Волинське підприємство, інвестором якого є колишній розвідник КГБ, вже працює з прибутками

«Ратнівський аграрій» розвивається, не дивлячись на скептичні настрої, - депутат облради Валентин Чернецький.

П’ять років тому у Ратнівському районі розпочало діяльність підприємство «Ратнівський аграрій». Агрофірма взялася за обробіток неродючих тамтешніх земель та відновлення тваринництва.

Його директор Валентин Чернецький нині є депутатом Волинської облради («Солідарність»).

Агрофірма взялася за обробіток неродючих тамтешніх земель та відновлення тваринництва.

«Із тих більше 8 тисяч гектарів, які орендуємо, біля п’яти тисяч гектарів були запущені і не оброблялись понад 15 - 20 років. Зрозуміло, що земля, яка дуже багато років не використовувалась, віддачі великої відразу не дасть. Із землею потрібно попрацювати, привести її у належний стан, провести певні агротехнологічні процеси. Ми вклали великі зусилля, досить великий ресурс і повернули ці території до сільгоспвиробництва», - зазначає Валентин Чернецький в інтерв’ю газеті «Ратнівщина».

Нині підприємство господарює на території чотирьох районів Волині: Ратнівського, Старовижівського, Турійського та Ковельського.

«У час створення і у попередніх роках інвестором виступив наш засновник Андрій Панніков, а в останні роки розвиваємося за власні кошти, які отримує товариство. У минулому році ми вже вийшли на самоокупність і отримали прибуток, хоча ще невеликий, та вже в нинішньому, за попередніми розрахунками, маємо суттєвий прибуток», - стверджує обранець.

Що цікаво: інвестором «Ратнівського аграрія» є росіянин Андрій Панніков. Який тривалий час працював у нафтовому бізнесі, а в минулому, як стверджують ЗМІ, – у розвідці КГБ СССР.

Довідково.

За даними видання «Forbes.ru»: Андрій Панніков відомий як крупний торгівець нафтою ще за часів СССР, а згодом – як президент промислово-фінансової групи компаній «ЮРАЛС», гендиректор СП «Юралс». У біографії Паннікова є факт, який не може не привернути уваги: у 70-80 роки, якщо вірити виданню «Forbes.ru», був співробітником зовнішньої розвідки КГБ СССР і займався промисловим шпигунством у Швеції, за що його вислали з країни.

«Панников — любопытная фигура в российской нефтянке, – пише «Forbes.ru». – Первый раз будущий бизнесмен попал на газетные полосы, когда в октябре 1988 года, будучи сотрудником советского торгпредства, он был выслан из Швеции за промышленный шпионаж. Этот эпизод Панников вспоминает с большой неохотой. «К бизнесу та история никакого отношения не имеет», — говорит он в интервью Forbes. На вопрос, чекист ли он, Панников отвечает шуткой: «Давно завязал».

У 1988-1989 рр. він – експертом «Союзнефтеэкспорт» міністерства зовнішньоекономічних зв’язків СССР, згодом – головний спеціаліст апарату управління радянської фінансово-торгівельної компанії «Совинтрейд», а з 1990-го – гендиректор радянсько-нідерландського СП «Юралс», співвласниками якого разом із донедавна офіцером резерву центрального апарату служби внутрішньої розвідки КГБ СССР і колишнім торговим представником Союзу в Швеції Панніковим були такі відомі на теренах РФ бізнесмени, як В’ячеслав Ровнейко (теж, за даними ЗМІ, офіцер розвідки, котрий трудився в Європі під прикриттям торгових представництво СССР), Дмитро Тарасов та Геннадій Тимченко (останній так само працював в органах КГБ і його називають особою, наближеною до нинішнього президента Російської Федерації Володимира Путіна).

На початку 2000-х Андрій Панніков став президентом промислово-фінансової групи «Юралс» (Urals – російська марка експортної нафтової суміші). Зрештою, у «трудовій біографії» Андрія Паннікова було ще чимало посад, фірм. А от що змусило його «взятися за плуга» й інвестувати гроші у неродючі волинські землі, невідомо.