Дев’ять маловідомих фактів з життя легендарного айдарівця Олега Твердохліба

1
7
Дев’ять маловідомих фактів з життя легендарного айдарівця Олега Твердохліба
На другий день Пасхи, 17 квітня, відійшов у вічність легендарний боєць батальйону «Айдар» Олег Твердохліб. Чоловік не лише мужньо боровся з ворогами в зоні АТО, а й з хворобою. Пропонуємо вам маловідомі факти з біографії бійця, якого вже називають народним героєм Волині.

1. ЮНІСТЬ - У ГРУЗІЇ, МОЛОДІСТЬ - У НІМЕЧЧИНІ

Олег Твердохліб народився в місті Руставі у Грузії. Його батьків направили працювати на тамтешній металургійний завод одразу після навчання в інституті. У Грузії він прожив майже до 20 років, там закінчив спортивну школу, став кандидатом у майстри спорту з плавання. Навчався у Руставському політехнічному технікумі за спеціальністю «Обладнання заводів чорної металургії».

З 1988 по 1998 рік проходив військову службу у Німеччині.

2. БІЛЬШЕ ПІВСОТНІ СТРИБКІВ З НЕБА

Ще у Грузії Олег Твердохліб став кандидатом у майстри спорту з парашутного багатоборства. На його рахунку – більше півсотні стрибків із парашутом. Був позаштатним інструктором з парашутного спорту у бригаді спеціального призначення міста Лагодехи (Грузія).

3. ЗАСЛУЖЕНИЙ ДОНОР УКРАЇНИ

Олег Твердохліб десятки разів здавав власну кров і плазму, за що у 30 років отримав звання «Почесний донор України», наприкінці життя – «Заслужений донор України».

Свого часу здавав кров для онкохворого хлопчика, який на той момент був у важкому стані. Після цього дитина пішла на поправку. За іронією долі, саме онкозахворювання стало смертним вироком для Олега Твердохліба.

4. НА СХОДІ КЕРУВАВ «ДИНОЗАВРАМИ»

Коли розпочалась війна на сході України, Олег Твердохліб вже був військовим пенсіонером, адже встиг пройти військову службу у Німеччині та Луцьку, був рятувальником у Державній службі з надзвичайних ситуацій.

Попри кілька відмов у військкоматах, чоловік твердо вирішив їхати на схід захищати Батьківщину. Так він потрапив у добровольчий батальйон «Айдар» і сформував взвод, бійців якого називали «динозаврами». У цьому взводі воювали лише чоловіки старші за 45 років, але саме вони визволили 12 населених пунктів.

5. ПЕРШИЙ БІЙ - САПЕРНИМИ ЛОПАТКАМИ


У перший бій на сході Олегу Твердохлібу разом з бійцями його роти довелось вступати практично не маючи зброї. Автомати видали лише розвідникам, а от керівництво мусило випросити в інженерної служби більше ста саперних лопат, всю ніч точити їх і роздавати воякам. Два камази кадирівців тоді просто розгубились і втекли.

6. САРМАТОМ СТАВ ПІСЛЯ УНІКАЛЬНОЇ ЗНАХІДКИ

Нині Олега Твердохліба чимало людей знає під псевдо «Сармат». А називати себе так він став після того, як у величезній воронці від двох снарядів знайшов давню сарматську підкову. Відтоді знахідку він вважав оберегом, якось навіть віддав її капелану Михайлу Бучаку.

7. ОДНИМ ПОСТРІЛОМ ЗНИЩИВ ГРУПУ ЕЛІТНИХ РОСІЙСЬКИХ СПЕЦНАЗІВЦІВ

5 серпня 2014 року у Красному Яру російські танки почали прицільний вогонь по українських добровольцях. Недалеко від місця бою в полі Олег Твердохліб помітив рухи за згорілою сільськогосподарською технікою. Він вистрілив у цьому напрямку з гранатомета і влучив в ящик з боєприпасами для мінометів "Нона" російського виробництва. Боєприпаси вибухнули і знищили два міномети "Нона" і групу елітних російських спецназівців "Гюрза", яка сиділа в засаді.

8. 7 ПОРАНЕНЬ В АТО

За півтора року в АТО Олег Твердохліб отримав сім поранень – п’ять контузій і травми обох ніг. Та незважаючи на поранення і поважний, як для військового вік, чоловік щораз йшов у бій разом зі своїми побратимами.

9. НЕЗЛАМНИЙ ДО КІНЦЯ

Останні роки свого життя Олег Твердохліб тяжко хворів, але як пригадують друзі, ніколи не падав духом. Як розповів отець Михайло Бучак, в останні дні життя воїн щодня сповідався та причащався, готуючись до відходу. А бойовий товариш Ігор Рицко каже, що Олег Твердохліб навіть в лікарні не переставав щодня віджиматись, незважаючи на заборони лікарів. До того ж постійно просився додому, щоб не відчувати себе хворим.

За матеріалами «Волинських новин», «Волинського агентства розслідувань», «Слова Волині», сайту Волинської облдержадміністрації та з розповідей Ігоря Рицка.

Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
7

Коментарі:


  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Навіщо вигадувати те, чого насправді не було. Тут багато фантазії. Усе таємне стає колись явним.
Відповісти