Заручники «папіків» чи мученики демократії: репортаж із сесійної зали Луцькради

Вранці ніщо не віщувало біди. Був такий погожий день, що найменше хотілося поринути у атмосферу політичних боїв, яка щонайменше останній тиждень панує у сесійній залі.

Зрештою, “біди” і не сталося. Так собі... Укотре переконалися, що депутатський мандат дається дорогою ціною. Яку іноді треба відпрацьовувати. І не завжди перед виборцями.

Позачергову сесію призначили несподівано. У політичних боях за крісло мера йдуть в хід найнеймовірніші комбінації та методи. Але від ранку було зрозуміло, що більшість її успішно проігнорує, що зрештою і сталося.

Через поріг сесійної зали (але не далі) зважився переступити тільки голова фракції УКРОП Ігор Поліщук. А на місцях укропівців та батьківщинівців сиротами майоріли партійні прапорці.

І поки частина депутатів збиралася на сесію, депутат Григорій Пустовіт, який цього дня не прийшов, поширював у Фейсбуці світлину часів свого секретарства у міськраді поруч із Миколою Романюком.

“Секретар дружить з головою”, - підписав колись цю світлину її автор Андрій Осіпов (колишній луцький обранець тепер керує Одеською кіностудією, - авт.).

- Колись Андрій Осіпов пожартував, сьогодні ж я йому за це вдячний, - пише нині Пустовіт.



А тим часом активіст “Самооборони” Сергій Рижков (який колись безуспішно перебував у списку “Самопомочі” до облради) натхненно розставляв на деяких місцях у сесійній залі таблички з написом. “Поки що депутат. Громада Луцька”. Десь згодом депутат Наталія Бунда з цього приводу скаже: “П’ять-сім активістів - то ще не вся громада міста, де 270 тисяч населення”...

Цікаво, що двоє з трьох депутатів, яких публічно зреклася облорганізація партії “Солідарність”, але які все ще лишаються членами однойменної фракції, прийшли на сесію. І Євген Ткачук, і Андрій Авраменко... От тільки Олександр Козлюк був, очевидно, заклопотаний іншим. Цього дня його звільнили з посади керівника управління з розвитку підприємництва Луцької міськради. Очевидно, наслідок сесії 24-го лютого.



А тим часом Євген Ткачук мужньо тиснув руку новому керівнику міського осередку пропрезидентської партії Петрові Нестеруку, який відучора змінив його ж таки на цій посаді. Усміхаються. А Миколу Яручика (позафракційний) цього він жартома називатиме “товариш секретар”. Маючи на увазі, що саме Миколу Олександровича “сватали” на місце секретаря, потенційного в.о. мера. У кожному жарті, кажуть, тільки доля жарту.

ЧИТАТИ ТАКОЖ «Справжня зрада – це підтримка Вусенко, а не мій демарш», – Євгеній Ткачук


Словом, у повному складі цього дня у сесійній залі точно була “фракція журналістів”.

Секретар міськради Юлія Вусенко ("Самопоміч") запрошує керівників фракцій на перемовини. Ігор Поліщук чує, але промовисто виходить із сесійної зали. Євген Ткачук лишається: формально все ще є керівником фракції “Солідарність”, хоча партія вже “затаврувала” його зрадником. А на столі у Вусенко промовисто лежить писана ним від руки заява про те, що обранець просить вважати за дійсне тільки ті заяви, що озвучені ним особисто...



Година перерви дає змогу поснідати тим, хто не встиг. Але - аж ніяк не провести 19-ту позачергову сесію Луцькради.

Тим часом у кулуарах Ігоря Поліщука “припрошують” поставити підпис у документі про реєстрацію. Той не здається... Більшість готова брати участь хіба у черговій 20-й сесії. А Юлія Вусенко, на його думку, порушує закон.

Так помалу сесія переростає депутатські збори. Юлія Вусенко говорить про перерву. Сергій Була (Радикальна партія) закликає таки розглянути земельні питання. Мовляв, чим завинили перед депутатами та політиками лучани, які чекають конкретних рішень?

Микола Яручик іде далі. Якщо “питання ребром”, то гайда на перевибори, каже.

- Ми в патовій ситуації. Сюди ходити, як в театр я не хочу. Я прийшов працювати.

Бере слово самопомочівець Микола Собуцький:

- Це недієздатна рада і кишенькові депутати! Вони на зарплаті. Їм прийшла вказівка від папіка, і вони її відпрацьовують.

- Думаю, призначення довиборів зніме багато питань, - резюмує Павло Данильчук (Народний контроль).



***

Сесійна зала спорожніла. У кулуарах активісти і прибічники обох стрін обмінюються "міцними словечками". Обранці радяться. ...А білий дим буде не скоро.

Поки обурені симпатики команди Романюка ганять депутатів від більшості за відсутність на сесії, дехто із впливових обранців від меншості, подейкують, подався за кордон. Відпочивати.

Олена ЛІВІЦЬКА.
Фото автора.