Музей рятує

Не дивлячись на те, що обласна рада своїм рішенням від 19 травня цього року зняла повністю фінансову дотацію Музею історії сільського господарства Волині-скансен, що в селищі Рокині Луцького району, на території експозиції просто неба «Козацький зимівник» розпочаті реставраціно-відновлювальні роботи по спорудженнію ще одного унікального архітектурного об’єкта середини ХІХ століття – ХАТИ З ДВІРЦЕМ.

* * *

Ще десять років тому, в одній із етнографічних експедицій Західного Полісся, науковці музею відшукали у селі Теклине Камінь-Каширського району старовинну хату.

Вона вразила не тільки міцними і грубими сокирою отесаними брусами, а й оригінальною конструкцією.

Це – ХАТА З ДВІРЦЕМ, збудована ще в середині ХІХ століття на хуторі поблизу села Теклине Камінь-Каширського району, а на початку ХХ століття перенесена у село.

Збудована зазвичай із трьох частин: хата-сіни–комора.

Оригінальність її полягає в тому, що вона виготовлена на основі енергозберігаючої технології. Мудрі поліщуки ще в ті часи, не володіючи сучасною термінологією, будували свої оселі не тільки затишними, а й енергозберігаючими.

Так, з північної сторони, стіна хати повністю захищена ще однією прибудовою, що називається – двірець. Він служив власнику за допоміжні господарські споруди: майстерню по виготовленню дерев’яних коліс, бочок, курника, хлівчика тощо і одночасно був повітряною «подушкою».

* * *

Два роки тому Музею вдалось викупити її у нащадка господаря і перевезти у Рокині.

Установці та реставрації унікальної архітектурної споруди завадили політичні події, які розгорнулися в нашій країні.

Але в цьому році, не дивлячись на фінансово-економічну скруту, Музей взявся за відновлювально-реставраційні роботи, старовинної хати, якій понад 150 років.

Зогнилі балки і бруси замінять діловим пиломатеріалом, який я надав із своєї домашньої забудови.



Незабаром вона повстане новим оригінальним експонатом в експозиції просто неба «Козацький зимівник». Такого типу хати Музей ще не має і вона після повної реставрації буде не менш привабливою і затишною, як і решта козацьких осель.

* * *

Одну з них, яка називається «курна хата», якій також уже понад 150 років, музейні реставратори паралельно почали рятувати. Розібравши північну стіну, що майже повністю зітліла, добралися до печі, яка стоїть праворуч при вході у хату.

Цей особливий атрибут курної хати також реставрують, щоб він був діючий, як в старі часи, де можна відвідувачу приготувати смачний куліш.

Для пришвидшення і повноцінного відновлення унікальної архітектурної пам’ятки, Музей запрошує інвесторів і меценатів, патріотів і небайдужих надати матеріальну та фінансову допомогу, переказавши на наш розрахунковий рахунок в м.Луцьку №26009055505771 в ПАТ КБ «ПриватБанку» МФО 303440, код – 13344468, або на картку ПБ №5218572210405028 – ДЕСЯТИНУ.

За кожну збережену крихту нашої історії в майбутньому подякують нам нащадки. «Бо не збідніє рука того, хто дає» (Біблія).

Фото Ольги Рогової та Олександра Середюка