Або гроші музею, або - проценти Середюку: чого муштрують рокинівський скансен?

3
4
Або гроші музею, або - проценти Середюку: чого муштрують рокинівський  скансен?
Директор рокинівського музею-скансену Олександр Середюк судиться з Волинською обласною радою: доводитиме, що та незаконно тримає на голодному пайку цілісінький колектив музею, бо комусь "муляє" комунальна власність.

Для багатьох волинян Музей історії сільського господарства Волині у Рокинях - це місцина, де можна колоритно відпочити і ...поїсти вареників.

Кілька старих колоритних хат за тином. Млин, який востаннє бачив борошно років сто тому. Древній храм. Ставок. Коні... І - Середюк у смушевій шапці та козацьких штанях. Коли директор б'є на сполох, добивається грошей, всі чомусь рахують заробітки, а мало хто задумується, що музей - то щось більше за ...вареники. Та й, власне, не тільки скансен.


На території скансену - неймовірно гарно. Але працівникам - тривожно...
На території скансену - неймовірно гарно. Але працівникам - тривожно...


***

Не мислити варениками, а побачити експонати вартувало б перш, ніж вирішувати долю музею. Бо поки заклад нагадує валізу без ручки. Навіть більше: валізу, яку вже кинули, а нести взявся ...хіба сам Олександр Середюк.

Цьогоріч Музеєві історії сільського господарства Волині обласна рада, якій належить третина експозиції закладу, підклала "свиню". Бо відмовила у дотації.

Так, з травня колектив (а це 12 людей) не отримує зарплати і приймає ...перевірки. Чому волинські обранці вирішили, що фінансувати музей більше недоцільно, в очі Олександрові Середюку ніхто пояснювати не став.

Причім на комісіях депутати погоджувалися із такою графою у регіональній програмі підтримки розвитку культури, а на сесії зрештою поховали в голови в пісок і натиснули кнопки "проти". Не всі. Але більшість.

Боротьба із музеєм нагадує боротьбу з вітряками: тільки хто - Дон Кіхот?
Боротьба із музеєм нагадує боротьбу з вітряками: тільки хто - Дон Кіхот?


Не пригадую, аби хтось із керівництва обласної ради чи окремих депутатів публічно пояснював, чому вважає такі витрати недоцільними. А головне - ЩО саме пропонує зробити зі 171 тисячею метрів експозиційних площ. Із експонатами, які містяться у семи залах (!). Було б таке пояснення, тоді дії виглядали б логічними.

***

Власне, ідея створення музею у Рокинях виникла у директора тамтешньої дослідної станції Петра Теслюка. У 1978-му Середюку (який щойно звільнився з краєзнавчого музею) показали порожній другий поверх у приміщенні Рокинівського будинку культури, запропонували роботу й поставили завдання: облаштувати тут музей сільського господарства Волині від найдавніших часів. Новоспечений директор погодився. У лютому 1979-му до відкриття нового наукового-виробничого комплексу станції, встиг оформити першу залу - з історії станції.

"Я фанатично взявся за цю роботу. Пам'ятаю відкриття : перший секретар обкому Леонід Палажченко, голова облвиконкому Микола Корж. Такі поважні люди... Щороку здовали по залі. А в 83-му колегією Мінкульту музею було присвоєне почесне звання народного", - розповідає Олександр Середюк.

Одна із семи зал закладу
Одна із семи зал закладу


Потім були роки інтенсивної роботи. Станція утримувала музей, платила зарплату людям. Якось від іншого відомого волинського краєзнавця Архипа Данилюка (родом зі Згоранів) Олександр Середюк почув: "Давай роби тут скансен".

Тоді ніхто в Україні про подібні заклади не чув. Скансен - то не музей під відкритим небом. Це можливість не просто побачити побут стародавності, а мати змогу пожити у старій хаті, розпалити піч, зварити там куліш...

Ідеально для цього підходила територія дендропарку, що розташований буквально під вікнами музею, був створений ще 1975-го і є пам'яткою садово-паркового мистецтва державного значення. На 13-ти гектарах (!) - 150 видів різних кущів та дерев. А Олександр Середюк почав пошуки раритетів, які після реставрації встановлював у мальовничих куточках дендропарку.

***

90-ті. Чи міг вижити на зламі епох музей сільського господарства, якщо саме сільське господарство зазнало краху? У 1989-му музей відділили від дослідної станції і він почав діяти як самостійна юридична одиниця. Ще кілька років закладу допомогали декілька радгоспів та колгоспів, а згодом і тієї підтримки не стало.

Олександр Середюк у студентські роки піднявся не на одну вершину
Олександр Середюк у студентські роки піднявся не на одну вершину


"Я тоді продаю машину, вкладаю гроші в статутний фонд музею і засновую фактично приватну фірму. Так почав утримувати це все сам. П'ять років тримав це на плаву. Хотілося часом і кинути. Але вже вимальовувався комплекс, було зведено кілька споруд. Ростислав Метельницький розробив проект... Як кинеш? Але в 1996-му облуправління культури почало виділяти дотацію на цей музей", - згадує Середюк.

Відтоді таким шляхом облрада, виділяючи кошти в рамках програми підтримки культури, покривала потреби музею-скансену в Рокинях. Решту музей заробляє самотужки. У найкращі часи тут працювало 25 людей. Ніколи, запевняють музейні працівники, установа не отримувала коштів ні з районного бюджету, хоч заклад розташований на території Луцького району, ні з селищного.

***

Схоже, у 2016-му хтось прагне почати чергову сторінку в історії музею та власне самого скансену, або - перегорнути ...останню.

Поки колектив очікував, що цьогоріч традиційно обласна рада виділить дотацію (а це 520 тисяч гривень), у кулуарах було прийнято інше рішення. Рада голосує проти. Даючи зрозуміти Середюку: депутатів не хвилює, як виживе установа, створена за державні гроші, що буде з цим нажитим за майже чотири десятки літ добром.

Прцівник музею каже: на роботу ходить, але з травня - без зарплати...
Прцівник музею каже: на роботу ходить, але з травня - без зарплати...


По суті, наголошує директор, облрада фінансує свою частку: третину потреб закладу. Річні потреби музею сягають 1,5 мільйона гривень.

"Їм належить третина всієї експозиції, бо вона була створена за державні гроші. А засновник - я, автор експозиції - теж я. Три мої авторські свідоцтва захищені. Це все - спільна власність. Ці всі хати, ці клуні я збудував, перевіз, відреставрував і плюс інтелектуальна власність. Їм не належить земля, бо це - заповідник. Їхні - лише експонати", - резюмує Олександр Середюк.

На запитання, скільки коштів заклад заробляє, надаючи різні послуги, директор одразу каже: "Мухи отдєльно, котлєти - отдєльно".

Завдяки екскурсіям, майстер-класам, мандрівкам на конях і так далі вдається заробити до ста тисяч гривень у рік. Екскурсія вартує 100 гривень, дитячий квиток - 10, дорослий - 15.

"Музей працює, згідно зі своєю програмою. Він проводить екскурсії, створює виставки, експозиції, проводить дослідження, експедиції, наукову інвентаризацію. Ми готуємо фундамент національно-патріотичного виховання, щоб розбити міфи "русскаго міра".

Ми - науковці. Ми не варимо куліші! Є спеціальна людина, з якою музей заключив договір на співпрацю, вона платить нам десятину. Хоча ця жіночка-підприємець тепер взагалі це все покинула. Так, коли люди приїжджають зі своїми харчами, ми даємо мангали. Якщо треба вже щось, то хіба з рокинців хтось прийде... Але музей, дивіться, це - інше..." - Середюк запрошує оглянути ті сім зал експозиції, що постали у стінах Будинку культури за сорок років існування музею.



Сотні, тисячі експонатів... Класичний музей. Холодна така класика. Бо на чималій площі гріються теплом тільки у двох невеличких кабінетах.

Кому вигідно муштрувати рокинівський музей?

Сам Середюк на це відповіді не знає. Каже, "якийсь сірий кардинал це зарубав"...

"Якось так не по-людськи. Ще до того я зустрічався з Ігорем Палицею, у програмі якого передбачено розвиток туристичної інфраструктури. Давайте, кажу, - буде міні-Буковель. Заходи. Фестивалі..." - відверто розповідає директор.

Через тижнів три - дзвінок: їде Палиця. Але голова облради на півдорозі звернув. Хоч у Рокинях уже й рушники наготували.

***

Контракт із Олександром Середюком закінчується 31 грудня 2016-го року. Комусь, каже, дуже хочеться до цього часу "посадити скансен на дно". Тим часом ростать борги по заробітній платі. А сам директор подав до суду на Волинську облраду, адже та, вважає, згідно із контрактом, зобов'язана платити йому зарплату.

Олександр Середюк подав до суду на облраду
Олександр Середюк подав до суду на облраду


На Київському майдані про вихід із ситуації - ні пари з вуст. Але найімовірніше у грудні питання руба таки поставлять.
Директор музею бачить такий вихід: облрада, каже, має вийти зі співзасновників. Тоді інвестор матиме змогу "зайти сюди зі своїми коштами". Тоді ж, на думку Середюка, з'явиться можливість писати проекти і претендувати на кошти грантових програм.

"Або, якщо облрада хоче, то повинна забрати це все, а мені платити роялті. Я - автор експозиції і, згідно із законом, мені ще 20 років поспіль повинні платити роялті. Сам собі не можу роялті виплачувати, бо і директор, і автор, не можу з собою договір підписати. Написав листа до облради, відповідають - нема доцільності. Тоді що? Знову суд! Ми ж не за понятіями, а за законом живемо", - аргументує Середюк.

Не приховує чоловік: музей - все, що у нього є. Десятками років він вкладав сюди свої кошти: "15 років я зарплати жінці до хати не приношу. А за ці роки хату одноповерхову в Рокинях так і не добудував... Все сюди. Люди кажуть: "Тобі пороблено". А я не можу спинитися. Он поруч взяв 1,5 гектара землі, Академія наук віддала мені в оренду на 49 років, хочу зробити там волинську січ".

Власність облради - третина цієї експозиції
Власність облради - третина цієї експозиції


***

Можна скептично ставитися до самого Олександра Середюка як науковця, як музейника чи громадського діяча, він може комусь подобатися чи не подобатися, але навряд чи вдасться заперечити, що унікальний заклад у Рокинях існує завдяки його зусиллям.

Зрештою, може комусь здаватися, що і сам заклад - нам без надобності.

Але він є...

Олена ЛІВІЦЬКА.
Фото Павла БЕРЕЗЮКА.


ДИВИТИСЯ ФОТОГАЛЕРЕЮ "ОСІНЬ У РОКИНІВСЬКОМУ СКАНСЕНІ"
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
4

Коментарі:


  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Тримайтесь Олександре Миколайовичу!
Відповісти
вся проблема, що він не влаштовує Гунчика, а не облраду. тому цй такий сирбор робиться
Відповісти
Гунчик обіцяв, що знайде для музею кошти.
Але так, мабудь, і не знайшов до цього часу. Проте, треба зачекати, бо обіцяного ск. років ждуть?
Відповісти