Новий опорний план Луцька: порятунок архітектури чи нажива для забудовників

Історико-архітектурний опорний план Луцька, який називають панацеєю від негармонійних забудов і невдалих архітектурних рішень, майже готовий. Однак, луцькі архітектори і краєзнавці, оцінивши роботу, залишилися вкрай незадоволеними.

Прозвучали навіть підозри в тому, що прогалини в плані зроблено свідомо і в інтересах місцевих багатіїв, які накинули оком на «завидну» земельку.

Дискусія навколо запропонованого опорного плану точилася понад три години на громадських обговореннях 3 серпня.

ЗАЖИВЕМО ПО-НОВОМУ

Перші півгодини зустріч відбувалася у досить стриманій та спокійній атмосфері.

Розпочав захід почесний гість – розробник першого опорного плану Луцька Богдан Колосок.



Згодом був спіч начальника відділу охорони культурної спадщини управління культури Петра Троневича, який не без пафосу заявив, що з прийняттям документу життя міста кардинально зміниться.

В Луцьку, мовляв, існували проблеми зі збереженням культурної спадщини якраз через те, що не було розроблено цього документу, який є основою генплану міста.

«То є дуже важливий документ для нашого міста», – підкреслив доповідач.



Підтримав колегу і начальник управління містобудування та архітектури Луцькради Леонід Герасимюк, який заявив: «Хотілося б, щоб воно найшвидше пройшло». Проте наголосив, що запропонований опорний план є робочим матеріалом, до якого можна і потрібно вносити пропозиції.

Після цього розробники представили опорний план. Старший науковий співробітник Львівської філії Українського державного інституту культурної спадщини Андрій Кріпа продемонстрував на проекторі усі креслення і пояснив, що означають сині і жовті кружечки, червоні і сині лінії, жовті заливки чи коричневі виділення.

Серед присутніх в цей час почалося роздратоване перешіптування.



«СЛАБО ПОПРАЦЮВАЛИ…ВОНО ПОКИ СИРЕ»

Після того, як керівник Львівської філії Українського державного інституту культурної спадщини Микола Гайда розповів про парадокси українського законодавства щодо поділу історичних пам’яток, атмосфера заходу кардинально змінилася.



Часом навіть модератору обговорень Мар’яні Сорочук не вдавалося вгамувати наплив емоцій учасників.

«Чому не позначено території заповідника?», – звернувся до розробника проекту директор адміністрації державного історико-культурного заповідника у Луцьку Павло Рудецький.

Микола Гайда приголомшив присутніх відповіддю.

«Юридично території заповідника в Луцьку нема», – заявив він, чим викликав шквал невдоволених вигуків серед присутніх.

Мовляв, постанова Кабінету міністрів про створення луцького заповідника є. Проте її не було належним чином реалізовано, тому меж цієї території так і не створено.

«Ми не можемо нанести територію заповідника. Юридично її не існує. Коли я внесу її – це стане це прецедентом. Можуть мене тоді притягнути до відповідальності», – пояснював архітектор згодом у коментарі.

Провину за це Микола Гайда покладає на непрофесійність тодішнього керівництва, яке «недопрацювало».

Проте пан Рудецький з цим аж ніяк не згідний.

«Немає жодного урядового документа, яким би ліквідувався заповідник як такий. Немає жодного документу, яким би ця територія обмежувалася», – зазначить він, коментуючи слова Гайди.



«Проїхатися» проектом історико-архітектурного опорного плану вирішив й археолог, заступник директора з наукової роботи адміністрації заповідника Віктор Баюк.

«Як ви посміли різати, не включати ту інформацію, яка вам офіційно була надана відповідно до договору?», – обурювався він, маючи на увазі 26 археологічних об’єктів, яких чомусь в опорному плані не виявилося.

Присутні не розуміли, чому в запропонованому проекті стільки всього не врахували.

«Хто давав ці вихідні дані?», – чулося з натовпу.

Безкомпромісний і дещо галасливий місцевий краєзнавець Ігор Левчук висловив переконання, що за «невключенням» історико-культурного заповідника в запропонований опорний план стоїть «междусобойчик» кількох осіб, зокрема забудовників й депутатів, які планують «подерибанити» й приватизувати там землю.

Левчук запевняє, що затвердження опорного плану Луцька без зазначення меж заповідника розв’яже руки місцевим «клеркам», які своїм підписом зможуть дозволяти будівництво де заманеться.



Адже нанесення меж історико-культурного заповідника на опорний план, твердить краєзнавець, унеможливить приватизацію там пам’яток.

Заслужений архітектор України Андрош Бідзіля теж розкритикував документ.

«Ви слабо зробили. Серйозно. Воно поки сире. З лучанами ви мало робили», – зазначив він.

«Попрацювали з вами депутати. Видно. Я старий чоловік, не брешу», – недвозначно натякнув архітектор.

Микола Гайда не стримався: підвівся зі свого місця, впритул підійшов до Бідзілі і емоційно заявив: «Не попрацювали. Я чоловік честі. Прошу мене не ображати».



МИРОВА УГОДА

Та все ж наприкінці обговорення пристрасті трохи стихли.

Головний архітектор Луцька Леонід Герасимюк погодився, що слід таки включити межі заповідника в історичний ареал, щоб уникнути надалі конфліктів.

Петро Троневич спершу зробив кілька спроб вчергове розпалити полум’я ворожнечі, звинувачуючи когось у брехні. Проте невдовзі остаточно загасив його: «Добре, що ми зустрілися, поговори, знаємо думки кожного з нас».

Краєзнавець Левчук запропонував створити робочу групу з місцевих фахівців, які зможуть внести корективи в опорний план Луцька.

«Але щоб вона працювала, а не кричала», – загалом підтримав ідею Троневич.



Готовність до співпраці висловив і розробник проекту історико-архітектурного опорного плану Микола Гайда.

Тим не менше, Ігор Левчук підозрює: ці слухання ледь не стали юридичною маніпуляцією. Адже під час обговорень прозвучала теза, що це вже завершальна стадії розробки проекту. Таким чином громадські обговорення могли би стати одним з останніх етапів на шляху до затвердження.

Заступник Луцького міського голови Олександр Рачков з прикрістю зауважив, що такі слухання повинні були відбутися значно раніше а не тоді, коли мова вже йде про заключні стадії процесу.

Проте посадовець запевнив: «Статус цього заходу не може бути і не буде визначений, як обов’язковий для виконання. Це я кажу, щоб уникнути в подальшому непорозумінь з боку представників від громади».

Василь БІДУН (для "Волинь24")