На Волині чоловік виростив 120 тонн кавунів. ФОТО

Фермер Василь Сидорук із села Мирин Ковельського району вирощує кавуни.

Цікаво, що з двох гектарів посівної площі вдалося зібрати аж 120 тонн смугастого врожаю, пише ІА "Волинські новини".

Висадивши в червні розсаду, Василь вже в кінці липня пробував свої перші кавуни.

"Як на перший рік вирощування, то я задоволений. Буду й далі висаджувати цю культуру, пробуватиму інші сорти. Моя родина вже звикла, що я завжди саджу щось нове на городі. Хоча дехто мені закидав: «Ти що, так хочеш виділитися?!» Скептикам довів, що немає нічого неможливого, а волинські кавуни не гірші за херсонські, бо не менш солодкі. Сам реалізовував їх оптом по 2-3 гривні за кілограм, на ярмарках – по 4-4,5 гривні. Витрати, зокрема й на органічні добрива, окупилися – ще й заробив трохи", – ділиться співрозмовник журналістки Світлани Зозулі.

Він вдячний за співпрацю фахівцям компанії «Магнат Агро» (директор – Сергій Дятел), які спершу допомогли йому підібрати три сорти насіння, виростити з них розсаду й висадити її у ґрунт.

Менеджер-консультант Сергій П’ятіков, який безпосередньо стежив за процесом вегетації, розповів, що було проаналізовано низку особливостей ґрунту, специфіку погодних умов на Волині, кількість сонячних днів.

– Згодом, завдяки зусиллям і старанням фермера та засобам біологічного живлення і захисту ТОВ «Біо Терра Технолоджі» (Євген Саєвський, місто Чернігів) взялися за роботу. Адже секрет вирощування будь-якої живої культури полягає у вкладанні душі людини в цей процес та, звісно ж, у професійному підході до технології її вирощування, – констатував пан Сергій.

Він також зауважив, що під час підготовки ґрунту до посіву пан Василь використовував перегній, оброблений препаратами «Байкал» (основа – 18 штамів бактерій) і «Триходерма», щоб прибрати патогени попередніх періодів і не «заселити» з них шкідників, хвороб у землю й на розсаду нової культури.

З його слів, у цьому випадку ґрунт був досить непоганий. Під час внесення самого насіння в касету було здійснено полив «Байкалом» і стимулятором зростання кореневої та імунної систем («Панцер»). Для обробки рослини проти ґрунтових і поверхневих шкідників застосовували біологічні інсектициди «Мезитропін» і «Боверін».

Сергій П’ятіков запевнив, що згадані біологічні препарати безпечніші та дешевші за хімічні. А в тому, що волинський кавун не менш солодкий, ніж херсонський, авторка цих рядків мала змогу переконатися, скуштувавши його на Дні поля в селищі Торчин Луцького району.