Як сім'я екс-нардепа «приватизувала» Оконські джерела

3
5
Як сім'я екс-нардепа «приватизувала» Оконські джерела
Ігор Гузь звернеться до Генпрокурора Луценка, щоб перевірити форелеве підприємство на унікальних волинських джерелах.

Про це стало відомо під час прямого ефіру на "Фейсбуці", який народний депутат України Ігор Гузь проводив у п'ятницю, 2 вересня.

Чим закінчилася історія з перевіркою використання державних грошей форелевим господарством біля села Оконськ Маневицького району, поцікавився Анатолій Романюк. Нагадаємо власником форелевого підприємства називають екс-нардепа Григорія Смітюха, колишнього регіонала, який свого часу зі столичної сцени закликав Путіна прийти в України.

Ігор Гузь запевнив у відповідь, що звернеться письмого до Генерального прокурора України Юрія Луценка, аби слідчі ГПУ перевірили, наскільки законно працює це форелеве підприємство і як використали 12 млн грн державних грошей, виділених свого часу.

ГІДРОЛОГІЧНУ ПАМ'ЯТКУ МОЖНА ...ПРИВАТИЗУВАТИ?

А тим часом… Варто пригадати, як усе починалося…

Був період, коли на форелеве господарство, що на унікальних Оконських джерелах Маневиччини, водили екскурсії і вносили цей об’єкт в гучно презентований у районі туристичний маршрут. Минулося… «Врятувати» форелеве господарство «Волиньрибгоспу» взялися «інвестори». І на багатствах гідрологічної пам’ятки природи розгорнули масштабне будівництво. Країні пообіцяли – відновлення рибного промислу, людям у селі Оконськ – 150 робочих місць.

Із рибним промислом усе – нівроку, а от про більше сотні робочих місць, думаю, селяни досі мріють. Тим часом тривожаться за долю унікальних природних джерел. Чи не зашкодить їм таке масштабне втручання?..

Підприємство «Науково-виробничий центр «Форель», що у селі Оконськ Маневицького району, пов’язують із бізнесом Григорія Смітюха. Уродженця с. Житнівка, одіозного регіонала (вже – колишнього), власника титанового бізнесу і конкурента Дмитра Фірташа. Григорій Євдокимович найбільше запам’ятався тим, що на Антимайдані в Києві кричав «Путін! Путін!». А потім відрікся і від російського монарха, і від його дезертира-диктатора.

Окрім того, цей нардеп позиціонував себе як інвестор, що вкладає кошти в аграрний сектор, зокрема – проявляє цікавість до рибного господарства. І навіть відвідував збори форелеводів при Інституті рибного господарства НААНУ.

ПРО ДЖЕРЕЛА Й ЗАБУЛИ…


Власне, коли стало відомо, що старе форелеве господарство в селі під Маневичами втрапило в руки багатому інвесторові та ще й волинянину, першим чином народ сподівався, що нові господарі приведуть до ладу територію довкола Оконських джерел. Це було б логічно, адже нівелювало б чимало докорів.

Однак якщо від дороги підприємство огородили сучасним парканом, то біля озера, де вічно струменять славнозвісні джерела – старий бетонний із колючим дротом угорі. Доступ до джерела позаду придорожнього закладу громадського харчування – вільний. Але довкола – старі бур’яни, сміття, занехаяні місця для відпочинку…

Форелеве господарство в Оконську існує з 1963 р., коли з Естонії та Чехословаччини завезли запліднену ікру райдужної форелі. Через деякий час на Волині почали самотужки вирощувати декілька її видів: камплоос, норвезьку райдужну і американську. Торгували не тільки товарною рибою, а й посадковим матеріалом.

На території господарства було 12 ставків, вода до яких подавалася через труби і збагачувалася киснем. Неозброєним оком видно, що підприємство, створене на основі старого, розбудувалося не на жарт. За парканом – гори піску, екскаватори, далі вглиб – нова ферма, довкола – штучні водойми та канави. Однак на території – все ще безлад.

Спершу люди в селі Оконськ покладали надії на інвестора, а потім... Навпаки, кажуть, підприємство перекрило доступ до одного з джерел у лісі (хоч у селі достатньо місць, де можна зачерпнути цілющої води і навіть таких, де «черпають» на продаж безперестанку).

Писали і про те, як на будівництво рибної ферми черпали пісок у сусідньому кар'єрі. Замість розробити його на 2 м, як зафіксовано було дозвільних документах, ДП «Маневицький лісгосп», на балансі якого перебував кар’єр, вибрав пісок на глибину 7-10 м. Лише після розголосу, втручання прокуратури горе-видобувачів зобов’язали провести рекультивацію родовища.

А чим громаді або державі компенсували збитки, нанесені в результаті несанкціонованого видобутку, невідомо.

12 МІЛЬЙОНІВ З ДЕРЖАВНОЇ КАЗНИ – НА ІКРУ?

Чи користувалося підприємство Григорія Смітюха природними щедротами, оминаючи законні для цього способи, не можна стверджувати без очевидних доказів. Але те, що не просто заможний, а багатий бізнесмен та народний депутат не цурається можливістю «вибивати» з Державного бюджету кошти на розвиток власного підприємства, – факт.

Не знаю, чи сплатив науково-виробничий центр «Форель» 12 млн грн податків за час свого існування. А от те, що з державної казни нардеп та член комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики і земельних відносин залучив на розведення риби 12 млн коштів, – відомо.

На форумі «Асоціації виробників цінних видів риб» в Україні натрапили на активне обговорення цієї теми. Виявляється, таку велику дотацію на розвиток рибного господарства того року в Україні отримало тільки оконське підприємство.

За матеріалами «Вісника державних закупівель», ОВ «Науково-виробничий центр «Форель» у листопаді 2012-го уклало угоди з ТДВ «Ковельська реалізаційна база хлібопродуктів» (до діяльності якої має безпосередній стосунок депутат Волинської облради, рідний брат Григорія – Іван Смітюх) на придбання ікри, комбікормів, устаткування для рибного господарства на 12,24 млн грн державних грошей за програмою Держагентства рибного господарства України.

Свого часу рідний брат Григорія Смітюха екс-депутат Волинської облради Іван Смітюх підтвердив:

«Так, дійсно, мій брат цим займається. Це ж не секрет, що рибництво як галузь фактично в Україні не розвивається. І це добре, що є такі, як мій брат Григорій, який за цю справу взявся. Бо то унікальна ніша, «находка». Ми – не торгаші, ми – виробники. Це підтвердять усі, хто знає мене чи брата. І якщо сьогодні на хвилі революції хтось у чомусь звинувачує, пробує піддати тиску, то це невиправдано».

За його словами, підприємство працювало легально, прозоро, а «всіх, хто бачив, у якому стані було форелеве господарство в попередні роки, розуміють, що з них необхідно було щось робити».

Відомо, що тоді Григорій Смітюх проявляв інтерес до рибного промислу. Зокрема відвідував збори форелеводів України при Інституті рибного господарства НААНУ, коментував проблеми галузі в інтерв’ю та лобіював зниження орендної плати для підприємств рибної галузі до 3%.

...Сьогодні на Оконських джерелах майже щодня людно. Набирати воду людям ніхто не боронить. А від чужого ока власники підприємства, де вирощують рибу, загородилися парканом. «Очі не бачать, той серце за чужі мільйони не болітиме,» - думають рибні магнати. Так не за чужі ж…

Олена ЛІВІЦЬКА


Використання цього матеріалу без дозволу редакції заборонене.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
5

Коментарі:


  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
От скотиняки!!! Головного кнура і сімю треба каструвати щоб вони не розмножалися і не грабили волинян
Відповісти
А тим часом вода з джерела біля ставка, що біля траси, вже ледь тече. Десятиліттями подорожуючі люди брали з ньго воду. А тепер його засмітив якийсь смітюх- путіновод,та ще й за 12 млн державних грошей! То де там наші волинські і столичні прокурори, сбушники, правдоборці? Не бачать? Зайняті? Форель топчуть?
Відповісти
Нехай Гузь краще розповість, що він зробив у свому житті, окрім як тільки язиком молоти. Нехай спочатку сам створить хоч одне робоче місце, покаже людям приклад а тоді говорить про інших.
Відповісти