Три роки Луцьк без Кривицького

0
-2
Три роки Луцьк без Кривицького
Cьогодні – день пам’яті Антона Кривицького, який чотири рази очолював місцеве самоврядування Луцька.

Три роки тому, 20 січня 2017 року, його не стало.

Його внесок у розвиток Луцька важко переоцінити. Саме словосполучення «Луцьк європейський» народилося за головування Антона Федоровича містом. Він не претендував на авторство цього виразу, проте робив усе можливе, аби Луцьк став модерним, не гіршим за європейські й світові міста.

З 1994 року він тричі очолював міське самоврядування Луцька. Причому був першим всенародно обраним мером. У липні 1994 – березні 1998 р. працював головою Луцької міської ради народних депутатів Волинської області. У березні 1998 – березні 2006 р. – Луцький міський голова. Але й це ще не все.

Уперше Антон Федорович став біля керма міста у березні 1987 року, відтоді працював головою виконавчого комітету Луцької міської ради до лютого 1991-го.

Саме за його головування ще до офіційного проголошення незалежності України біля Луцької міської ради підняли блакитно-жовтий стяг. Відбулося це 15 липня 1990 року. То був другий в Україні після Львова прапор, піднятий над міською радою.

«Він був задиристим, але заради справи, незручним, але через власну принциповість... Його не сприймали високопосадовці, бо, на відміну від них, він не зупинявся ні на мить у власному розвитку: вчився, читав спеціальну, суспільно-політичну і художню літературу, вивчав передові світові практики управління містом і державою», – написав про Антона Кривицького у блозі на сайті інтернет-видання «Волинь24» Богдан Шиба, Луцький міський голова 2006-2010 років.

Одна справа теорія, інша – практика. Антон Кривицький на ділі довів, що неможливе можливо. Якщо працюєш з людьми і для людей.

«До нього з трепетом ставилися лучани, бо не відривався від землі, переживав земні проблеми разом із ними, і тому в той же час міг «воздати» кожному за лінивство чи недбальство, не дуже добираючи слів... Він був упевненим в собі і щасливим, бо, нехтуючи власними вподобаннями, віддавав увесь особистий час справі свого життя – роботі з людьми і заради людей...» – згадує Богдан Шиба.

Новаторство Антона Федоровича часом не розуміли, спочатку навіть не сприймали, а потім, коли воно доводило свою ефективність, запроваджували в інших містах по всій Україні.

У часи головування Кривицького Луцьк став першим містом, де дозволили викупляти перші поверхи в житлових будинках під магазини та офісні приміщення. Верховна Рада ухвалила таке рішення тільки через кілька років.

Саме Антон Кривицький першим в Україні ввів акцизну марку на вино-горілчані вироби. Завдяки цьому у місті вдалося збудувати тролейбусну лінію на Володимирську і на Вересневе. Також при Антонові Кривицькому вдалося запровадити конкурси на пасажирські перевезення.

«За будь-яких обставин і несподіванок він ніколи не втрачав самовладання, не вагався і не боявся брати на себе відповідальність за нестандартні чи непопулярні кроки та рішення. У той час, коли більшість людей сиділи, склавши руки, і надіялися на щось чи на когось, він діяв, розшифровуючи слово «надія» як «НАполеглива ДІЯ» – розповідає про Антона Кривицького його колега і послідовник.

Богдан Шиба згадує: «Будівельник за освітою і господарник за покликанням, Антон Кривицький вдумливо, після обговорення з фахівцями, але швидко і рішуче ухвалював і реалізовував важливі містобудівні рішення. Одне лишень перетворення вулиці імені Лесі Українки з транспортної магістралі на сучасний благоустроєний пішохідний бульвар вимагало неординарної сміливості і впевненості в собі.

Чи дбайлива і обережна, а водночас нестандартна і модерна реконструкція Старого міста з залученням усіх можливих державних і місцевих ресурсів. Або перенесення стихійних ринків на відповідно облаштовані ділянки і спорудження натомість сучасних інфраструктурних об'єктів. Ці й багато інших проєктів зреалізовані завдяки політичній волі та господарській впертості Антона Кривицького. Він це зробив!»

За головування Антона Федоровича Луцьк 4 роки поспіль займав призові місця у Всеукраїнському конкурсі «Місто найкращого благоустрою» серед міст з населенням від 100 до 500 тис., починаючи з першого місця в 2000 р.(1-й рік проведення) до 2004 р.

«Важко, а то й неможливо переоцінити заслуги Антона Кривицького у створенні комфортних умов для проживання лучан, – вважає Богдан Шиба. – Жоден інший обласний центр України не міг похвалитися тим, що для мешканців міста Луцька було річчю буденною – постійним, а не сезонним чи за графіком, гарячим водопостачанням. Або чітко відлагодженою системою вивезення сміття. Чи створенням місцевого обчислювального центру, що дозволило максимально спростити розрахунки лучан за житлово-комунальні послуги, одночасно контролюючи якість їх надання та обґрунтованість вартості».

Кривицький був співавтором розробки і впровадження системи єдиного розрахунку за житлово-комунальні послуги, яка була рекомендована для впровадження в Україні та запатентована. Саме за керівництва містом Антона Кривицького вперше в Україні усі комунальні платежі об'єднали в один чек. Уже забулося, але до цього лучани змушенні були користуватися окремими книжками на воду, газ, електроенергію…

«Місто Луцьк часів Антона Кривицького було добрим прикладом для наслідування у вмінні господарювати системно і вміло, у швидкому та яскравому, і водночас толерантному та безконфліктному національному українському відродженні. І, як наслідок – у спільному прагненні всіх лучан до поступу, до сталого розвитку, до пошуку свого, нового, нестандартного, самобутнього шляху вперед…» – вважає Богдан Шиба.

Довідково.

Антон Кривицький народився 8 червня 1945 року у селі Виноградне Березівського району Одеської області.

Ще в юності встановив велорекорд України в їзді на чотири кілометри.

Трудову діяльність розпочав у 17 років слюсарем на Луцькому електроапаратному заводі. У 1969 році отримав диплом інженера-будівельника Львівського політехнічного інституту. У вересні 1969 – лютому 1970 р. – інженер-будівельник Луцького заводоуправління будівельних матеріалів. Служив у війську. З 1972 року – на комсомольській і партійній роботі.

З 1984 року працював у органах місцевого самоврядування. У жовтні 1984 – лютому 1987 р. – голова виконавчого комітету Нововолинської міської ради народних депутатів Волинської області. У березні 1987 – лютому 1991 р. – голова виконавчого комітету Луцької міської ради народних депутатів Волинської області. У лютому 1991 – квітні 1992 р. – 1-й заступник голови виконавчого комітету Волинської обласної ради народних депутатів.

У квітні 1992 – липні 1994 р. – голова комітету інвестицій, будівництва, архітектури і містобудування Волинської обласної державної адміністрації.

З 1994 року тричі очолював міське самоврядування Луцька. У липні 1994 – березні 1998 р. — голова Луцької міської ради народних депутатів Волинської області. У березні 1998 — березні 2006 р. – Луцький міський голова Волинської області.

У 2006 – 2010 роках – начальник головного управління містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Волинської обласної державної адміністрації.

Заслужений економіст України. Почесний громадянин міста Луцька

Помер 20 січня 2017 року в Луцьку.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
-2

Коментарі:


  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.

© 2016. Усі права захищені. Повна або часткова перепублікація матеріалів можлива лише за дотримання таких умов: 1) гіперпосилання на «Волинь24» стоїть не нижче другого абзацу; 2) з моменту публікації на «Волинь24» минуло не менше трьох годин; 3) у кінці матеріалу на «Волинь24» немає позначки «Передрук заборонений».

assignment help