуть, шутять постійно? Та й вирішив теж спробувати побути шутніком.

В голові одразу почав прокручувати варіанти, як привітатися: «Добрий день. Впізнали нас?», - добрим таким, трохи наївним голосом Віктора із «Загорецької» чи писклявим «Добридень!» бабушки з «Отдыхаем вместе».

Може, ви помітили, що я лексику де-не-де вживаю не зовсім літературну... то я так спеціально. Ізвінітє, так мені зараз хочеться.

Так от, зайшов я в залу РЦ «Промінь», де мав знайти «лігосміхівського» організатора Сергія.



В пошуках налякав працівницю «Променя», яку запитав, де мені знайти Сергія. Та відповіла, що не знає ніякого Сергія, а потім пішла й розповіла директорові розважального центру Дмитрові Грелюку, що в зал прорвався якийсь незрозумілий репортер.

На щастя, Діма мене впізнав і все владналося.

Потім я таки знайшов Сергія Бучака, організатора туру команд «Ліги сміху» містами західної України, який чекав мене на сцені. Той по дорозі в гримерну розповів, що в них зараз тур і Луцьк вже п'яте місто, в якому вони виступають.

Із «Загорецької» на місці нікого не було. Казали, що вони поїхали на телебачення давати інтерв’ю. В гримерній було кілька чоловік з «Вінницьких» і «Отдыхаем вместе».

Хлопці виглядали втомленими. Та це й не дивно, після щоденних роз’їздів і концертів. Ще й в приміщенні стояла страшна задуха.

За комп'ютером вивчав таблиці в «Екселі» Вадим Квік з хмельницької команди. Ліга лігою, а роботу треба робити.





Саша «бабушка» Степанеко відпочивав на диванчику. На столі збоку розкладали невеликий фуршет.

«Відчуваю себе як папараці», – кажу, фоткаючи, як Олександр Степаненко лежить на дивані і їсть банан.

«Так воно і є, – відповідає Сергій Бучак та трохи виправдовує мене. – Але головне, шо не ісподтішка».



Враз в гримерній з чорного входу з’являється двоє найактивніших героїв «ЗЛС» Вітя і Святослав. З ними Іра з «Вінницьких» і ще кілька чоловік з тєлєвізора.

«Добрий день», – кажу до Віктора, трохи намагаючись спародіювати його.

«Здоров», – дає краба «загорецький» Вітя і по-доброму обнімає.

«То я, тіпа, журналіст», – кажу, знову ж наслідуючи стиль коміка.

Тисну руку серйозному з вигляду Святославу, якого я спершу помилково називав Ярославом.





Заходить Іра Сопонару з «Вінницьких». Знову представляюся. «Журналіст, – кажу. – Фоткаю тут ходжу».

А вона з серйозним виразом обличчя: «То шо, роздіватися мені?».

Юмористи, думаю.

Питаю у Віті із «Загорецької», де їхній третій учасник команди Дмитро. Він каже, що не знає: «Може десь пішов бухати».

Та як з'ясувалося потім, Дмитро не бухати ходив, а стригтися в Barbershop разом з хлопцями з «Отдыхаем вместе». Потім Андрій Рибак з хмельницької команди хвалився, що там дуже ніжно йому помили голову.

Піднімаюся на сцену, яку якраз в цей момент старанно видраює прибиральниця.

Помічаю, як Вітю із «Загорецької» біля стінки «допитує» організатор Сергій. Віктор передає комусь привіт на камеру.

І тут я пригадав, що моя колєга Іра Кабанова просила, аби я при нагоді записав їй привітання від львівської команди.

Ну що ж, тримай, Кабанова)





Виник у мене невеликий конфуз з Ірою з «Вінницьких».

Показав на її прохання, де поблизу можна придбати кави і вирішив трохи порозпитувати заодно.

Ірина розповіла, що в Луцьку не вперше. А я кажу: «У Вінниці, мабуть, лучче, ніж в Луцьку». Мовляв, звідти і президент і прем’єр. А вона: «Я з Чернівців родом». Пауза.

Намагаюся знову зав'язати розмову. Кажу, що «Вінницькі» задіяні в «Лізі сміху» активно, навіть попри те, що вилетіли з неї. Це, мабуть, трохи як бізнес.

«Ні, – каже Ірина. – Це концерти».

На цьому наша бесіда скінчилася. Ірина пішла пити каву і в голові у неї, мабуть, промайнуло: «А що це тільки що було?». Але йдемо далі...

За кулісами стоїть стіл. І він не просто там стоїть. Він стоїть перевернутий. Да-да. Це саме той стіл, який має виносити, а потім заносити Дмитро із «ЗЛС».



Поки я сидів і збирався з думками, до концертної зали увійшов той самий Дмитро «столеносець».

Він розповів, що до їхньої команди інтерес в людей особливий.

«Всі хочуть з нами поговорити. Поняти, чи дибіли, чи нє», – регоче Дмитро.

«А Гарбунович-Гарбунов як?», – питаю.

«Вот такий мужик!», – показує палець договори.

В діалог встряває дзвінкоголосий Вася Гуменюк з «Вінницьких».

«Вуху. П**д*ц, який ти гарний», – зацінив Василь стрижку Дмитра. І пішов.





Чоловік-загадка львівської команди розповів, що між гумористами відносини дуже теплі. З "Вінницькими" вони разом виступали на Літньому кубку в Одесі. З окремими з них знайомі вже багато років.

«Вінницькі», до речі, найдосвідченіша тут команда. Вони дебютували ще в 2006 році в КВН Олександра Маслякова. Називалися тоді вони дещо гостріше: «Вінницькими перцями».

Потім Дмитра покликали репетирувати, як виносити стіл. Ну як репетирувати - він подивився, де стоїть стіл і оцінив, як буде його виносити.

«Столік не затяжкий?», – питає Сергій Бучак.

«Та нє, нормальний. Я ж качок», – відповідає «загорецький» Діма.

Поки я безобідно фотографував весь цей процес, Діма Зелінський з «Отдыхаем вместе» витягнув маленького ножичка і каже до мене: «Ти чьо нас фоткаєш?».

«Шо ви всі з ножами тут ходите?», – рубанув я гуморцем.

Перед цим Віктор із «ЗЛС» витягнув два складані ножі, коли ми робили спільне фото.





Тим часом в гримерці народ потрохи почав оживлятися і надягати сценічні костюми.

Прийшла працівниця «Променя» й питає: «Хто то має на себе воду лити? Ми їм підготовили, а воно вже десь зникло».

Ще ніхто не відповів, а я вже зрозумів про кого мова – «Загорецька»!

«Сфоткай мене, пожалуста, так красіво», – каже до мене Дмитро з «Отдыхаем вместе».

Після цих слів, правда, прийшлося зробити фотосесію всім членам його команди.

Добре хоч, що після цього отримав винагороду у вигляді відеореклами в Instagram від Діми Зелінського.







Наважуюся на провокативне питання.

«На «Лізі сміху» якщо матюкнешся, то це як, взагалі, погано?», – питаю в учасників.

Але нічого з того не вийшло. Всі одразу регочуть й хтось відповідає: матюком можна навіть кубок виграти.

До початку концерту залишалися хвилини. Учасники почали активніше заходили за призачинені двері в кінці гримерної.

Не знаю, що вони там робили, але знаю, що там був фуршет. І коньяк.

«Вінницькі», які мали виступати першими, надягали свої сині піджаки. Діма Голубєв догравав гру на гаджеті.











Піднявшись з гримерної за куліси, «Вінницькі» намагалися пригадати назви місцевих географічних об'єктів.

«Як там? Стир, Ківерці?».

«Андрюха, нагадай, будь ласка, річку».

«Сапалаївка», – підказує назву ріки, яка тече вздовж Луцька, ведучий концерту Андрій Зубенко.

Очевидно, що гумористи хочуть використати ці найменування у виступі.

Великий шанувальник гумору й організатор різних заходів, в тому числі й цього концерту «Ліги сміху» Валерій Пельц бідкається, що «Вінницькі» – єдині, хто не приїжджав до Луцька раніше на концерти КВН.





Через кілька хвилин концерт починається. Я вирішив, шо за кулісами мені робити більше немає чого.

Через чорний хід залишаю гримерну. На виході ще раз прощаюся з Дмитром із «Загорецької», який курить цигарку і шукає, чим би то після концерту дістатися до Львова.

А потім – на Київ, де 16 листопада відбудеться фінал «Ліги сміху».

А дві команди, які оце виступали в Луцьку, вийшли у фінал. Хто дивиться гумористичне шоу, той зрозумів про кого мова.

Василь БІДУН (для «Волинь24»)