Ковбаса, каналізація, спека: хто винен у луцькому смороді?

Пошук винних у луцькому смороді все більше нагадує полювання на відьом. Є підозрюваний – потрібно топити, а там вже побачимо, винний чи невинний…

На неприємний запах у місті лучани нарікають з початку літа. Відтоді озвучувалось безліч версій щодо того, звідки ж з’явився запах. Політики, чиновники, громадські активісти нарікали на несправність очисних споруд, неправильний злив нечистот у міську каналізацію, «ковбасників», які посягають на луцькі мережі, зрештою спеку.

Так чи інакше, а смердить у місті й досі, хоч літо залишило по собі лише спогади…

Розібратись, що ж є справжньою причиною неприємного запаху у Луцьку та як його подолати вирішили учасники круглого столу, який 3 жовтня провело видання «Волинь24» у коворкінг-центрі «Репортер».

ПРИЧИН ДЛЯ СМОРОДУ У ЛУЦЬКУ НЕМАЛО

Головний спеціаліст відділу екології Луцької міської ради Оксана Тарабанюк зазначила, що однією з причин смороду є зменшення кількості опадів, а також економія води лучанами.

«Маса, яка знаходиться в каналізаційній мережі, зараз значно більш концентрована, ніж раніше. Відповідно і запах від неї сильніший. До того ж є багато дрібних порушень, які ускладнюють ситуацію», – наголошує жінка.

Заступник луцького міського голови Юрій Моклиця також зауважив, що серед можливих причин смороду – несанкціонований злив нечистот у міську каналізацію підприємцями-асенізаторами та м’ясопереробними підприємствами.

На підтвердження цих слів заступник головного інженера КП «Луцькводоканал» Юрій Вега розповів, що у МРЕВ Луцька та прилеглих сіл зареєстровано близько 70 автомобілів для відкачування нечистот. При цьому власники лише 25 з них уклали договори на зливання нечистот у міську каналізацію.

«Але решта ж не тримають автомобілі для того, щоб на них дивитись, вони також зливають відходи. Були випадки зливання на поля, звідки теж поширюються запахи, багато хто попався з асенізаційними автомобілями без відповідних дозволів», – наголосив комунальник.

Директор КП «Луцькспецкомунтранс» Валерій Кузьмич розповів, що на початку 2000-х років підприємство мало чотири асенізатори і їх не вистачало, аби забезпечити потреби міста. Наразі ж працює лише один комунальний асенізатор і то не щодня. Відтак, всю роботу забрали приватні асенізатори, які не завжди дотримуються вимог договорів.


Читати також репортаж з луцької каналізації.

ОСНОВНІ ВЕРСІЇ – КОВБАСА І ОЧИСНІ СПОРУДИ

Юрій Вега запевняє, що у смороді невинні очисні споруди. «Ми маємо цілий ряд перешкод, які незалежно від руху вітрів, не дадуть запаху дістатись до центру міста», – наголосив представник «Луцькводоканалу».

Втім, він визнає, що біля очисних споруд у Липлянах неприємний запах все ж є. Тож підприємство планує реконструкцію споруд, однак на це потрібно майже мільярд гривень. Комунальники сподіваються на поміч міжнародних фінансових організацій.

«Я був на найсучасніших очисних спорудах, зокрема в місті Холм у Польщі, де найновіша система в Європі. І там запах все-одно присутній. Ви ніяк не закриєте ідеально герметично плесо діаметром в 30 метрів. Там запах набагато менший, ніж у нас, але він все ж є», – підкреслив Юрій Вега.

Нагадаємо, у Луцькраді припускали, що причиною смороду є фекальний мул, який розкидають на поля у Липлянах.

Валерій Кузьмич додав, що був період, коли лучани, що мешкають біля Сапалаївки, зливали свої нечистоти просто у водойму, проте зараз, з його слів, ця проблема вирішена.

Оксана Тарабанюк також запевнила, що екологи регулярно перевіряють, чи зливають лучани нечистоти у річки і таких порушень практично немає.

Спробували спростувати свою провину й представники м’ясопереробних підприємств. Зокрема, представник ТМ «Дмитрук» Тарас Скорупський зазначив, що відходи від виробництва ковбас не є нечистотами, а – стічними водами, які утворюються після промивання продукту холодною водою та замивки цеху після робочого дня.

Директор ТзОВ «Забіяка» Олександр Хвещук також зазначив, що підприємство наразі працює над будівництвом власних очисних споруд.

«За два-три місяці ми закриємо питання зливу відходів», – наголосив Олександр Хвещук.

У той же час, виробники зазначили, що не несуть відповідальність за роботу забійних цехів, які їм постачають сировину. Жодних розмов про те, куди виробники м’яса зливають свої нечистоти, ковбасники не вели.

Раніше в мерії звинувачували у смороді саме "ковбасників".

Лікар загальної гігієни відділення організації санітарно-гігієнічних досліджень Луцького міжрайонного відділу ДУ «Волинський обласний лабораторний центр» Микола Лупань зазначив, що нещодавно заміри повітря проводились у Луцьку в районі ЦУМу. В повітрі шукали аміак, сірководень і оксид вуглецю, але перевищень вмісту цих речовин не знайшли.

А от спеціаліст Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Микола Содома не впевнений, що саме названі речовини можуть бути причиною неприємного запаху у Луцьку.


Зрештою, присутні погодились з тим, що причина луцького смороду – комплексна, а неабияк ускладнювала проблему спека, яка, на щастя, уже минула.

ОЧИСТКА ПОВІТРЯ – НЕДЕШЕВЕ ЗАДОВОЛЕННЯ

Юрій Вега каже, що, звичайно, Луцьку потрібна реконструкція очисних споруд, але поки це неможливо. Варто хоча б збудувати лінію зневоднення і просушки фекального мулу. Це дозволило б використовувати його для рекультивації сміттєзвалища у Брищі і засадження лісом. Втім, навіть на таку модернізацію потрібно щонайменше 60 мільйонів гривень.

Також, з його слів, варто збудувати центральну насосну станцію та обладнати кілька майданчиків подалі від спальних районів для зливу нечистот підприємцями-асенізаторами та м’ясопереробниками.

Солідарний з колегою й Валерій Кузьмич, який переконаний, що окрім цього лучани повинні стати більш свідомими і не боятись «жалітись» на недобросовісних містян, які зливають нечистоти, наприклад, в зливову, а не фекальну каналізацію.

«Мені здається, що наразі однозначно розглядати шляхи виходу з цієї ситуації не можна, бо ми не знаємо причин. Безумовно, це літо було одним з найспекотніших, але проблема неприємного запаху постала не вперше. Я вважаю, що спершу потрібно запровадити чіткий облік підприємств-асенізаторів. Також потрібно чітко визначити кілька місць для зливу нечистот, де можна робити це з користю для міського бюджету», – наголосив голова постійної депутатської комісії міської ради з питань генерального планування, будівництва, архітектури та благоустрою, ЖКГ, екології, транспорту та енергозбереження Андрій Козюра.


Натомість депутат Луцькради Ігор Поліщук переконаний, що для вирішення питання смороду міська влада повинна сісти за переговорний стіл з представниками м’ясопереробних і скотозабійних підприємств, які працюють у місті й за його межами.

Також обранець громади виступає за підвищення вартості зливу нечистот і стічних вод у міську каналізацію для підприємців, посилення відповідальності за несанкціонований злив.

«50 тисяч гривень на місяць – це не та сума, через яку лучани повинні відчувати такі незручності», – наголосив чоловік.

Він хоче, аби підприємства будували очисні споруди на своїй території, адже «викиди від м’ясопереробних і скотозабійних підприємств – одна з основних причин смороду».

Як підсумок розмови, Оксана Тарабанюк запропонувала у Луцьку провести екологічний аудит незаангажованими організаціями.


«Немає жодного джерела, який міг би спричинити такий сильний запах, тому причина комплексна і вирішувати її потрібно теж комплексно. Зокрема, підводити інфраструктуру під цивілізовані стандарти», – резюмував Юрій Моклиця.

Чиновник пообіцяв, що прислухається до порад фахівців. Тому найближчим часом у місті можуть провести екологічну експертизу, аби нарешті з’ясувати, що ж отруює життя лучан.

А поки містяни можуть забути про жахливий сморід… до наступного літа.