Луцька медицина і гроші: благодійні внески замінять платними послугами

16
5
Луцька медицина і гроші: благодійні внески замінять платними послугами
У всьому світі медицина є однією із найдорожчих сфер життя. Жоден бюджет не бере на себе стовідсоткове утримання системи охорони здоров’я. Та пам’ятаючи радянське минуле, де освіту та лікування повністю оплачувала держава, українці нерідко нарікають на те, що їхнє здоров’я – це проблема їхнього гаманця.

Луцьк – не виняток. Напередодні реформування вітчизняної медицини, питання «хто, кому і за що платить?» знову гостро обговорюється і виноситься на загал. Приводом справді є не до кінця зрозумілі пересічним мешканцям схеми оплати послуг, які нібито в Конституції записані як «безоплатні». Та причина, насправді, в іншому: у період змін найлегше «встрибнути» в систему і спробувати перерозподілити сфери впливу. А там, де ходять стабільні і немалі гроші – охочих, звісно, не бракує.

Не вдаючись до переказів чуток, пліток і припущень, які активно поширюються останнім часом у Луцьку, видання «Волинь24» спробувало розібратися, за яким принципом наразі місцева медицина залучає кошти. Що законно, а що – на межі із зловживаннями. І головне – за які медичні послуги волинянам уже цього року доведеться платити не благодійні внески, а – офіційну плату.

ДЕРЖАВА ВИМАГАЄ. ДЕРЖАВА ВИДІЛЯЄ

Міф про безплатну медицину в Україні давно спростований і фінансовими реаліями, і навіть вітчизняним законодавством. З одного боку, Конституція гарантує безоплатне медичне обслуговування в державних та комунальних закладах, з іншого – у спеціалізованих законах поняття медичного обслуговування «на халяву» зводиться до «гарантованого рівня медико-санітарної допомоги в обсязі, що встановлюється Кабінетом Міністрів».

Проте держава не справляється навіть із таким обмеженим списком послуг, і фінансує здебільшого лише заробітні плати медикам та комунальні послуги.

Приміром, цього року Луцькій міській клінічній лікарні на оплату праці працівників із бюджету виділяють 48,7 млн грн., іще 4,3 млн грн. йде на оплату енергоносіїв. Безпосередньо на процес лікування пацієнтів лишається 5,8 млн грн.

Якщо врахувати кількість пацієнтів, яких обслуговує лікарня в рік, мільйони перетворюються на 13 гривень на одного хворого в день. Окрім такого «бюджетного» лікування, держава також зобов’язує тричі на день прохарчувати пацієнтів за 6 гривень 41 копійку.


«Ми в лікарні вивчаємо, які суми пацієнтам доводиться витрачати на придбання медикаментів в аптеках для свого лікування. За останніми даними, виходить, що держава оплачує лише 15,4% лікарських і фармацевтичних препаратів. Але треба розуміти, що лікарські препарати – це не лише те, що безпосередньо прописали для лікування. У цю суму входять також препарати для стерилізації, дезінфекції, шприци, системи, перев’язувальний матеріал, гіпс, рентгенівська плівка, хімічні, лабораторні реактиви, тощо», – розповідає заступник головного лікаря з організаційно-методичної роботи Андрій Смольянінов.

Крім того, лікарні потрібна побутова хімія, бензин, типографські бланки медичної документації, ремонт, послуги охорони – на усе це також не вистачає державних коштів, як і на ремонт обладнання. А неякісна робота деяких апаратів може не просто показати некоректний результат, а й зашкодити здоров’ю.

«Кожен апарат регулярно проходить повірку. Якщо немає ніяких поломок, то сервісне обслуговування, приміром, комп’ютерного томографа коштує 25 тисяч гривень в квартал. Але заклад мусить вчасно проводити й ремонти і оновлення обладнання, бо несправне обладнання може заподіяти шкоду людині. Для прикладу: один датчик для апарату УЗД коштує близько 160 тисяч гривень, а на одному апараті – п’ять таких датчиків», – каже лікар і додає: протягом останніх 10 років на обслуговування апаратури жодного разу не виділяли коштів з бюджету.

Не забезпечивши належного фінансування, держава натомість розробила обов’язкові до виконання Стандарти надання медичної допомоги.

«Лікарня зобов’язана провести лікування згідно затвердженого Міністерством охорони здоров’я стандарту у відповідності до протоколу – це чітко визначений Міністерством охорони здоров’я для тої чи іншої хвороби перелік діагностичних та лікувальних процедур. Але в Міністерстві не порахували, скільки такий набір процедур коштує і не визначились, за які кошти його виконувати. В лікарні наші економісти обрахували вартість виробів медичного призначення та медикаментів для лікування на випадок кожного захворювання. Ці цифри яскраво ілюструють ситуацію, яку маємо в державі з «безплатною» медициною. Приміром, медикаменти для лікування найпростішого неускладненого апендициту коштують 1200 гривень. В середньому таке лікування займає 10 днів. Якщо помножити на 13 гривень, які держава виділяє на день, отримаємо 130 гривень, а де взяти решту?» – ділиться розрахунками заступник головного лікаря.


ДОБРОВІЛЬНО-ПРИМУСОВА АЛЬТЕРНТИВА

У 90-х вітчизняна медицина опинилася під реальною загрозою розвалу: зарплати медикам не виплачували, посади скорочували, про інше фінансування, у тому числі, на найголовніше – медикаменти, навіть мова не йшла.

Питання збиралися кардинально вирішити на державному рівні: дозволити медичним закладам хоча б частину послуг надавати за гроші. Але конституційний суд чітко роз’яснив норму про «безоплатну медичну допомогу», додавши ще одне уточнення: працівники лікарень та поліклінік не повинні збирати навіть благодійні внески.

«Лікарні дійсно були на стадії розпаду. У Луцьку в той час в сфері охорони здоров’я скоротили тисячу робочих місць. Можна було змиритись і якось жевріти на рівні, на якому зараз перебуває більшість районних лікарень, але ми вирішили піти іншим шляхом. У 2000 році створили благодійну організацію «Муніципальна лікарняна каса», яка фактично стала посередником між медичними закладами, яким заборонили збирати гроші, і пацієнтами, які з розумінням ставилися до ситуації і при можливості оплачували витрати на лікування. На той час, та й донині це є єдиний законний спосіб, де взяти кошти на лікування», – розповів про причини появи організації її керівник, а раніше – багатолітній начальник міського управління охорони здоров’я Федір Кошель.

Іще одна проблема: навіть якби лікарня мала кошти на медикаменти, далеко не всі ліки змогла б купувати.

«Держава визначає максимально припустиму ціну на кожен препарат, проте вона далеко не завжди є такою ж, як ринкова. Тому фармацевтичні компанії не реєструють в Міністерстві всі ліки, і за державні кошти їх просто неможливо купити. Це стосується близько половини усіх лікарських засобів. А ми як благодійна організація можемо купувати за ринковими цінами», – зауважив Федір Кошель.

За його словами, потреба у благодійних внесках пов’язана також із тим, що пацієнти не можуть самостійно купити деякі препарати, приміром – наркоз, лабораторні реактиви або ж деякі медикаменти, такі як засоби дезінфекції, продаються лише в великих обсягах.

На сьогодні «Муніципальна лікарняна каса» співпрацює із міськими поліклініками, Луцькою клінічною лікарнею, пологовим будинком, стоматполіклінікою, а також – лікарнями в районах. Загалом – 27 лікувальних закладів. За дев’ять місяців поточного року від пацієнтів усіх цих установ «Муніципальна лікарняна каса» отримала трохи більше 10 мільйонів гривень благодійних внесків, за рік прогнозують, що цифра зросте до 15 мільйонів гривень.


«Співпраця виглядає наступним чином. У кожному закладі є працівник «Муніципальної лікарняної каси», сплачуючи благодійний внесок кожен пацієнт отримує прибутковий ордер. Ведеться чіткий облік коштів, кожна установа знає, скільки зробили внесків їхні пацієнти і на відповідну суму складає запити. Це може бути закупівля медикаментів, ремонт обладнання, або ж перераховуємо їм кошти, приміром, для закупівлі того ж наркозу, який не можемо самі купити. У такому випадку лікарня чи поліклініка нам потім надає зворотній звіт, що гроші витратили за призначенням», – пояснив механізми співпраці Федір Кошель.

За свої послуги «Муніципальна лікарняна каса» бере 5% від доходів. Ці кошти організація витрачає на оплату праці, на оренду місця в лікувальних закладах для роботи працівників муніципальної каси, комунальні послуги, банківське обслуговування, бланки, обслуговування комп’ютерної техніки тощо.

ВАРІАНТ ВЗАЄМОДОПОМОГИ

Іще один спосіб залучення коштів для лікування, який практикують у Луцьку – лікарняні каси, що працюють за принципом кас взаємодопомоги. Члени цих організацій щомісяця сплачують внески, а в разі потреби – організація на відповідну, накопичену суму, оплачує медичні послуги.

Лікарняні каси працюють із двома видами клієнтів: індивідуальними та трудовими колективами.

«Люди, які є членами колективу, формують свій окремий фінансовий кошик і в його межах ми оплачуємо лікування. Приміром, людина щомісяця сплачує внески, через рік потрапляє лікарню, але її власних внесків не вистачає для повноцінного лікування. Тоді ми виділяємо понаднормово кошти, а в майбутньому ця людина членськими внесками покриє витрачене. Якщо раптом доведеться повторно лікуватися, навіть при відсутності власних внесків – все-одно фінансуємо. Для індивідуальних членів – трохи інакше. Надаємо лікування на накопичену суму, коли ж не вистачає – додатково даємо безвідсоткову позику, щоб оплатити повністю лікування. Але поки ця позика не буде погашена, уже наступне лікування оплатити не зможемо», – пояснив виконавчий директор лікарняної каси «Допоможемо собі» Сергій Кудрявцев.

Амбулаторне лікування (вдома за порадами лікаря) такі каси не оплачують, фінансують лікування в стаціонарі та денному стаціонарі, а також обстеження та аналізи. Існують й інші обмеження, приміром – психічні захворювання, цукровий діабет. Тим не менше, керівник лікарняної каси запевняє, що такі обмеження – швидше умовність, а насправді роблять усе можливе, щоб допомогти людині, яка хворіє.

Розмір членського внеску в середньому – 50 гривень, але є й ті, хто платить 30 чи навіть 10 гривень на місяць.

«Є невеликі колективи, де молоді члени, нечасто хворіють, то їм буває достатньо і 30 гривень на місяць, щоб сформувати достатній запас», – каже керівник.

«У нас є члени, які з нами вже 15 років – із перших днів. Таких, які б не скористалися допомогою – немає. Якщо здорові – все-одно мають можливість за накопичені гроші вставити пломбу чи протез зуба, або ж витратити їх на путівку в санаторій», – розповідає Кудрявцев.

За свою роботу лікарняна каса бере 10% від внесків – на зарплати, інші адміністративні потреби. Решту коштів, запевняють в лікарняній касі, стараються акумулювати, щоб при потребі підстраховувати членів, яким не вистачає власних внесків.


Трохи за іншим принципом працює «Волинська обласна лікарняна каса». На жаль, голова правління організації Дмитро Глазунов поки не знайшов можливості розповісти про її роботу, пообіцявши незабаром оприлюднити звіт.

Тому про роботу ВОЛК розповіли колеги з інших лікарняних кас, зауваживши, що тут обслуговування обмежують календарним роком. Тобто пролікуватися можна лише на суму внесків, яку зробили протягом поточного року.

«По закінченні року сума «обнуляється». Я не до кінця погоджуюся з таким принципом роботи. Приміром, минулого року одне із найпотужніших волинських підприємств сплатило ВОЛК 240 тисяч гривень внесків за своїх працівників, а пролікували – лише на 80 тисяч. Решта в кінці року пішло в прибуток організації», – аналізує роботу Волинської обласної лікарняної каси Федір Кошель.

ЩО ЧЕКАТИ?

Уже з середини 2017 року українську медицину чекають серйозні зміни. Насамперед реформи торкнуться первинної ланки – колишніх дільничних, а відтепер – сімейних лікарів.

«Із 1 липня лучан будуть обслуговувати сімейні лікарі. Кожен із них повинен зібрати заяви від 2000 пацієнтів. При цьому, люди можуть вибирати лікарів не орієнтуючись на район проживання: хто подобається – до того і підуть. На кожного пацієнта із бюджету виділять по 210 гривень. Із цих грошей лікарю треба буде найняти медсестру, заплатити за оренду приміщення», – розповів про зміни Федір Кошель.

У разі потреби сімейні лікарі направлятимуть пацієнтів в поліклініки: здати аналізи чи отримати консультацію лікаря-спеціаліста. За таким направленням послуга буде безкоштовною, якщо ж людина додатково захоче отримати не назначені сімейним лікарем послуги – доведеться платити.

«Із пацієнтів, яких направить сімейний лікар в поліклініку, як закордоном – будуть формувати лист очікування. Тож для безкоштовної послуги – доведеться чекати. За моїми прогнозами, це буде не день-два, а справа розтягнеться на тижні. Якщо ж пацієнт захоче швидше пройти обстеження або пройти додатковий огляд – лише через касу», – зауважив керівник «Муніципальної лікарняної каси».

Із 2018 року руки реформаторів дійдуть і до охорони здоров’я другого рівня – тобто, лікарень. Комунальні медичні заклади, які не мають права брати гроші за медичні послуги, переведуть у статус неприбуткових госпрозрахункових організацій. Відтак, офіційно з’являться платні послуги.

«Ми усі чекаємо змін. Благодійні внески – вимушена тимчасова міра, якої необхідно якнайшвидше позбутися. Треба, щоб нарешті на законодавчому рівні були чітко встановлені обсяги гарантованої державою медичної допомоги, забезпечене її повне фінансування і визначено, хто та яким чином має заплатити за медичну допомогу понад гарантований державою рівень», – каже заступник головного лікаря Луцької клінічної лікарні Андрій Смольянінов.

Згідно проектів Законів з реформування медичної галузі найперше, розповідає лікар, держава визначить гарантований мінімум медичних послуг, які будуть фінансуватися з новоствореного Національного бюро здоров’я. За прогнозами, серед таких послуг – виклик «швидкої» та їхня робота, а також – ургентна допомога, тобто – невідкладна. За решту послуг людям доведеться платити.

«Якщо на конкретних прикладах, то коли лікарі діагностують защемлену грижу – така операція буде для пацієнта безкоштовною, але якщо загострення немає і для грижі назначена планова операція – за таку вже пацієнту доведеться платити. Поки конкретного списку гарантованих державою медичних послуг немає, але прогнозую, що безплатними буде близько 30%. Так само і з медичними препаратами: міністерство уже затвердило 356 препаратів, які будуть надаватися пацієнтам за страховкою, все решта – самі шукатимуть в аптеках», – каже Федір Кошель.

Платні послуги у порівнянні з благодійними внесками матимуть свої мінуси. «Якщо зараз для прикладу оплата за загальний аналіз крові – це лише відшкодування коштів за розхідні матеріли, реактиви, то коли послугу зроблять офіційно платною, сюди мусять доплюсувати заробітну плату, витрати на електроенергію. І те, що було п’ятьма гривнями благодійного внеску, перетвориться на ціну в прейскуранті, щонайменше, 15 гривень», – пояснив медик.

Волинські медики поки не беруться в цілому давати оцінку змінам, які чекають на вітчизняну систему охорони здоров’я. Кажуть, багато рішень ще в стадії розгляду та обговорень. Але в одному вже зараз солідарні: держава не справиться власним коштом забезпечити якісне лікування навіть гарантованого мінімуму. І як би не називали додаткову оплату – благодійним внеском чи платними послугами – але для порятунку здоров’я українцям однаково доведеться доплачувати з власних кишень.

Людмила ЯВОРСЬКА («Волинь24»)
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
5

Коментарі:


  • Статус коментування: премодерація для всіх
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Анрію смольянінов;не викликайте гнів народу. Шприци; бинти; миючі засоби; і.т.п.- це обов"язковий список;який приносить медсестра при поступлені в стаціонар і пацієнт оплачує все власним коштом. Це незаперечний факт!!!!!!!!!
Відповісти
тобі ж ясно написали що держава не оплачує нічого окрім зарплати комунальних то де мають взятися ті шприци бинти і миючі . Говори до гори .
Відповісти
Смольянінов написав звіт для тих хто не лікувався в 2 міській лікарні. Я би посміявся якби не було так сумно..... Навіть ко ментувати бридко.
Відповісти
Глазунов оприлюднить звіт. Цікаво, яку ж він там дисертацію пише. Заховати кінці в воду, то треба час. Тягне кота за хвіст, хоче врятувати буфет на тонучому "титанику", ховає голову в пісок. Нехай звітує перед журналістами...
Відповісти
Візьміть інтерв"ю у хворих які лікувались у міській лікарні.
Відповісти
Лікувався у нашій міській лікарні. Над матеріальною частиною треба ще працювати, а спеціалісти на високому рівні. Один з небагатьох медичних закладів де головний лікар на місці.
Відповісти
Тетяно молодець - це по-нашому/головне інтелегентньо/
Відповісти
із цих усіх кас, то волк найпорядніша, хо і не без гріха. а взагалі чекаємо на страхову
Відповісти
Ми з вами корів не пасли-це перше. Щоб говорили до гори-не тримайте за дурнів низи. Миючим іт.п.(які аи збираєте з кожногл хворого) можна забезпечити всі лікарні иісьа. Цікавлюсь; в якій аптеці перепродують "обов'язкоаий пакет. Модератору-респект.
Відповісти
Супер-модератор ауууу....
Відповісти
Про порядність ВОЛК можна так же говорити, як про цнотливість тих дівок, що стоять на рівненській заправці.
Відповісти
Треба виходити з тих реалій, що є. Якщо бюджетне фінансування пацієнта складає 13-15 гривень на добу, а чай коштує 10 гривень, то якось треба виходити зі становища. Критикувати (язиком молоти)легше, ніж щось робити і за щось відповідати.
Відповісти
Читайте, аналізуйте. Хто знає міську лікарню не з криків в інтернеті, а по тому як вона виглядає і як працює - має розуміти яка велика робота робиться за мізерні державні кошти. А хто лікувався ще десб (наприклад Житомр, Київ) може порівняти і побачити дуже велику різницю. І звичайно такий ласий шматок приваблює всяких ВОЛКів
Відповісти
Колись головний лікар Лариса Духневич зробила мені по медзакладу годинну екскурсію. Я був приємно вражений, бо знаю цю лікарню з першого дня функціонування. Чистота, стерильність, класні лікарі, дорога і ПРАЦЮЮЧА медтехніка. Найкращі відгуки. Тут ще згадується глазунов. Який з нього волонтер чи благодійник?! Не смішіть мої капці. Паща, пиха, самозакоханість, нарцисизм. Продукт епохи. Людина без душі, співчуття, нечистоплотний пристосуванець, який готовий назвати себе ким завгодно ради красивого життя за рахунок інших. Фальшива людина.
Відповісти
ТІЛЬКИ ОДНЕ ПРОХАННЯ ДО " З ЛУЦЬКА" ТА ЇМ ПОДІБНИМ ---- ЗАПИТАЙ У СВОЄЇ , ПРИЄМНО ВРАЖАЮЧОЇ ПАНІ ГОЛОВНОЇ, ТІЛЬКИ ОДНЕ ----- ЧОМУ ДЛЯ НЕЇ НАШІ ПЕНСІОНЕРИ ТА ІНВАЛІДИ ДЕСЬ, НА ЯКОМУСЬ ТАМ, МІСЦІ? МОЖЕ ЗВИКЛИ ЩО ЗА НИХ НЕМА КОМУ ПОТУРБУВАТИСЬ? ТО МАЙТЕ НА УВАЗІ --- ЗА ВСЕ ТРЕБА ПЛАТИТИ ---ЗА ТАКЕ СТАВЛЕННЯ Т Е Ж !!! А НА ВАШ ШАНТАЖ --- БУДЕ ВІДПОВІДЬ!
Відповісти
Всім в нашій державі заправляють олігархи. Вони пишуть всі закони під себе. Поки ми будемо їх терпіти, доти вони будуть доїти народ. Через них маємо ліки втричі дорожчі ніж в сусідніх країнах.
Відповісти

© 2016. Усі права захищені. Повна або часткова перепублікація матеріалів можлива лише за дотримання таких умов: 1) гіперпосилання на «Волинь24» стоїть не нижче другого абзацу; 2) з моменту публікації на «Волинь24» минуло не менше трьох годин; 3) у кінці матеріалу на «Волинь24» немає позначки «Передрук заборонений».