Що читає лідер гурту «Фіолет» Сергій Мартинюк? РОЗМОВА У КНИГАРНІ

9
8
Що читає лідер гурту «Фіолет» Сергій Мартинюк? РОЗМОВА У КНИГАРНІ
Він не тільки крутий музикант, він ще ого-го який читач. І хто його зна, чого у Мартинюку більше: меломана чи книгомана?

Тож, #скажименіщотичитаєш - словами лідера гурту "Фіолет"...


І в книжці, і в мистецтві він любить гіпернатуралізм. Багато читає в дорозі. І за останній рік купив понад 500 книг.

Часто вживає слово "треш", коли говорить про свою книжку. Йому зрозуміла і близька література "без правил".

Тож, що цікавого розкажуть про фронтмена гурту "Фіолет" його улюблені книги? Традиційно місце зустрічі - книгарня Волинської обласної друкарні. Поміж полицями книжкової крамниці Сергій - абсолютно свій. Хоча тепер частіше, правда, буває у столичних книгарнях, бо живе в Києві.

Довідково
. Лідер гурту "Фіолет" Сергій (Колос) Мартинюк виріс у містечку Дубно. Вчився на історичному факультеті нині Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки у Луцьку. Крім усього іншого, постійний арт-директор фестивалю "Бандерштат". Музика - то півйогожиття. Інша половина, думаю, - книги. Тому ті, хто думає, що книжки читають тільки "політики на пенсії", ой як помиляються.


(Переступивши поріг книгарні, Сергій одразу прямує до шеренги популярного нині Стівена Кінга. А згадує про ...Жуля Верна.)


***
... "Малим я дуже багато читав Жуля Верна. Все, що тільки міг знайти в бібліотеках. Пізніше я побачив пару десятків романів, про яких тоді навіть не чув. Якось у Луцьку на барахолці в центрі купив в бабульки 10 чи 12 томів Жуля Верна. Старе радянське видання. Але за 200 гривень то для мене скарб".


***
..."Причому одні лежали під ліжком, інші - на кухні, ще інші - біля унітазу. Хтось там журнали тримає, а я - книжки. Тоді зазвичай біля унітазу в мене були дитячі енциклопедії".


***
..."Прочитавши нині багато книг, з якими я знайомився ще в 90-ті роки (наприклад, того ж таки Стівена Кінга "Кладовище домашніх тварин"), вже в українському перекладі , зрозумів, що вони зовсім інші. Тому стараюся обирати винятково сучасні українські переклади. Вони вільніші. Вони не бояться ненормативної лексики. Бо мене дуже бентежить, коли Стівен Кінг пише слово "хуй", а його перекладають чорт зна як. Це правильно перекладати, як воно є. Звісно, потрібно вказувати, для якого віку книжка. Тому що не варто травмувати діток поганими словами. Вони й самі ними травмуються з часом".


***
..."Дуже давня ідея (Згадуємо "Навірші". Недавно "Фіолет" видав на-гора пісенний альбом на вірші українських поетів. Костенко. Стус. Вінграновський...). Дуже важко було з реалізацією. Я важко емоційно осягаю чужі творіння. Мені не хочеться фальшувати. Підбирав такі вірші, після прочитання яких у мене з'явилося відчуття, що так би міг я написати. І так вийшло, що я такі знайшов. Хоча деякі з них хрестоматійні навіть".


***
..."Стівен Кінг "Воно". Одна з останніх прочитаних. Найоб'ємніша книга, яку я читав у своєму житті. До речі, в мене весь український Кінг є вдома. Я цим горджуся, і, думаю, діти мої теж будуть цим гордитися. Коли народяться і доростуть, щоб побачити, що в тата на полицях стоїть. Це одна з кращих книжок про дитинство, про психологію дітей, про формування свідомості. Жахи - то не те, щоб мішура, але тільки сюжетна конструкція. Під ним - глибокий аналіз поняття "дитинство" і того, як ми стаємо тим, ким стаємо".


***
..."Хто вважає Стівена Кінга попсовим письменником і ширпотребним чтивом, той баран. Той не вміє читати між рядками. І взагалі - не вміє читати".


***
..."Я, наприклад, часом не купую якесь видання тільки тому, що мені не подобається обкладинка. Я чекаю іншого".


***
..."Нещодавно зробив серйозне відкриття для себе в українській літературі. Це книги Галини Пагутяк. Але не бачу тут цієї авторки. Я взагалі не пам'ятаю, хто б містичну чи навколомістичну прозу в Україні писав, як вона".


***
..."Це одна з улюблених. Джек Керуак "У дорозі". Я її прочитав за своє життя разів, може, п'ять. Вона - про дуже специфічне покоління так званих бітників. 50-60-ті роки. Дін Моріарті - герой, людина не від світу цього. Він постійно мандрував до Америки і не міг влаштувати особистого життя. Багато хто його не зрозуміє. І не зрозуміє автора. Вся його тусовка - наркомани і так далі. Але книжка прекрасна. Вона про свободу".


***
..."Якщо будемо видавати другу частину "Навіршів", то там буде Іздрик. Там буде точно Сергій Жадан. Можливо, щось із Тараса Прохаська. Точно - Павло Коробчук (треба якогось волинянина включити)".

(Сергій байдуже минає відділ з краєзнавчою літературою, публіцистично-документальною, різними довідниками та енциклопедіями... І знову повертається до полиць із художньою)



***
..."Мені дуже сподобався "Аптекар" Юрія Винничука
. Ну, і Любко Дереш. От бачу "Пісні про любов і вічність". Я вважаю, що на ті теми, які він піднімає у прозі, ніхто так не пише".



***
..."Це книжка стьоб. Чак Поланік вже добре десятиліття - кращий у контркультурній прозі.

У нього багато трешу, багато анального сексу і всіляких таких штучок.

Я люблю в мистецтві гіпернатуралізм".

(Треш - у перекладі з англійської сміття. Стиль, який передбачає повне заперечення стандартів)


***
..."Знайомий з Максом Кідруком, але жодної книжки його не прочитав. Я знайомий з Іреною Карпою, але читав тільки "Супермаркет самотності". Дуже давно, вже й не пригадаю, про що вона".


***
..."Це одна з найкласніших книжок в українській сучасній прозі. "Фелікс. Австрія" Софії Андрухович. Одна з найбагатших мовою книжок. Там настільки досконало вивчений побут епохи, різні історичні нюанси. Тепер просто чекаю, що вона напише далі".



***
..."Не хочу образити шанувальників Пауло Коельо... (ця книжка популярного автора викликає у Сергія посмішку). Але чомусь мені згадуються всі ці модні пости у "Фейсбуці".


***
..."Чи є герой, схожий на мене? Хм... Чогось тільки Незнайка спадає на думку. Він, до речі, як і я, вірші писав".


***
..."Хочу перечитати "Тома Сойєра" Марка Твена. Олександр Красюк, перекладач Кінга, мені розповідав, що Кінг надихається Марком Твеном. Особливо в моментах описів дитинства. Мову черпає звідти. Ритміку. Мені здається, що коли ми "Тома Сойєра" читаємо в 16-ть - то це одне. А спробувати в 28... Підозрюю, що це інше. Побачимо".

***
..."У шкільні роки намагався написати свою версію "Робінзона Крузо". У мене зошит для цього був такий, на 96 листків, з таким милованим гладеньким папером. Все боявся почати. Але написав 10 сторінок і закинув, звичайно".


(Це, до речі, перший співрозмовник, який за час розмови примудрився купити дві книжки. Одну нареченій. Іншу - 10-літньому братові, бо "харош читати про Гаррі Поттера, хай читає про Сірка").


***
..."Це так круто, я так пам'ятаю ці фразочки! Вони мене так бентежили в студентські роки (Сергій гортає роман Любка Дереша "Трохи пітьми", читає перші випадкові слова і впізнає те, що йому завше подобалося). Ну от, відкриваю на першій сторінці: "Сука! Блядь! Жанко, включи звук у магнітофоні. Ти дура йобана!". Або наступна (читає далі): "Ходять тут всякі, блядь, потім труси пропадають". Це ж як в Ельдара Рязанова. Розкішно".

(Література у баченні музиканта і романтика Сергія Мартинюка має бути такою ж, як життя. Без прикрас. Кажеш "блядь", значить кажеш. І - "жодних двозначностей"...)


Олена ЛІВІЦЬКА
Фото Павла БЕРЕЗЮКА




Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
8

Коментарі:


  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Журналюги прокляті, як ви можете писати матюки на сайті. Діти ж читають інтернет і зара прочитають і дізнаються матюки!! Аяяяяяйййййй.... Комсомольська мерзота
Відповісти
от на хуя хуйню той рИдактор пише!
Відповісти
Наречена????
Відповісти
щоб всі у нас так не читали, може б і не писали такі недолугі коментарі)
Відповісти
Називати "баранами" тих, хто не поділяє твою думку щодо когось із письменників, є ознака невихованості, обмеженості, самозакоханості та великої попсовості самої людини. Тому, у конкретному випадку, "баран", скорше самоідентифікація.
Відповісти
Тобто на вашу думку книги Кінга є ширпотребним чтивом? Якщо Ви так кажете, то будь-яка Ваша оцінка є поверхневою, і Кінга, дійсно, не всі можуть читати через його манеру. Духу не вистачає і це нормально. Але те що він геніально описує природу цього жаху і сутність людини, то цього не відняти. А особистість ви, скоріш за все, дуже обмежена. І ще відчувається, що вам не вистачає уваги і сексу. "Ви" написано з маленької літери не помилково.
Відповісти
Питання не у Кінгові. Питання у ставленні до тих, хто не поділяє твою точку зору. Будьте добрі, не перекручуйте. Дякую за суб'єктивну оцінку моєї персони. Щиро кажучи, до об'єктивної не дотягує, як щодо уваги, так і щодо сексу. Вчіться бути толерантнішими до інакомислячих. Хоча, хамла, мабуть, змінити зможе тільки час)
Відповісти
З приводу хамла і толерантності, то не вдалося стриматися щоб не взяти приклад у вас. І в мене є дуже великі сумніви, що ви поважаєте точку зору абсолютно кожної людини. Інакше це схоже на лицемірство.
Відповісти
Хех, матюк не може казати чернь. бо чернь не знає де його казати і зловживає.
А культурні люди (Серго до них належить) цілком можуть пробувати себе у матовій експресії...
Проте не без наслідків, певна річ.
Ой, про які це я наслідки?? Та йдіть ви в сраку, якщо не ясно! Скотом не треба бути. і суть розуміти.
Відповісти