Про цинічний підпал Patio di Fiori

З тривогою і щирим занепокоєнням я спостерігаю протягом останнього часу, як зростає політична, суспільна та інформаційна напруга у моєму рідному місті Луцьку. На жаль, звичним явищем стали підпали автомобілів, пошкодження майна, напади на активістів і політиків. Усе це підігрівається безвідповідальними маніпулятивними технологіями окремих медіа-ресурсів, поширеною практикою стало в буквальному розумінні інформаційне знищення політичних опонентів.

Останньою краплею перелічених процесів став, на моє переконання, цинічний підпал готельно-ресторанного комплексу «Patio di fiori», що лише за щасливим збігом обставин не призвів до людських жертв. Я впевнений, що цього підпалу не відбулося б за умови належної і жорсткої реакції громадськості, політиків, правоохоронних органів на попередні злочини з політичним підтекстом.

Чи то, на тлі загальної ситуації в країні, у нас всіх настільки знизився своєрідний «больовий поріг», чи ми настільки втратили відчуття звичайної людської солідарності. Адже, якщо хтось з нас поки не став жертвою наклепницького телесюжету, брехливої інформаційної кампанії, якщо комусь поки не спалили автомобіль, не знищили бізнес, чи не розбили голову, це не означає, що ми не можемо бути наступними. Безкарність і відсутність опору породжує у злочинців відчуття вседозволеності, вдавана монополія на правду закінчується реальною диктатурою однієї політичної сили або особи.

Сьогодні я закликаю всіх колег-політиків, депутатів відповідних місцевих рад, лідерів місцевого бізнесу, журналістів і всіх свідомих лучан об’єднатися, щоб зупинити свавілля, дати відсіч злочинцям, зупинити перетворення нашого чудового спокійного міста в осередок політичних та інформаційних війн, перетворення Луцька у територію відпрацювання брудних технологій і кримінальних методів у політиці.

Ми всі маємо протягнути руку підтримки Володимиру Пащенку, маємо спільно чинити громадський тиск на правоохоронні органи з метою якомога оперативнішого розкриття подібних злочинів і притягнення до відповідальності їх виконавців та замовників.

Час працює проти нас і проти нашого міста. Подальша байдужість, відстороненість та вичікування можуть мати трагічні і незворотні наслідки.