Кожній партії - свій центр, або Чому один у полі не воїн? Репортаж із сесії міськради

В останній день осені у сесійній залі було спекотно. Навіть душно. Хоч за вікном щедро сипало снігом на міські дороги. Чиновники позирали у вікно. Техпрацівниця старанно змітала зі сходів міськради мокрий і зашкарублий від морозного вітру сніг чи лід. А окремі депутати потирали руки: чим більше снігу, тим більше приводів для запитів та критики: всього ж все одно не зберуть...

Луцькі обранці сумлінно поспішали на сесію. Солідарно почали роботу. Але перший день 15-ї сесії міської ради довів: більшість у раді - несолідарна, а “укропівсько-свободівсько-народноконтролівська”... У цей день фортунило Павлу Данильчуку та Миколі Дендіберіну. А от кому не щастило, то це головній муніципальниці Луцька Юлії Сиротинській. І “ганьба!” довелося почути, і поради “пасти корови”, а під вечір ще й повчальний урок, як не зловживати Фейсбуком, отримала.



13 МІЛЬЙОНІВ І ...ЛИСТ ВІД ЛАПІНА

Останні ранкові приготування. “Голові - “Моршинську”, секретареві “Червону калину”, - “вголос” працівники апарату розставляють мінералку на столі президії. Прапорці. Стільчики... А тим часом у Фейсбуці оприлюднюють - звіт про роботу укропівської фракції. Депутати активно готуються до роботи.

Головував на сесії Микола Романюк. І навіть жартував, бо був, як завше, в доброму гуморі: мовляв, мав звичайнісіньку відпустку, бо має на неї право, а не “в Словаччину чи куди там органи пересаджувати їздив” (як вочевидь, пліткували гострі на вигадку недоброзичливці).

У порядку денному - майже дві сотні питань. Тим часом у фойє стає людно... Традиційно програму підтримки демобілізованих і мобілізованих бійців приймають у присутності активістів та учасників бойових дій. А такі є і серед обранців. Віце-мер Сергій Григоренко, доповідаючи, кілька разів нагадає, що за допомогу в роботі над документом варто подякувати депутатам міськради-учасникам бойових дій: Олександрові Кравченку (УКРОП), Павлові Данильчуку (“Народний контроль”) та Аркадію Саламатіну (Радикальна партія Олега Ляшка).



Акценти змінили. Тепер у місті опікуватимуться більше допомогою демобілізованим та контрактникам. Понад 13 мільйонів планують залучити у цю справу впродовж наступного року (друковані матеріали, навчання водійській справі, пільги, виплата доноразових допомог, відшкодування за ліки...).

Присутні на сесії учасники АТО уважно слухають. І потім вочевидь, спитають за зроблене... А тим часом Сергій Григоренко уступає трибуну громадському активісту Олександрові Ніколайчуку. Той зізнається: прийшов як помічник нардепа Ігоря Лапіна. Той, кого обради лучани для захисту своїх інтересів у Верховній раді, написав депутатам ...листа. Мовляв, підтримайте програму. А сам заклопотаний, бо у столиці - робота в комітетах. Навряд чи це стало аргументом для луцьких обранців, та голосують вони за програму одностайно.

Так само, як і за те, щоб визнати добровольців із різних добробатів, зокрема - ДУКу, щоб і на них (за рішенням комісії) розповсюджувалася дія міських програм.

ГАРАЖНА МІНА - ПІД БОРОТЬБУ ІЗ НЕЗАКОННИМИ ТИМЧАСОВИМИ СПОРУДАМИ

У сесійній залі стає душно. Микола Романюк робить невтішні прогнози: “Будемо тут три дні засідати”...

Тим часом за процесом у сесійній залі з фойє спостерігають кілька десятків людей, більшість із яких пенсійного віку. Це мешканці вулиць Гірна та Рогова, щодо знесення гаражів яких нещодавно зчинився справжній скандал. Люди обурилися роботі муніципалів. Мовляв, “без суда і слєдствія” приступили до їхніх гаражів, а головне - без попередження. Тепер же ті, хто взявся відстоювати їхні інтереси, вимагають скасування рішень місьвиконкому щодо знесення.

“Те, що робить муніципальна поліція, в принципі правильно. Але інколи є рішення, які приймаються поспіхом і починаються непорозуміння з мешканцями міста. Ситуація на Гірній напружена, люди хочуть вирішити питання”, - аргументує Павло Данильчук.

“Якому закону суперечать рішення?”, - цікавиться депутат Андрій Козюра (“Батьківщина”).



Ніякому. Але суперечать інтересам власників. Розуміючи, що голосування ”за” потягне до міськради й інших численних власників незаконних тимчасових споруд, наприклад, МАФів, обранці вагаються.

Перший заступник Луцького міського голови Тарас Яковлев не стримує емоцій: “У кожного своя робота. Я розумію, що це рішення буде прийняте. Мабуть, всі будуть хороші, а один я з Сиротинською - погані. Окей. Але в кожного тоді будуть прецеденти. Давайте ліквідуємо департамент”.

“У мене слів немає”, - констатує мер.

А от у фойє слів не добирають. Очільниці луцької муніципальної поліції Юлію Сиротинську, поки та воює з трибуни, відправляють “корови пасти”, а згодом навіть кричать “Ганьба!” у спину.

Зрештою... “Ви перемогли!” - задоволеним виходить до людей активіст “Народного контролю” Михайло Шелеп.

Перемога це чи поразка, покаже час. Бо гаражі тепер треба буде узаконювати.

РОБОТУ - ВИХОВАТЕЛЯМ!

Але народ з Гірної, видно, фартовий. Бо й на наступне питання “Народному контролю”, умовно кажучи, щастить. Учетверте (!) фракція виносить на сесію проект створення комунального закладу, де б займалися патріотичним вихованням. На думку її лідера Павла Данильчука, він дуже потрібний. Попри те, що в місті - чимало закладів позашкільного спрямування. Попри те, що працюють над цим напрямком у школах, установах культури.

І якщо раніше проект не набирав належної кількості голосів, бо обранці не бачили потреби у створенні додаткового КЗ на 5 робочих місць, то тепер підтримати ідею виявили бажання укропівці та свободівці. Про що їхні лідери поспішили заявити.



“Бачу, що єдності нам досягти дуже важко”, - коментує секретар міськради Юлія Вусенко. Її пропозиція - виділити гроші, що закладені, громадським організаціям на різні заходи патріотичного спрямування, а про центр говорити через рік - не пройшла.

“Ми відмовили дітям в харчуванні, тепер за нього платять батьки. У мене на Вишкові діти стоять на зупинці щодня, а її накрити не можуть, бо грошей нема. У тих же дітей нема дороги до школи, бо нема грошей. А на виховання - є?” - обуруювався радикал Аркадій Саламатін.

Та логіка міжфракційної співпраці сильніша. Більшість голосів “за”. Павло Данильчук не приховує задоволення і вдячно тисне руку лідерові УКРОПу Ігореві Поліщуку. Один у полі - таки не воїн.

Лише на зарплату в 2017-му працівникам нового центру треба буде 300 тисяч.

ІЛЮМІНАЦІЯ БУДЕ, А ОТ ДІДИ МОРОЗИ - ПІД ЗАГРОЗОЮ...

Ближче до обранці приступають до запитів. Ліхтарі. Двори. Дороги. Парковки. У Миколи Дендіберіна аж 13 (!) звернень.

“Давайте їх сюди”, - в надії зекономити час на озвученні просить Микола Романюк. Підписує.

Відволіктися від комунальних клопотів пропонує той Павло Данильчук. Мовляв, чому це Юлія Сиротинська, будучи в оплачуваній відпустці (на сесії у держакадемії управління, де готують чиновницькі кадри), їздила за кордон? Прага. Берлін... Фотозвіт у Фейсбуці...



Додає “жару” Анна Мовяк із народного контролю. Вона пропонує відмовитися у луцьких установах від ...Діда Мороза. Мовляв, це - елемент совдепу.

“А за Снігурочку забули?” - віджартовується хтось у залі. Але запит - має право на існування.

Сутеніло. Депутати набирають темпу. І пр розгляді деяких питань на традиційне: “Є запитання?”, вже майже хором відповідають: “Нема-а-а...”. Глухнуть навіть мікрофони, бо система для голосування “просить” перезавантаження.

Разом із тим дружно затверджують концепцію розвитку парку культури. Цього разу опозиційні фракції підтримують владу. Конструктивно, кажуть.



Саме за наполяганням останніх цього дня луцькі депутати вирішать підтримати з бюджету міста і команду “Волиньбаскету”, яка опинилася у скрутній ситуації. Раніше спосртменів спонсорував покійний Ігор Єремеєв. Тепер же коштів бракує. Окремі “гарячі голови” пропонують пожертувати новорічною ілюмінацією на користь “Волиньбаскета”.

Зрештою, компромісне рішення видає на-гора Микола Романюк: виділити гроші з бюджету розвитку. І зітхає: “Чому ми повинні фінансувати приватний клуб? Там тільки шестеро наших дітей грає”. Та політика - сильніша за логіку. Іноді.

“Чи їх жінки вдома не чекають... “ - скрушно і буденно нарікають рядові працівники міськради, доки обранці за кілька хвилин по 17-й збираються до зали після чергової перерви.

Чекають. Розглянувши питання про скасування плати земельного податку для певних структур та ще кілька пунктів порядку денного, обранці пішли відпочивати.

Наступний день - знову непростий. Більше сотні проектів рішень ще чекають виваженої незааганжованої депутатської позиції.

Принаймні, хочеться вірити, що вона - така.

Олена ЛІВІЦЬКА.
Фото автора.