«Став адвокатом, беручи приклад з батька» - Іван Пікун*

Іван Пікун – амбіційний, талановитий та перспективний адвокат. Корінний лучанин, має вищу юридичну та економічну освіту. Народився і виріс у сім’ї юриста. Має понад 4 роки юридичного стажу. Сьогодні – аспірант кафедри теорії та історії держави і права юридичного факультету Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки.

– Чи думали колись обрати іншу професію?

– Ні. В адвокатуру пішов шляхом свого батька, який є юристом, Адам Іванович Пікун. Завжди відчував, що це і моя професія. Після закінчення Одеської юридичної академії відразу розпочав адвокатську діяльність. Мені завжди подобалась адвокатура – вести справи, допомагати людям вирішувати їхні проблеми.



– Якою була ваша перша справа?

– Перша справа була пов’язана з успадкуванням. Мої клієнти не могли розподілити майно між собою. Усе закінчилось добре для обох сторін, суд затвердив мирову угоду і клієнти зберегли добрі родинні стосунки.

– Яку справу можете назвати знаковою?

– Це була справа про притягнення до адміністративної відповідальності високопосадовця, умовно, за дії, пов’язані з корупцією. Відразу було зрозуміло, що це надуманий конфлікт інтересів, за яким стояла політика. Зрештою суд встановив, що у діях мого клієнта не було правопорушень. Це була справедлива перемога, яка стала для мене знаковою.



- Як складаються стосунки з суддями?

– Зі свого досвіду можу сказати, що на Волині більшість суддів – компетентні професіонали. Мої стосунки з ними виключно ділові.

– Чи траплялося вам відмовляти людині у захисті?

– Поки що у моїй практиці таких випадків не було.

– За яких причин могли б відмовитися захищати злочинця?

– Їх декілька. Якщо злочинна діяльність підзахисного стосувалася б моїх рідних та близьких. Або у нас з клієнтом були розбіжності щодо позиції захисту. Наприклад, якщо це суперечило б закону чи адвокатській етиці.



– Сьогодні ведеться мова про реформу судової системи. Які проблеми цієї галузі ви вважаєте найболючішими?

– Я вважаю, нам слід поліпшити практичну освіту у вишах. Заохочувати талановиту молодь та орієнтувати її на роботу у суді. Необхідно створити умови та гарантувати незалежність суддів. Адже проблема судової системи – у її непрозорій діяльності. На мою думку, потрібно встановити контроль та забезпечити суддів реальною незалежністю. В тому числі від державних установ.

– Кого ви можете назвати наставником у професії?

– Є багато талановитих фахівців, з яких я беру приклад. Наставником можу назвати Віталія Андрійовича Єлова, відомого на Волині адвоката, справжнього фахівця, світило нашої професії. У нього я проходив стажування та перейняв безцінний досвід.

– Розкажіть про свою участь у громадській діяльності.

– В останні роки неодноразово надавав правову допомогу представникам громадських ветеранських спілок у Волинській області. Більше року перебував на посаді помічника депутата обласної ради. Згодом став радником першого заступника голови Волинської обласної ради (з юридичних питань на громадських засадах). Є членом ВО «Свобода» та представником від Волинської громади у Поліцейській комісії з відбору патрульних при Національній поліції України.




– Як звучить Ваше життєве кредо?

– «Стався до людей так, як ти хочеш, щоб вони ставились до тебе».

– Чим Ви займаєтесь у вільний час?

– Полюбляю риболовлю, вона допомагає відволіктись від буденних справ. Також займаюсь спортом. Граю у футбол чи волейбол з друзями.

– У вашому розумінні який він, сучасний адвокат? Його характеристики.

– Сучасний адвокат - це той, хто вміє пристосовуватись до різних робочих ситуацій і вміє перемагати. Адвокат – це вольова, принципова та чесна людина.

– На Вашу думку, у чому полягає успішність адвоката?

– Успіх адвоката полягає у вдячності його клієнтів.

Ось ще одна з моїх справ:http://vgolos.com.ua/news/kerivnytstvo_politseyskoi_komisii_u_lutsku_porushuie_zakon__chlen_komisii_277751.html