Остання шана герою: тисячі лучан попрощались з Максимом Гринчишиним

6
3
Остання шана герою: тисячі лучан попрощались з Максимом Гринчишиним
Під тужливе «Плине кача» тисячі лучан схилили голови в пошані до подвигу Максима Гринчишина. Життя останнього обірвалось 19 лютого біля Авдіївки на Донеччині, та пам’ять про мужнього воїна житиме вічно.

Командира зенітно-ракетного взводу першого механізованого батальйону 72-ої ОМБР Максима Гринчишина відспівали 22 лютого у Свято-Троїцькому кафедральному соборі.

Митрополит Луцький та Волинський Михаїл наголосив на тому, що чоловік добровільно пішов на захист Батьківщини і до останнього з честю боровся.

«Ми не просто предаємо тіло землі за звичаєм, а ховаємо його з честю, пам’яттю, любов’ю, шаною», - підкреслив владика.
Він зауважив, що втрата воїна – це скорбота для всієї української землі.

«Це наш герой, наш захисник, усі повинні пам’ятати, що на сході війна і усі ми живемо в час війни», - мовив духівник.

Потому під тужливу пісню «Плине кача» тіло Максима пронесли Театральним майданом, де відбулась громадська панахида. На головній площі міста зібрались тисячі небайдужих до горя рідних військового.

Секретар Луцької міської ради Юлія Вусенко розповіла життєвий шлях героя та закликала присутніх вшанувати його пам’ять хвилиною мовчання.

«Найдорожче в цьому світі – це життя. І ваш син не пожалів його, захищаючи країну. Ворожа куля обірвала це прекрасне молоде життя і сьогодні тисячі лучан схиляють голови в пам’ять про героя, патріота, відданого сина України. Я прошу вибачення у вас за те, що ми всі разом не змогли зберегти це прекрасне життя», - звернувся до рідних загиблого голова Волинської ОДА Володимир Гунчик.

Читати також: "Остання крапочка - для своєї дівчини. Зворушливі спогади про загиблого лучанина Максима Гринчишина"

Бойовий побратим, сержант Сергій Гоча також розповів, що Максим завжди намагався захистити своїх побратимів, аби вони живими та здоровими повернулись додому і бавили своїх дітей.

«Він був справжнім офіцером і таких, як він дуже мало. Він знав, за що потрібно боротись, воював за те, щоб ви всі були живі-здорові, щоб був мир, щоб діти не боялись ходити вулицями, не чули пострілів, вибухів градів», - наголосив сержант.

Трепетними спогадами про чоловіка поділились також його брат, кохана, мама.

Опісля траурна процесія рушила проспектом Волі. Попереду несли портрет воїна та коровай, як символ шлюбу, який він вже ніколи не візьме…

Велелюдна хода слідувала за тілом героя, а обабіч, схиливши голови, стояли сотні інших лучан.

Поховали чоловіка на Алеї почесних поховань на кладовищі у селі Гаразджа.

Максима Гринчишин народився 12 травня 1979 року у Луцьку. Навчався у дев’ятій школі, Луцькому національному технічному університеті.

Влітку 2014 року був мобілізований, пізніше підписав контракт і лишився у війську. Був командиром зенітно-ракетного взводу першого механізованого батальйону 72-ої ОМБР, яка охороняла Авдіївку.

Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
3

Коментарі:


  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Взагалі-то, треба писати "плиВе кача". Плинути може ріка, маса води в якомусь напрямку. Плине - це динаміка чогось, динаміка руху. Може плинути час (як алегорія), а кача не плине, а пливе.
Відповісти
Гунчик підтримує торгівлю з окупантом ЛДНР і висловлює співчуття загиблому? Так він загинув від рук його "бізнес партнерів".
Відповісти
Проклинаю Путіна і його свору! Хай пекло буде їм ще на цім світі!
Відповісти
Максим все Богу розкаже! Путін, ти вже в пеклі!
Відповісти
насправді лучани почали забувати, що в країні війна.
І ви в тому числі. Що ви зробили для своєї країни?
Ви відвідали хоча б один похорон наших Героїв?
Як вам язик взагалі повернувся таке "ляпнути"....
Я вважаю, що це має бути традицією. Нормою. Бо ми сидимо тут. А хлопчики бережуть наші кордони, незважаючи на підлість, корупцію, зраду. А ми лише лупимо по клавіатурах.... Помпа.... Це жах... Аж перед очима все попливло.
На дай Бог, але так повинні ховати КОЖНОГО, хто поляже за наш з вами спокій. І не доведи Бог, щоб це повторилося.
Відповісти
Ви чули,що мати його згорьована казала...---ЗУПИНІТЬ ВІЙНУ!!! Скількох треба ще поховати,щоб дійшло,що матерям треба виходити і кричати: "Припиніть війну!!!!" А не благословляти синів на підписання котракту...
Відповісти

© 2016. Усі права захищені. Повна або часткова перепублікація матеріалів можлива лише за дотримання таких умов: 1) гіперпосилання на «Волинь24» стоїть не нижче другого абзацу; 2) з моменту публікації на «Волинь24» минуло не менше трьох годин; 3) у кінці матеріалу на «Волинь24» немає позначки «Передрук заборонений».