Волинянка вдома народила десять дітей та дочекалась сорок онуків

Нещодавно Катерина Тусюк із села Глухи Старовижівського району відзначила своє 73-річчя.

Про це пише "Вісник".

Справжнім сюрпризом для неї стало те, що на день народження з’їхалися усі її діти, онуки та правнуки. З чоловіком Степаном вони побралися, коли дівчині не було й сімнадцяти, а оскільки обранець був із Синового, то до родини міцно пристало вуличне «Синовці».

Щасливе подружжя прожило в парі 43 роки, у 2008-му Степана не стало. Втім Катерина Яківна не осиротіла, бо до неї горнуться десятеро дітей, сорок онуків та чотири правнуки.

Пологи приймала повитуха Мартошка

"Закінчила семирічку і три класи вечірньої школи", – розповідає Катерина Тусюк.

"З 13 років садила посадки та доглядала саджанці, трималася за цю роботу, бо в лісництві давали ще сінокіс та дрова. Працювала в місцевому колгоспі: доглядала телят, доїла та пасла корів. П’ятнадцять літ була заготівельником у Старовижівській заготконторі", – додає жінка.

Після одруження у Тусюків посипалися один за одним дітки. Їх було б дванадцятеро, якби не біда: первістка жінка народила мертвим, а донечка Євдокія у два рочки втопилася.

"Наймолодшу, Олену, народила у 39 років, – каже жінка. – Усіх дітей приводила на світ вдома, після цього відвозили в роддом. Приймала їх баба Мартошка, яка була в селі повитухою, освяченим льоном зав’язувала пупи, вже потім медичка змінювала його на бинт. У 1973 році, коли народився Павло, мого Степана поподопитували, хто роди приймав, а він стояв на своєму, мовляв, він сам. Не видав Мартошки, бо могли б і в тюрму посадити".

Син і дочка з’явилися на світ в один день

"А в 1972-му взагалі оказія трапилася. 10 лютого доньці Тамарі виповнилося чотири роки, прийшли гості вітати, а мене приперло народжувати. Так з’явився на світ Степан. То вже «замочували» і Тамару, і Степана, – сміється багатодітна мама і бідкається, що нині багато випивають в селі, колись знали міру. – Перед тим, як народити Любу, доїла колгоспних корів, тільки молока здати вже не встигла, доручила це іншим дояркам, чимдуж побігла додому – і знову стала мамою", – згадує Катерина Яківна.

Попри велику родину, діти Тусюків ніколи не були голодними. У баняках варився борщ, запікалися в печі голики, шкварчало на пательні сало, макітра була повна омачки, бо тримали чимале господарство: троє корів та двох свиноматок.