--> Скільки заробляли волинські вчителі за часів Союзу | Волинь 24 - новини Волині та Луцька

Скільки заробляли волинські вчителі за часів Союзу

14
22
Скільки заробляли волинські вчителі за часів Союзу
Престиж професії учителя склався ще в 1930-ті роки, коли велика кількість радянських громадян була неграмотною або малограмотною.

В 1950-1960-ті роки вчитель був дуже шанованим в суспільстві. В 1970 році середня зарплатня по країні становила 115 рублів на місяць, а вчитель отримував близько 108 рублів.

Існує певний міф, що вчителі колись жили краще, проте професія педагога в Союзі була скоріше покликом серця, а не благородною працею. Якщо порівнювати рівень доходу з середнім рівнем заробітної плати, то заробітна плата була меншою на 15%.

Різниця між оплатою роботи доцента та шкільного вчителя була величезною. Останній отримував приблизно в дев’ять раз менше.

Вчитель в сільській школі отримував в 1970-ті роки 70 рублів, при тому, що костюм коштував тоді близько 87 рублів.

В середині 1970-х років з’являється велика кількість ЗМІ, популяризується телебачення, на фоні дефіциту матеріальних благ і зростання престижу професій в сфері торгівлі та громадського харчування і сфери послуг, професія педагога дещо втрачає позиції. Перевагою професії вчителя вважається відпустку 48 робочих днів. Зарплата учителя залежала від кількості годин на предмет.

В вісімдесяті роки заробітна плата учителів зростає і складає 120 рублів на місяць. Для порівняння на ці гроші можна було придбати шістдесят кілограмів м’яса або сто тридцять три десятка курячих яєць.
Луцькі школярі на екскурсії і інститутському Музеї археології. 1980-ті
Луцькі школярі на екскурсії і інститутському Музеї археології. 1980-ті
Луцький державний педагогічний інститут імені Лесі Українки. 1980-ті
Луцький державний педагогічний інститут імені Лесі Українки. 1980-ті

Професія педагога в радянські часи традиційно вважалась жіночою. Серед населення навіть існувала така думка, що чоловіки поступали в педагогічні вузи для того, щоб їх не забрали в армію.

Конкурси в педагогічні вузи були завжди дуже високі. На Волині із 1940 року з’явилась свою потужна «кузня» педагогічних кадрів - педагогічний інститут. Заклад протягом ХХ століття не раз змінював свою назву, проте не втратив свою першість в підготовці педагогів у регіоні.

В 1940-х роках виш носив назву Луцький державний учительський інститут. На його перший курс було зараховано 135 студентів. Навчальний процес тоді забезпечувало близько 50 викладачів. Від початку функціонувало лише чотири відділи: філологічний із українським і російським відділеннями, фізико-математичний, природничо-географічний і заочний.
Студенти ЛДПІ біля Гуртожитку № 3. 1980-ті
Студенти ЛДПІ біля Гуртожитку № 3. 1980-ті
Корпуси ЛДПІ. 1980-ті
Корпуси ЛДПІ. 1980-ті

Свою діяльність заклад починав із дуже слабкої навчально-матеріальної бази, із сучасною навіть не порівняти. Держава виділила йому приміщення колишнього сирітського будинку, який був збудований у 1929 році на околиці Луцька (нині там школа-інтернат).
Усі відчували брак літератури, обладнання та навчальної бази. Проте силами колективу вдалось облаштувати навчальні кабінети, лабораторії, бібліотеку.

Робота та навчальний процес закладу були перервані військовими діями і відновлені аж у 1946 році, після закінчення Другої світової війни.
Випуск історичного факультету ЛДПІ 1968 року
Випуск історичного факультету ЛДПІ 1968 року
Випуск історичного факультету ЛДПІ 1978 р
Випуск історичного факультету ЛДПІ 1978 р

У вересні 1951 р. було створено педагогічний інститут, якому через рік присвоїли ім’я відомої краянки – Лесі Українки. Першими факультетами відновленого вишу стали історико-філологічний та фізико-математичний. З кожним роком інститут набирав оберти свого розвитку, добудовувались корпуси, гуртожитки. В травні 1964 р. на озері Світязь стали діяти спортивно-оздоровчі табори для студентів і викладачів, було створено базу практик – спортивно-оздоровчий табір «Гарт». Більшість вчителів луцьких та волинських шкіл є випускниками Лесиного вишу.

16 липня 1993 р. тодішній президент України Л. М. Кравчук підписав Указ про створення на базі Луцького державного педагогічного інституту імені Лесі Українки Волинського державного університету, залишивши йому ім’я Лесі Українки. Сьогодні навчальний заклад існує під назвою Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки».

Тетяна Яцечко-Блаженко
Випуск історичного факультету ЛДПІ 1978 р.
Випуск історичного факультету ЛДПІ 1978 р.
Випуск історичного факультету ЛДПІ 1982.
Випуск історичного факультету ЛДПІ 1982.
Випуск історичного факультету ЛДПІ 1991 р
Випуск історичного факультету ЛДПІ 1991 р
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
22

Коментарі:


  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
В вісімдесяті роки заробітна плата учителів зростає і складає 120 рублів на місяць. Для порівняння на ці гроші можна було придбати шістдесят кілограмів м’яса.
2017 рік 60 кг мяса= 120грн*60 кг=7200 грн.
Відповісти
Цікаво! Ті часи ще в пам'яті, дефіцити, черги.
Відповісти
Пляшка горілки коштувала 3 рублі і хліб 12 копійок ось і переводь
Відповісти
При Союзi ми жили дуже погано. Але чомусь по мусорках нiхто не лазив....
Зара ми живемо дуже добре, проте.....
Відповісти
Тепер покупка телевізора прирівнюється до покупки авто в ті часи. Тепер за місячну пенсію можна купити 14 пляшок горілки для порівняння теперишніх грошей
Відповісти
Арифметика..хароша учітєльніца..авто пакупала та водку..цк..влксму..вам треба давати по літрі бояри просто так...багато людей би скінулось..взагалі то такі активні пінсіонери блогери..з новодєвєчєго прям пишуть..єсть такая проффесія..прославлять байку струни совєтов
Відповісти
Пенсія людини яка все життя пропрацювала в колхозах була 50-60 рублів.
Відповісти
Було щось дорбре, щось не дуже, як зараз.
Відповісти
Може колись дочекаємось гідного відношення та платні. У вищій школі зараз взагалі сум, а не зарплата.
Відповісти
Дефіцит був на деякі товари, але це не мішало повноцінно жити, будувати собі житло і виховувати дітей.
А зараз дефіциту нема, але жити важко, будувати житло не реально, а про народжуваність -погляньте статистику.
А щодо черг, то погляньте на Соборності як пенсіонери стоять в черзі за хлібом на паро копійок дешевшим.
То ж робіть реальні висновки, земляки.
Відповісти
Дефіцит пам'яті і совісті..зараз тоже вашим начальникам не мішає..як івам..
Відповісти
Ваші і поавили і правлять..хавчіка по біроруські захотіли..ці однобокі підрахунки та однобокі мозкі..ще дітей учите..а на тв іліктрон півроку збирати і півроку дяді васі гладкі строїли щоб купит..і це в кращому випадку..пакет целофоновий з лейбою гордо нести..колготкі двадцять раз штопати..за тим же мясом півдня в черзі як є..гібридкі..школи повинні пройти люстрацію перші..
Відповісти
Нема питань... Іди - вчи...
Відповісти
В ті часи учителі з сапками по огороду не ходили
Відповісти

© 2024. Усі права захищені. Повна або часткова перепублікація матеріалів можлива лише за дотримання таких умов: 1) гіперпосилання на «Волинь24» стоїть не нижче другого абзацу; 2) з моменту публікації на «Волинь24» минуло не менше трьох годин; 3) у кінці матеріалу на «Волинь24» немає позначки «Передрук заборонений».

Віртуальний хостинг сайтів HyperHost.ua в Україні