Ігор ГУЗЬ: «Розіпніть мене, а я всіх щурів не перетравлю...» ДЕНЬ ІЗ ДЕПУТАТОМ

5
10
Ігор ГУЗЬ: «Розіпніть мене, а я всіх щурів не перетравлю...» ДЕНЬ ІЗ ДЕПУТАТОМ
Яке воно, буденне депутатське життя? Щоб пожити, як середньостатистичний волинський нардеп, напросилися провести один робочий день з Ігорем Гузем.

Навряд чи комфортно було обранцеві зранку до вечора відчувати за спиною приціл "чужої" фотокамери, але попрацювати пліч-о-пліч не відмовився: разом проїхатися територією 19-го округу (це Володимир-Волинський, Іваничівський, Любомльський райони та міста Володимир-Волинський і Нововолинськ), стати свідком його зустрічей, перемовин та виступів, обідати і пити каву, присмачену філософськими роздумами про депутатське життя...

Виїхали рано-вранці, а вже ввечері були переконані: якби нардеп міг миттєво різати старі берези, ловити комарів, прибирати підвали і ...травити щурів - ціни б йому не було. І тут (100%) йдеться не тільки про Гузя, а й про всіх без винятку. Виборці - однакові. Ото тільки депутати - різні...

Отож, 14 вересня. Луцьк - Володимир-Волинський - Сусваль - Володимир-Волинський - Нововолинськ - Луцьк.




"Я 17 років в політиці, з яких 14 - депутат. Я вже такого собі лоба набив і нажив товсту шкіру, що не знаю, чим мене можна здивувати. Сприймаю, як є. Знаєте, що важливо? Важливо, що ці місцеві обранці, та й люди загалом, розуміють, що в них дійсно є доступний депутат Верховної ради. Тобто - який відвідує сесію, який реагує на критику, в якого працює команда, приймальні... Ми побудували таку форму роботу"




1. РОЗМИНКА. ТЕЗИ. НАРІЗОЧКА...

На щастя, цього ранку Ігор Гузь проспав традиційну пробіжку. Чесно зізнався: планував прокинутися о пів на сьому, пробігтися, а тоді їхати в округ. Але... Депутати - теж люди)) Тому бігати з ним не довелося.

Та й дорогу з Луцька до Володимира-Волинського ми здолали з його "дублером" у багатьох депутатських справах, помічником і товаришем Андрієм Бокочем. Через те, що вранці в Ігоря Гузя була запланована зустріч із мамою Катерини Литкіної (дівчинки, яку вбили у Нововолинську), котра не захотіла розмовляти у присутності журналістів.

Поки їдемо, говоримо про такі різні команди волинських політиків, про осінь і примарність прийдешніх виборів, а тим часом наближаємося до Володимира-Волинського.

Цього дня, 14 вересня, у Княжому граді - сесія міськради. Як потім розкаже Ігор Гузь, за можливості, він намагається бувати на таких засіданнях, щоб спілкуватися з місцевими обранцями. Та й загалом, сумлінно відпрацьовує округ, буває не тільки на підприємствах чи в установах, а навіть у дворах.


"Така молода мама... Ну, страшно, звичайно. Вона боїться за судмедекспертизу, боїться, щоб цього хлопця, якого затримали, не відпустили, бо його двоюрідний брат втік до Словенії. Зараз не знають, де він. Направду, він давно може бути в Росії. А там, самі розумієте, дістати його буде дуже важко".

Під час сесії міськради
Під час сесії міськради


Сесія ж відбувалася майже історична: депутати вперше випробовували електронну систему голосування. "Слабо нажав!" - жартували, бо з "енної" спроби освоювали новітню техніку (планшети). У залі (для противаги Ігореві Гузю) присутній його конкурент на виборах до ВРУ, а нині депутат Волинської облради від "Самопомочі" Костянтин Зінкевич. Чи не тому місцеві самопомочівці - особливо активні. Укропівці намагаються не відставати... На чільному місці - Петро Саганюк, чи не найдосвідченіший волинський мер.

Рада гуде - наче вулик. А коли обранці зачинають дискусію про те, у яких саме районах мають будувати дитячі майданчики, нардеп бере слово. Каже, саме за його сприяння в окрузі буде встановлено 77 дитячих майданчиків: "Моє завдання - знаходити ресурси (йдеться про 12 млн, - авт.). Ваше - знайти місце для розташування об'єктів".

Згодом обранець "тезово" знайомить присутніх з тим, над чим працює нині. Розказує, що недавно спонукав Гройсмана доручити добудувати 44-квартирний будинок для військових, що гроші з додаткових надходжень митниці наступного року варто, на його переконання, спрямувати на дорогу Устилуг-Володимир-Луцьк і в цьому місцеві політики мають стати його однодумцями. Запрошує разом із ним поспілкуватися з мешканцями дворів. Бо, мовляв, часто люди знають народного депутата, а свого місцевого в очі не бачили...

Ті теж не сачкують і без зайвої скромності та з почуттям "політичної насолоди" "нарізають" завдання Ігореві Гузю: збудуйте об'їзну, внесіть законопроект про фінансування профтеосвіти... Встигай записувати, словом.

Виступивши, Гузь перепрошує і залишає залу. Поки там ще жартують, що разом із ним наче вітром здуває і частину журналістів, хтось із володимирських спритників "ловить" обранця у коридорі міськради: "Почекайте дві секунди..." Справи...


"Я виграв скрізь, окрім міста Володимира-Волинського. Безапеляційно - Іваничі (більше 40%). Нововолинськ - теж безапеляційно. Більше 30-ти в Любомльському. На піввідсотка обійшов Юнака у Володимир-Волинському районі і програв з розгромом Володимир Костянтинові Зінкевичу. Ну, і це аргументовано. Він був свій, на хвилі, адже волонтер і таке інше... Як людина - він непоганий, чесно. Але нема характеру. Нема політичної волі. Нема голосу... Його не видно. Він рік - депутат. Навіть не питання, що ти зробив. Якщо в тебе нема контакту з Палицею - Бог із ним, добре. Але - будь опозицією! Будь опозицією, кажи, виступай, говори, організовуй... Та навіть Віра Сєргєєєва (лідер фракції "Самопомочі" у Володимир-Волинській міській раді, - авт.) сьогодні, бачили ж... Вона - потужніша за Зінкевича"

У кулуарах депутата ловлять за рукава
У кулуарах депутата ловлять за рукава


2. "НУ ЇЇ, ТУ ШАПКУ!"

За кілька хвилин 12-та, а ми прямуємо в село. Сусваль - те саме вчорашнє Жовтневе, яке не хоче носити назву на честь свого земляка. Їдемо до батька Петра Сусваля, 24-річного захисника, який загинув в АТО.

Поки за вікном мерехтять сільські пейзажі, Ігор Гузь розказує про свій автомобіль, знайомить із помічниками і демонструє окремі деталі, які іноді говорять про нього більше, ніж він сам...

"Хюндай соната", каже, - машина для поїздок округом негодяща. Уже й змінив би на "більш сільську і не обов'язково дорожчу", але "з цим електронним врядуванням...".

За кермом - Олександр. І коли я називатиму його водієм, Ігор Володимирович завше мене виправлятиме: "Це мій помічник". А потім якость додасть: "Член нашого Нацальянсу. Он який чистий, вибритий (сміється, - авт.), у білій сорочці..."

Відчувається, що маршрути обранцеві - давно знайомі: "ми колись тут колесо пробили", "повертай сюди" і тд.

У салоні - весело. Схоже, хороше почуття гумору - неодмінна риса членів команди Гузя. Тим часом Ігор продовжує знайомити із дрібничками, які його оточують:

"Ну, що ще? Слухаю музику. В основному, це електроніка. Он, колу п'ю (демонструє на камеру пляшечку з колою, на ній жіноче, щоправда, ім'я "Таїсія"... - авт.). Зброю з собою вожу. Офіційно зареєстрована. Задля безпеки мусить бути"...

Оваднівський сільський голова Сергій Панасевич стрічає машину нардепа при дорозі. Той спиняється. Виходить. Тисне руку.


"Сусваль, де був скандал щодо перейменування. Їдемо до батька. Його реакція на це все дуже жорстка. Але я його розумію, тому що неправильно і несправедливо, коли перейменували село без згоди батьків іменем загиблого сина. Фактично хотіли таким чином вшанувати і подякувати. А вийшло, що збурили і нанесли морально-психологічну травму. Держава була змушена зробити такий крок після того, як сільська рада у відведений термін не прийняла рішення про перейменування. Згідно із законом, Інститут національної пам'яті тоді вносить пропозицію самостійно. Ну, і ми проголосували. Потім виявилося, що з батьками ніхто не радився"


Із Остапом Сусвалем: важка розмова...
Із Остапом Сусвалем: важка розмова...


На подвір'я до Остапа Сусваля йдемо гуртом.

На ту мить громада вже визначилася з назвою: Жовтневе не буде Сусвалем, а буде Світанковим. Тепер - слово тільки за парламентом. Ну, і звичайно, суто з людських міркувань - треба порозумітися з батьками.

Остап Сусваль емоційно сприйняв звістку про перейменування свого села на честь свого ж сина. Тому перед поважним гостем (який за це перейменування, до речі, голосував у Верховній Раді) не ніяковіє і одразу заявляє йому не до вподоби навіть Світанкове.

"Люди добрі, не йдіть проти народу! Ви самі доведете до великого краху. Вийдіть зараз на село. Воно вам те саме скаже. Народ є! Народ же не треба катувати. Вбивцями не треба бути, катюгами свого народу не треба бути..." - набирає обертів сивочолий чоловік.

Та слово за слово розмова переходить у спокійнішу площину. Виходить на поріг немічна матір... Остап Сусваль розповідає, як шукав дерево на хату, що має діда на Старовижівщині, що насправді у його жилах тече французька кров ще з часів наполеонівської війни, а сам він - Шушваль... І що Гузь - перший нардеп, який у нього на подвір'ї побував.

"Дайте мені такий документ, що я не згідний з перейменуванням, щоб до мене люди претензій не мали", - просить сивочолий чоловік.

Хоч і важко пересуватися подвір'ям, Остап Сусваль проводить гостей до воріт. І навіть жартує:

"Ото, як до порядного чоловіка приїхали: з дівчатами. Ну її, ту шапку (скидає на землю засмальцованого капелюха, - авт.)! Які ж гарні у вас дівчата! Що то люди вміють жити..." - жартує сільський дядько і всміхається до помічниць та журналісток...

Ігор Гузь не приховує, що втішений: вдалося знайти головне - порозуміння. А, можливо, каже, вдасться й допомогти чоловікові з транспортом для неповносправних.

Слава Богові, Остап Сусваль - у доброму гуморі. Можливо, рану, яку роз'ятрили, не спитавши дозволу в батька потривожити пам'ять сина, вдасться загоїти. Хоч вилікувати зранені несподіваною втратою рідної кровиночки душі цих батьків уже не вдасться нікому...


"Крайня точка в Любомльському районі - Столенські Смоляри. А тут крайня точка під Сокальським районом - Грушів на Іваничівщині. Дуже велика різниця. Я про ментально-психологічну основу. Північ Любомльського району - це дійсно поліщуки. З говіркою своєю, зі своїм сприйняттям... Ліс навколо... Добряки такі... А вже край Іваничівського - Галичина. Навіть мова інша"



3. "ТУТ МЕНЕ ВЗЯЛИ В ЗАРУЧНИКИ"

Кілька хвилин на обід у одному із закладів громадського харчування міста Володимир-Волинський.

Згодом - приємна місія перерізати стрічку на відкритті ігрового майданчика для вихованців громадської організації "Берег надії" (дітей із особливими потребами), що отримала міні-грант від фонду "Прибужжя" - понад 18 тисяч гривень...

Потім - зустріч із колективом місцевого ТМО. Лікарі зібралися у кабінеті керівника. У "білих халатів" до нардепа - серйозна розмова: районна здравниця заслуговує стати центром госпітального округу, хоча "в області" бачать таким центром - Нововолинську міську лікарню.



Обранець не приховує: він не стане нехтувати інтересами виборців із Нововолинська (а їх у Місті шахтрів у Гузя навіть більше). Хоча й аргументи у медиків із Княжого граду зрозумілі: на території міста - кілька військових частин... Зрештою, депутат просто з кабінету набирає на мобільний начальника облуправління охорони здоров'я Ігоря Ващенюка і включає голосний зв'язок і, на превеликий подив присутніх, не приховує розмови.

"Тут мене взяли в заручники у Володимирі, в ТМО. Яка можливість збільшити кількість госпітальних округів і розділити Володимир-Волинський та Нововолинськ?" - запитує нардеп.

"Це тема Мінрегіонбуду. За медичними критеріями, центр госпітального округу - Нововолинськ. Чотири роки ті округи вже човпуться. Не знаю, нам довели методику, а ти вже бігай... Хоча я не розумію, чого це їх так задіває. Це чисто понти", - по той бік "дроту" чутно Ващенюка.

Пообіцявши медиками штурмувати питання і, як мінімум, обговорити проблему із віце-прем'єром Геннадієм Зубком (до речі, останній свого часу був бойовим побратимом Гузя по "Народному фронту"), обранець залишає лікарню. І спочатку войовниче налаштована лікар пані Світлана вражена екстрім-дзвінком до Ващенюка, уже всміхається на прощання...


"В округ вже вдалося спрямувати 12 мільйонів державних коштів. Ще 8 мені, може, вдасться вибити. Я відверто скажу, якщо по-людськи, то це не зовсім правильно. Не депутати ж в округ дають гроші. Така практика завжди була. Субвенція: я пропоную, на що спрямувати ці кошти - їх виділяють. Ну, й звичайно, ми там відкриваємо і таке інше... Я критикував вікна-двері Івахіва, а це як можу критикувати, якщо у моєму рідному селі Смідин Старовижівського району Клімчук зі Смітюхом пробили гроші на мою школу. Це державні гроші й треба дякувати всім, хто пробив. Я й тоді так казав".


4. "ШУСТЕР-ЛАЙФ" ПІД ВІКНАМИ

День вдався насиченим "по самі вінця". Хоча, як переконуватиме нардеп, "під нас" програму не готували. На вечір лишили найколоритніше - зустрічі у дворах.

Вулиця Ковельська. Типові володимир-волинські багатоповерхівки вікнами виходять у двір. Йдемо до двору пішки. Хтось впізнає обранця на вулиці, вітається... Хтось прискіпливо приглядається... Народ спершу сприймає насторожено. Та й не поспішає надто на розмову.

Зустріч у дворі на вулиці Ковельській. Володимир-Волинський
Зустріч у дворі на вулиці Ковельській. Володимир-Волинський


Кілька хвилин - і так уже не здається. Бо насправді помічаєш, що присутніх більше, ніж видно спочатку. Хтось за хвилину зважується підійти ближче, хтось воліє розглядати депутата здаля, хтось слухає просто з балкона. Але одне точно: такого "дива", як народний депутат тут ніколи не бачили. Таке собі "шустер-лайв" під вікнами.

Поки Ігор Гузь розказує про себе, про те, які проекти за його підтримки були реалізовані в місті, свої думки з приводу проблем сьогодення, бабусі, жіночки в халатах, вусаті дядьки і сивочолі діди мружать очі, переглядають газети і думають, що б то таке спитати, раз депутат під вікна "з телевізора" зійшов.

А тоді починається...

"Чого у Володимирі все дорожче, ніж у Ковелі?"

"Чому до тієї пори у дворі нема дороги, адже ввечері тут неможливо пройти?"

"Під моїм під'їздом весь час вода, а в квартирі комарі і слимаки!.."

"Коли зникне каста недоторканних?! Соромно на вас, депутатів, дивитися..."

"Прошу організувати незалежну експертизу якості газу"

"Он росте береза під самим вікном. Вже два рази пісьма писав, щоб зрізали..."



"Я не вживаю алкоголю з декількох причин. Я починав свій політичний шлях в "Тризубі". Тоді ця організація (це ж фактично "Правий сектор" на сьогоднішній момент) була радикальною, естреміською, воєнізованою. Нам прививали: коли ти вживаєш алкоголь, то можеш втратити над собою контроль. ...Колись мені так Бондар казав: "Гузь, в тебе нічого не вийде. Бо стільки питань насправді вирішується через ці речі". Коли я став народним депутатом, набрав його, каже: "Ну, що там, Володимире Нальковичу?.."




Зрештою, нардеп обіцяє "вивчити березу", очільниця його приймальні Анастасія Тріль не втомлюється нотувати людські тривоги у блокнот, гуртом оглядають забитий хламом підвал з комарами і квартиру зі слимаками... До честі міської влади, у Володимирі поруч із нардепом заступник міського голови Ярослав Матвійчук: терпляче, чемно і компететно дає відповіді людям на всі болючі запитання, які в його полі зору...

У дворі на Луцькій - жіноцтво (у переважній більшості) сприймає нардепа тепліше. Хоча той одразу зізнається: "Розіпніть мене, я всіх щурів не перетравлю" і пояснює, що є проблеми, які іноді люди можуть вирішити і без допомоги політиків та обранців, якби тільки місцева влада була уважнішою до громад.

У квартирі жительки Володимира-Волинського, де мокро і доймають комарі
У квартирі жительки Володимира-Волинського, де мокро і доймають комарі


Тим часом сідає сонце. І вже затемна ми перебираємося до Нововолинська.

Тут, у одному з дворів 15-го мікрорайону, проблема назріла конкретна: народ обурений неприємним запахом. Йдеться про підприємство "Екопротеїн". Люд не стримує емоцій... Каже, горе-ділки у стінах "Оснастки" переробляють пір'я і кості курей, а сморід стоїть страшенний.

Тут, щоправда, владою і не пахне. Серед присутніх - тільки депутат міської ради від "Свободи" спробував внести деструктив у розмову і дорікнути Гузеві ...Яценюком.

Зрештою, нардеп домовляється з ініціативною групою за кілька днів влаштувати акцію під стінами підприємства, зайти всередину і оглянути виробництво, а до того часу запросити на таку оказію ще й керівників обласних контролюючих служб.



"У мене таке кредо: коли жити, як не зараз? Коли мені буде 60? Коли, як не в 34, людина може розкритися? Я не вживаю алкоголю. Не палю цигарок. Раз у квартал ходжу до лікарні перевіряюся: здаю кров. Цього достатньо, щоб побачити загрози. Зараз я знаю, що в цілому я майже повністю здоровий. Якщо кожен буде так робити, нас не будуть так хвороби атакувати...Спортом треба займатися. Сьогодні я мав в 7.30 виїхати. Навів годинник на 6.30, щоб пробігтися. І не пробігся... Я програв сьогоднішній день".




Під світло прожектора активісти пишуться в список...

А нардепа довго не відпускають, бо і "наркоманія розгулялася", і майданчик "лежить поломаний", і світла ніде нема, і "базар би облаштувати"... Щоправда, ці проблеми, думаю, Ігореві Володимировичу знайомі, бо певний період він винаймав квартиру саме у цьому дворі - на час виборчої кампанії. І що таке "так темно, що не можна пройти", на сто відсотків знає...

"Найкращий час для спорту був, коли я став заступником голови Волинської облради. На 6.30 я записався у басейн. Вівторок, четвер - плавав. Понеділок, середа, п'ятниця - біг. Я реально набрав гарну форму. Потім вибори - і пішло: Верховна рада і все інше... Але коли літо, я намагаюся плавати".



"Коли було найважче? Коли не бачив берега. А вже як побачив, то все..." - відповідаючи на моє запитання про те, як саме недавно перепливав озеро Світязь, скаже Ігор Гузь.

Схоже, у політиці цей народний обранець свій берег бачить уже чітко.

Олена ЛІВІЦЬКА
Фото Павла БЕРЕЗЮКА





P.S.
Ми виїхали до Луцька десь о 21-й. Типовий депутатський день в окрузі видався напруженим. І вкотре засвідчив, що народ і наполовину не знає, що таке той депутат і з чим його їдять. Тому й просить латати дахи, мостити ями, крім зарплат, пенсій і "не битися у Верховній Раді"...

Уже дорогою назад Ігор Гузь розповість: насправді зробив помилку, що не балотувався у цьому окрузі раніше. Бо він "цікавий". Для прикладу, хоча б тому, що тут завше перемагав демократичний кандидат. А першим обранцем, який захищав інтереси місцевих жителів, був ...Левко Лук'яненко.

Я стомлено слухала і поглядала на годинник: завтра вранці - на 9-ту треба бути "в строю".

"А депутату - не обов'язково. Взагалі його ніхто ні до чого не зобов'язує: може працювати в окрузі, а може... Ви зробіть цю рубрику "День з депутатом" постійною. Цікаво ж буде. Хіба ні?.. Чого вартує проїхатися з кимось із обранців десь на Пальма де Майорку і назад?.. Це вам не Сусваль", - скаже Ігор Гузь на прощання.

Що цікаво: поки працювали увесь день, намагалася фіксувати слова, які найчастіше вживає у роботі народний депутат. Які? Шанс. Перевіримо. Спробуємо. Вибивати. Вигризати. Не обіцяю. Подумаємо...

ФОТОГАЛЕРЕЯ "ОДИН ДЕНЬ ІЗ ЖИТТЯ ІГОРЯ ГУЗЯ"
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
10

Коментарі:


  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Журналісту, який закінчував філологію, варто знати, що не може бути переважної більшості. Є більшість і все.
Відповісти
"закінчував філологію" теж звучить дивно)
Відповісти
Березюка пяного з Новіка хоч довезли?
Відповісти
Дитячий садок Гузя, смішно усе
Відповісти
Зінкевич тобі далеко, і не рипайся. Скажи краще що ти можеш .Промамляти щось і все. Ну , Костя. реально оціни свої можливості!
Відповісти