Подружжя волинян перетворили свій будинок на заквітчану затишну фортецю. ФОТО

0
-1
Подружжя волинян перетворили свій будинок на заквітчану затишну фортецю. ФОТО
Подружжя Довжиків з Волині майстерно облаштували та заквітчали свій будинок.

Про це пише "Слово правди".

Сонячну хату Довжиків видно здаля. Яскраво-пісочні кольори лягли фарбою на стіни домівки, розсипались де-не-де по рівненько викладеній бруківці, розквітли пишними трояндами у садку, обрамили чорнобривцями подвір’я і грядки та навіть прилягли спочити на широку лаву для вечірніх посиденьок. З ними вступають в гармонію піраміди вічнозелених туй та коротко вистрижена трава газонів – літо, а вона свіжа, наче весняна. І яскравими акцентами усюди, де не глянь, квіти.

Гостей тут зустрічають радо, Наталя клопочеться біля столу: ставить смачну випічку і розливає у чашки ароматний м’ятний чай. Віктор скромно зауважує, що не все задумане біля хати доробили, та й робота у власному дворі не закінчується, напевне, ніколи. Втім, дарма він хвилюється, бо все, що бачиш на цьому обійсті, викликає лише подив.

«Восени буде 18 років, відколи ми у шлюбі. Рік пожили у батьківській квартирі Наталії, а потім від її бабусі нам у спадок дісталась ця хата. Тепер від неї лишилась хіба тільки коробка – усе інше перебудували, вдосконалили, відремонтували. Облаштували веранду із арками, довели до ладу господарські приміщення, у дворі спорудили альтанку, яка може трансформуватись як у літній, так і зимовий варіант», – розповідає Віктор.



І дійсно, ця дерев’яна альтанка – особлива, адже зовнішні її стіни мають спеціальні пази, куди вставляються листи полікарбонатного плоского шиферу, що закриває усі проміжки та перетворює літню конструкцію в утеплену, захищену від протягів, затишну хатинку. По її центру вибудуваний камін, який обігріває приміщення в прохолодну погоду, а також у ньому можна і шашлики посмажити. Поруч для зручності є умивальник і плита, наче на звичайній кухні. А біля столу, за яким може розміститись велика родина чи компанія друзів, – диван з м’якими подушками.

«Усе без винятку – справа рук Віктора, він і грубку змурує, і з дерева уміє майструвати, і плитку кладе, і газон засіє. А переважна більшість ідей – мої. Все ж, дається взнаки навчання у Київському національному університеті технологій та дизайну. Отак я вигадую, а він реалізовує усе на практиці», – каже Наталія Довжик.

А ідеї ландшафтного дизайну та декору там справді цікаві, можна й собі чогось підгледіти. От, приміром, розповідає подружжя, в домі є й газове, і пічне опалення, тож заготівля дров на зиму обов’язкова. А щоб якось обіграти дровітню на подвір’ї, Віктор змайстрував її з колоритних дощок, зробив по всій стіні споруди невеликі шиферні дашки, під якими Наталія прилаштувала підвісні горщики із різноманітними квітами. Щоправда, розповідає жінка, кожного разу перед дощами, які чомусь зачастили цього літа, ховає квіти в оселю, аби їх не понівечили вітер чи злива, а потім знову виносить на сонечко.



Біля альтанки є й зручна лавка-гойдалка, і навіть шезлонг для засмаги. Та от відпочивати господарям випадає не так часто. Адже окрім клумб і газону, мають і город. Морква, цибуля, капуста, помідори, різноманітна зелень – усе своє, з грядки. Огірки почали родити ще місяць тому, а перший урожай картоплі кілька тижнів як зібрали, посіявши на її місці гарбузи, що на цей час теж уже дали сходи. При виході з городу у двір Віктор обладнав «літній душ», каже, вода у ємності під сонцем нагрівається до гарячої, а після роботи на грядках так приємно відразу змити з себе втому і пил.

Та не знає Наталія втоми при догляді за своїми квітами. «Хіба можна їх не любити?», – запитує. Жінка не може назвати, які з різновидів їй подобаються найбільше, втім, серед інших для себе виділяє жовті та помаранчеві троянди. А поруч із ними – квітнуть липневі лілії, розгортають листя ніжні хости, на деревах зріють абрикоси та яблучка, починають підрум’янюватись грона калини. І посеред зелені та квітів застигли глиняні фігурки каченяти і довгоногого лелеки, виглядають із закутків фарфорові гноми, а увечері вмикаються «світлячки» – ліхтарі на сонячних батареях. Таке воно, літо у дворі Довжиків…

Та й зима, розповідає Наталя, не менш красива. У центральній арці на веранді вони ставлять ялинку, будинок та подвір’я прикрашають ілюмінацією і так проводять усі зимові свята.

На розмову приходить і «головний у домі» – дворічний кіт Пушик. Колись його маленьким кошеням хтось викинув на дорогу, і він прибився до оселі. Віктор, який не дуже любив котів, спочатку не хотів приручати нещасну тварину, а тепер же не уявляє свого побуту без цього поважного довгошерстого красеня, на якого перетворилось підкинуте кошеня. Пушик став справжнім улюбленцем сім’ї, якого Наталія привчила навіть до послуг грумера. А ще він служить специфічним «будильником» – о четвертій ранку приходить будити господаря, але той на ранній візит пухнастика не ображається.



Багато роботи по господарству та біля дому – звичний ритм життя родини Довжиків. Наталія ще, як і всі жінки, полюбляє куховарити, випробовувати нові рецепти, готувати щось смачненьке. А ще не так давно освоїла техніку виконання манікюру за допомогою гель-лаку. Першою та поки через брак часу єдиною клієнткою була її племінниця, яка гостювала в Устилузі. Втім, жінка каже, зупинятись не збирається, от тільки трохи з городами закінчить.

У день, коли ми зустрічались, родину Довжиків у міській раді нагородили премією за перемогу у конкурсі «Краще обійстя». Конверту, каже Наталія, не відкривали, по дорозі додому відвезли людині, яка бореться із важкою хворобою. Саме ж подружжя дякує Богу за те, що дає здоров’я працювати та займатись улюбленою справою, щоденно клопотати біля дому, куди так радісно запросити гостей та родину, будувати по цеглинці свою маленьку фортецю, за стінами якої затишно і комфортно жити.

Юлія ПАШКОВА
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
-1

Коментарі:


  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.

© 2016. Усі права захищені. Повна або часткова перепублікація матеріалів можлива лише за дотримання таких умов: 1) гіперпосилання на «Волинь24» стоїть не нижче другого абзацу; 2) з моменту публікації на «Волинь24» минуло не менше трьох годин; 3) у кінці матеріалу на «Волинь24» немає позначки «Передрук заборонений».