В гостях у сусідів: з ким живе волинський губернатор Гунчик

Тонкі стіни луцьких багатоповерхівок часто перетворюють секрети приватного життя у приводи для сусідських пліток. Видання «Волинь24» вирішило скористатись такою обставиною і розпитати у сусідів відомих волинян, якими у побуті і спілкуванні є поважні посадовці, бізнесмени та політики.

Наслухавшись минулого тижня, яким «хорошим хлопцем» є перший заступник Луцького міського голови Тарас Яковлєв, цього разу вирішили завітати в гості до сусідів першого посадовця області.

Голова Волинської облдержадміністрації Володимир Гунчик мешкає в далеко не найреспектабельнішому районі Луцька – Привокзальному. Дев’ятиповерхівку, на третьому поверсі якої розташована трикімнатна квартира губернатора, збудували військові у 1979 році.


У дворі спиняємо молоде подружжя, що гуляє із малечею. Цікавимося, чи знають, якого іменитого сусіда мають. У відповідь – подив. «Ось тут, на третьому поверсі мешкає губернатор Гунчик, не знали?» – молоді люди радіють такій новині, і кажуть, що мають до посадовця справу.

Біля під’їзду розминаємося із дівчиною – на вигляд школяркою старших класів. Діалог повторюється з єдиною відмінністю: школярка ніяких справ до Гунчика не має.


Прямуємо далі. Перші кроки в під’їзд серйозно примножують сумніви: а раптом ми помилилися адресою? Стіни в під’їзді – облуплені настільки, що немає цілого квадратного метра. При вході – порожні пляшки з-під пива. Кругом – бруд і сміття. «Не може Гунчик жити в цьому під’їзді!» – просто кричить здоровий глузд, та вирішуємо переконатись напевне.


У першій квартирі, куди стукаємо – не відчиняють. З другої виглядає жінка, і на величезний подив підтверджує, що поверхом вище має квартиру губернатор. Правда, припускає, що насправді віп-сусід тут не проживає, лише інколи заїжджає. «Бачила кілька разів його припаркований сірий джип. Якби тут жив, мабуть, бачила б частіше. Хоча автомобіль може на ніч забирати водій, так що не впевнена», – розповідає сусідка.

«Зовсім нічого не можу розповісти про нього, бо майже не бачимось. Мабуть, не частіше, ніж два рази на рік», – каже найближча сусідка, що живе за стіною із губернатором.


Інші сусіди так само висловлюють сумніви, чи живе Гунчик тут постійно – мовляв, надто рідко його бачать. Хтось каже, що він має не одну квартиру, інші розповідають про заміський будинок.

До слова, губернатор якось під час інтерв’ю розповідав, що вже багато років будує приватне житло і все ніяк не може добудувати. То ж логічно припустити, що будинок – на фінальній стадії, і родина губернатора інколи лишається на ніч в новому помешканні, а інколи – ночує в старій квартирі.


«Буває тут десь раз на тиждень. Мабуть, коли не встигає до заміського будинку доїхати», – припускає один із сусідів. Чоловік розповідає, що Володимир Петрович особливо не спілкується з сусідами: «вітається – і то добре».

«Знаємо, що такий тут живе, але він для нас нічого не зробив. У сусідньому будинку жив міський депутат, то він зробив все: і біля будинку, і в будинку. А Гунчик живе тут стільки років, і який задрипаний двір, обдертий під’їзд… Що ж йому варто навести тут порядок?.. Самому б очі тішили потім. Якось ремонтували дах, розбили потім суму на всіх, я зайшла, пояснила ситуацію, то скинувся так само, як всі», – сусідка із верхнього поверху каже, що губернатор не виділяється своєю активністю.


У квартирі під Гунчиком мешкає невістка героя Радянського Союзу Флора Столярчука – Галина. Жінка має в запасі багато захопливих історій про те, як танцювала із Рокосовським, знайомилася із Жуковим… Живе жінка в будинку від дня його здачі, то ж добре пам’ятає і як у 1993 році квартиру купив Гунчик.

«Так ремонт довго робили, щось стукали, вибивали… Одного дня нам пів стелі обвалилося. Пішов до них син, привів Гунчика, той пообіцяв, що як тільки майстри дороблять їм ремонт – відразу зроблять ремонт і тут. І таки зробили, навіть вікна нові вставили», – показує квартиру Галина Антонівна.


Жартома питаємо, чи не затоплював губернатор сусідку знизу, а та підтверджує: було діло.

«Затопив кухню повністю, всі меблі поздувалися, штукатурка обвалилася… страх, що робилося. Правда, знову ремонт зробив повністю, навіть меблі поміняв», – розповідає жінка.


І все ж про знаного сусіда відгукується не надто позитивно. Каже, особисто обіцяв їй, що вулицю, названу на честь її свекра Флора Столярчука, не перейменують. «Я йому кажу: «Ви ж обіцяли! Як так сталося?», а він – втікає», – розповідає жінка.

І все ж знайшовся серед сусідів один, який беззаперечно і на всі сто задоволений губернатором. Молодий чоловік з широкою усмішкою та легким ароматом, який в народі називають «свіжачком», запевнив, що «Гунчик – людина во!» і на підтвердження підняв догори великого пальця. Уточнив: його «батя працював разом з Гунчиком на автозаводі». «Батя» гукнув з кімнати, що слова сина підтверджує, проте сам виходити не став – мовляв, штани довго шукати.



Спілкувалася з сусідами Людмила ЯВОРСЬКА