Волиняни, яких пам’ятаємо. РОМАН ФЛІШАРОВСЬКИЙ. ФОТО

0
0
Волиняни, яких пам’ятаємо. РОМАН ФЛІШАРОВСЬКИЙ. ФОТО
Сьогодні йому було б 72. Уже понад 10 місяців його немає з нами.

Майже 50 років свого життя Роман Олександрович віддав журналістиці. Палкий фанат рідного футбольного клубу «Волинь» (раніше – «Торпедо»), він писав на сторінках газета «Волинь» (до перейменування – «Радянська Волинь») про її успіхи і невдачі, добре знався з усіма тренерами, гравцями, розумівся на тонкощах футбольної гри.

Недаремно, переглянувши матч на стадіоні, вболівальники чекали виходу найближчого числа газети, щоб прочитати розлогий репортаж про гру від Романа Флішаровського.

У часи, коли не було інтернету, прямих телетрансляцій ігор другої ліги союзного чемпіонату, а радіо передавало новини із запізненням на добу, йому навіть серед ночі телефонували друзі, знайомі, знані й незнані люди, які з тих чи інших причин пропустили матч, щоб дізнатися, як зіграла улюблена команда. І він нікому не відмовляв, не сердився, а вчергове розповідав про перебіг подій на полі, ніби вголос пишучи майбутній репортаж.

Це йому належить вислів, що став крилатим: «І знову дощ, і знову – поразка», написаний як заголовок після чергової невдачі «Волині» під час негоди.

Роман Флішаровський був не тільки спортивним журналістом. Він працював у редакції інформації. Завжди прискіпливо ставився до фактів, перш ніж опублікувати, ретельно перевіряв їх. Причому завжди оприлюднював перший. Бо і міліціонери, і прокурори, і чиновники з пошаною ставилися до нього, ділилися інформацією.

Публікуємо світлини Романа Флішаровського із домашнього архіву фотокора Володимира Лук’янчука. На згадку про колегу, який рано пішов від нас.

Довідково. Роман Флішаровський народився 24 січня 1948 року у селі Маньків Локачинського району. Наприкінці того ж року його батьки переїхали до Луцька. Закінчив Луцьку середню школу №1, служив у збройних силах колишнього СРСР, звідки у 1969 року прийшов на роботу у газету «Радянська Волинь». Рідній газеті віддав майже 50 років життя. Лауреат обласного журналістського конкурсу «Золоте перо» 1986 року. Його серце перестало битись 7 березня 2019 року.

Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
0

Коментарі:


  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.

© 2016. Усі права захищені. Повна або часткова перепублікація матеріалів можлива лише за дотримання таких умов: 1) гіперпосилання на «Волинь24» стоїть не нижче другого абзацу; 2) з моменту публікації на «Волинь24» минуло не менше трьох годин; 3) у кінці матеріалу на «Волинь24» немає позначки «Передрук заборонений».

assignment help