--> «Сьогодні йому виповнилося б 59», - лучани згадують Миколу Романюка | Волинь 24 - новини Волині та Луцька

«Сьогодні йому виповнилося б 59», - лучани згадують Миколу Романюка

1
1
«Сьогодні йому виповнилося б 59», - лучани згадують Миколу Романюка
Сьогодні соцмережі лучан переповнені не тільки радісними фото та дописами про День Незалежності. Багато хто з містян ще й з вдячністю згадує колишнього міського голову Миколу Романюка.

Саме у четвер, 24-го серпня, йому мало б виповнитися 59 років. Про цю дату не забули найближчі люди з оточення колишнього міського голови, а також й лучани.

Як згадують Миколу Романюка у соцмережах, читайте нижче.


***

Богдан Гончарук:

"Україна - це кожен з нас! Кожен з нас творить її долю, несе відповідальність за себе та ближніх. Серед нас є люди, яким довіряють тисячі. За ними йдуть, їм вірять, на них рівняються. Такі особи - справжні лідери. Один з них народився 24 серпня 1958 року. Символічно, чи не так?) Він жив за принципом "Людина до тебе з каменем, а ти до неї з хлібом!" Такої титанічної сили волі, витримки та ефективності я ще ніколи не зустрічав. Це справжній приклад того, яким має бути щирий українець, патріот своєї Батьківщини! Я дякую йому за те, що він таким був! СЬОГОДНІ ЙОМУ ВИПОВНИЛОСЯ Б 59".

***

Валентин Романюк:

Трошки більше, як півроку тому пішов з життя мій Тато, Микола Ярославович. Сьогодні йому виповнилося б 59 років. Завжди в цей день він був з хорошим настроєм і з посмішкою на обличчі в День Незалежності України, тому що любив свою країну, любив своє місто і до останнього дня працював для лучан і для міста. Це була надзвичайно добра і чуйна людина. Завжди усміхнений, завжди казав " все буде добре". Я гордий бути сином свого батька! Царство йому небесне!"

***

Роман Романюк:

"Сьогодні вітав цю прекрасну Людину з Днем Народження уже на могилі...
Вдячний долі за те, що подарувала мені можливість працювати з Миколою Ярославовичем! Він був хорошим вчителем для усіх! Це людина, яку дійсно варто наслідувати у житті! Йому вдалося подарувати нашому місту нове обличчя. І те, скільки людей сьогодні згадує саме про нього - великий показник поваги!
Луцьку бракує цього мудрого управлінця, справжнього градоначальника. Нам бракує наставника. Родині - чоловіка, батька та дідуся... Але ми пам'ятаємо!
Зі святом Вас, Миколо Ярославович!
Спочивайте з миром!"

***

Анна Єкименко-Поліщук:

"24 серпня…
Вже багато років цей день асоціювався не лиш з святом Незалежності. У цей день народилась Людина, яка назавжди стане великою частиною історії нашого міста! Я завжди багато подорожувала й було сумно, що десь, щось краще ніж у нас. Однак за роки своєї роботи Микола Ярославович зробив усе, аби лучани мали чим пишатися.
Коли ведеш гостей по місту, то завжди розповідаєш, що саме він почав сприяти вуличному мистецтву і ми маємо стільки муралів. Саме він хотів зробити місто туристичним, а тому стільки цікавинок та вказівників. Саме він почав впорядковувати двори… І багато-багато іншого. Звісно, скептики будуть говорити про команду, однак лише сильний лідер здатен об’єднати людей навколо, які разом працюватимуть на результат. Він це умів. Як і умів домовлятися. Не уявляю, як це вдавалось, але навіть на особистих прийомах він вислуховував усіх та пробував знайти рішення, або, хоча б дати пораду. Він вмів співпереживати…
Він, майже завжди усміхався.
Микола Ярославович – це приклад людини, яка любить те, що робить і отримує від цього задоволення. Саме тому нікого не дивувало світло у кабінеті мера о дев’ятій вечора.
Мені здається, що саме він створив отой сучасний Луцьк таким, яким він є. І він живе у кожній вулиці та сяйві нового ліхтаря…
Я пишалася тим, що живу тут, що можу розповісти про те, що наше місто перше в Україні (і тут можна писати багато прикладів). І, напевне, саме тому зараз настільки боляче дивитися, як швидко руйнують те, що створювали роками… І як невдячно поводяться з цим спадком лучани…
Перший рік, коли на свято не хочеться у місто…Щоб не зробили цьогоріч, там не буде душі! Адже справжність не купиш ні за які гроші!
Перший рік, коли Микола Ярославович не розділить своє особисте свято з лучанами! Й наше осиротівше місто досі не може оговтатися від цієї втрати…
Спочивайте з миром, світла людина!"

***

Виктор Сагаль:

"З днем народження Тебе Брате, Друже, Світла Душе - ім'я якій в минулому втіленні Микола Ярославович!В моєму Серці Ти жив, живеш і вічно будеш жити!З Незалежностю Тебе Духовною і злиття Твоєі Душі з ВІчним Визщим Світлом Блаженства!Хліб і сіль Тобі земний і Небесний!

Довідково:

Микола Ярослаавович Романюк народився 24 серпня 1958 року у Золочівці Рівненської області. Займав посаду Луцького міського голови з 2010 до 2017 року.

Мав дві вищі освіти за спеціальностями «інженер-технолог» та «економіст».

Трудову діяльність розпочав у 1975 році робітником на Луцькому меблевому комбінаті. Після здобуття вищої освіти повернувся на це ж підприємство, де працював майстром з 1982 до 1983 року.

З лютого 1993 до листопада 2007 року очолював Волинське головне регіональне управління ЗАТ КБ «Приватбанк».

Указом Президента України від 10 грудня 2007 року № 1199/2007 призначений головою Волинської обласної державної адміністрації. Звільнений з цієї посади 26 березня 2010 року.

З квітня 2010 року до листопада 2010 року — директор Волинського головного регіонального управління Публічного акціонерного товариства КБ «Приватбанк».

На виборах 31 жовтня 2010 року обраний міським головою Луцька. Переобраний на виборах 15 листопада 2015 року.

Помер 3 лютого 2017 року у Луцькій міській клінічній лікарні.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
1

Коментарі:


  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Сумно. Вийшов вранці в центр міста. Малолюдно. Одна влада виступає перед людьми, інша "влада" (ерзац-влада), відкриває "Промінь". Дві різні влади, які сплелися в смертельній сутичці... Є закони, які існують для того, щоб підняти людей з звірячого стану до рівня, коли можна хоч би грати в демократію. Існує культура терпіння свого опонента... Тут немає нічого. Микола Романюк вмів згуртувати, терпіти, скільки б йому це не коштувало (для здоров*я). Тому й рано пішов зі світу. Сумно без Романюка. Немає в місті свята. Принаймні, такого, як хотілось б. Хоч би мінімального.
Відповісти

© 2024. Усі права захищені. Повна або часткова перепублікація матеріалів можлива лише за дотримання таких умов: 1) гіперпосилання на «Волинь24» стоїть не нижче другого абзацу; 2) з моменту публікації на «Волинь24» минуло не менше трьох годин; 3) у кінці матеріалу на «Волинь24» немає позначки «Передрук заборонений».

Віртуальний хостинг сайтів HyperHost.ua в Україні