Фільм «Століття Якова» – героїзація бидла

Подивився "Століття Якова"... Я ще витрачу кілька годин і прочитаю сам роман, але те що я побачив.... то...

В мене питання: ви всі, всі - хто вже другий день співають дифірамби цій екранізації, ви дійсно робите це щиро? Серйозно???

Хочете знати, що я побачив?

Я побачив героїзацію, принаймні основна сюжетна лінія закручена навколо типового, обсмоктаного з усіх сторін - БИДЛА.

Інакше оцього столітнього Якова не назвеш...

До того ж, щоб правонаступниками героїзованого бидла було краще зрозуміла центральна ідея - бидлізм українця подано на фоні разючих контрастів. Гонор, честь, жертовність польської шляхтянки. Людяність польського офіцера АК... Гуманізм і жертовність радянської медсестри. Мудрість єврейського шинкаря...

Я побачив смачний плювок в Україну. З усіх сторін. Я впізнав у цьому фільмі сучасних Яковів... Тих, що постійно прикриваються жінкою і двома дітьми, щоб уникнути проблем. Щоб йому спокійно коників з дерева стругати.

Багато йому це допомогло? Жінку і сина вбили. Бо він думав перечекати все як є, байдуже хто тобою керує... Дочка пробачити не могла... А внук, по його, в тому числі, вині, пішов воювати добровольцем проти того ж ворога, який убив його бабусю і дядька... та й чи його той внук? Мабуть польська кров, якщо судити по фільму, переважила бидлячу...

Шкода, що фільм не продовжили і не показали ще хвилин двадцять... правди. Як його внука привезли в домовині... в кращому (хоча це спірне питання) випадку, скаліченого. Бо така доля 90 відсотків добровольців в сьогоднішній україно-російській війні. Бо Яків, бачите, хотів в сторонці побути - коників за столом стругати....

Ага... і бачення в фільмі українського спротиву в часи другої світової - недалеко від Якова відкотились. Поляки прийшли, бо в сусідньому селі упівці... соррі - бульбівці (я так розумію, відверто про УПА сцикотно було сказати)... так от в сусідньому селі українці спалили в костелі поляків... і ті, якби, прийшли мститись... але проявили всепрощення і гуманізм ... не те що повстанці - правда? (((

А далі вже й про УПА мова зайшла... хоча я мабуть жодного разу за весь фільм не почув слова Україна... А чого ж - це не за Україну воювали, а "пасобнікі фашистов"... як офіцер МГБ кілька разів протягом фільму наголосив (ну ми ж розуміємо, що нам якби не тре сприймати це всерйоз, але!!)

...Єдине, за що б Якова можна було поважати - помстився за смерть своїх рідних. Та й то - не тому, що вважав за потрібне, а через сором перед дочкою.

І знову ж таки повівся після цього по бидлячому. Він, зі страху за свою шкуру, не сказав їй, хоча й зрозуміло було, що в малої характер- стальний, а пожертвував повагою і любов'ю своєї дитини на все життя. Ну... бо бидло ж... краще нехай чмом вважають, зате - спокійно і ніхто не дьоргає...

І ми дивуємось звідки на Поліссі стільки вати, шкурників... Та от - "Століття Якова" відповідь дає - шляхетна польська кров не прижилася, а шляхетна українська кров пролилась ріками чи замерзла в Сибіру... А от "Якови", навпаки, подоживали до ста літ... і наплодили собі подібних - он їх скільки з'їхалося в кінці фільму.

Знаєте чому поляки, прибалти живуть як люди? Бо не були бидлом! Не захотіли бути в ярмі. А наші "якови" і дотепер ремигають і в стойлі стоять...

Чомусь і прибалти і поляки вперлись рогом і вижили і комуняк і москальню.. А наші "якови" і тоді: прийшли поляки - Проше пана, прийшли німці - Гутен таг, майн Хер, прийшли моск_лі - нє вазражаєм таваріщі, прийшли упівці - та це ж свої хлопці!

І тепер: комуняки при владі - харашо!, Ющенко -їмо мед. Риги - аби не чмирили більше. Порошенко - слава Рошену... от так і живем...

Хочете мою думку про фільм? Я не хочу щоб мої сини його побачили раніше, ніж в їх головах не з'явиться розуму на стільки, щоб бачити різницю між отаким бидлом і людиною... Бо, по малості років, ще сприймуть це як алгоритм життя.

Так от. В мене запитання - А для чого цей фільм??? Сьогодні. Це, якби, ж має якусь мету... то яку - клонувати якомога більше яковів?