Тиснули, щоб поставити «свого» керівника: неспокійна історія «Цуманської пущі»

2
0
Тиснули, щоб поставити «свого» керівника: неспокійна історія «Цуманської пущі»
Хворий, а потім обезголовлений зубр... Гектари цуманських лісів - приватним мисливцям... Єгер у багажнику браконьєрів... Збройний напад на директора заповідника Ігоря Квача... Національний парк «Цуманська пуща» торік жив бурхливим, ледь не детективним життям.

Чим же закінчилися усі ці історії з браконьєрами, мертвим зубром, незаконною вирубкою лісу і нападами? Чому пристрасті у «Цуманській пущі» притихли?

Може видатися, що в національному парку навели ідеальний лад, проте... «Порозумілися», - коротко коментує нинішній стан речей директор.

Як усе було і що з того вийшло - у матеріалі видання «Волинь24».


ПРИВАТНИЙ ЛІС, ПРИВАТНЕ ПОЛЮВАННЯ

Національний природний парк «Цуманська пуща» створили у 2010 році, аби держава могла охороняти і контролювати унікальну природу, флору і фауну цих місць. У тому числі - червонокнижних зубрів, яких лишилося так мало на території України.

Проте уже через три роки після створення національного парку Волинська обласна рада віддала значну частину його території в користування приватним фірмам. А ті - взялися організовувати тут полювання.

Природозахисники забили на сполох: мовляв, це може поставити під загрозу популяцію зубрів на Волині. Зокрема, таку заяву зробив координатор волонтерів Всесвітнього фонду дикої природи (WWF) в Україні Андрій Плига.

«Територія, де мешкають зубри, а це заказник «Зубр», увійшов з дуже дивних причин у межі відання мисливського угіддя ТзОВ «Майдан мисливський», на території якого відбуваються полювання», - зауважив природозахисник.

Директор «Цуманської пущі» Ігор Квач, звітуючись перед депутатами обласної ради, теж підняв питання про законність передачі заказника «Зубр» у володіння ТОВ «Майдан мисливський».

Натомість у квітні 2017 року відбулася чергова роздача парку приватним мисливським господарствам. Ігор Квач намагався донести до обранців, що на 90% наданих під мисливство територіях – мисливство заборонене. Втім, директору парку не надали слова...

Перший заступник голови Держлісагентства Володимир Бондар, який також є депутатом облради, заявив, що мисливські угіддя необхідно віддати в приватні руки, адже на фінансування парку «Цуманська пуща» немає коштів.

Територія національного парку
Територія національного парку



ЗЛОВИВ БРАКОНЬЄРІВ – МАЛО НЕ ВБИЛИ

Боротися з мисливцями і лісорубами працівники «Цуманської пущі» пробували не лише в сесійній залі, а й просто у лісі, затримуючи порушників. Проте така позиція ледь не вартувала одному із охоронців життя.

Влітку 2017 року молодики у джипі із київськими номерами побили охоронця «Цуманської пущі» Руслана Вішнера. Чоловіка у багажнику вивезли в ліс та погрожували вбити.

Охоронець пов'язував напад із незаконною вирубкою лісу, адже саме напередодні затримали машину з деревиною. Незаконні лісоруби вирішили, що їх "здав" саме Руслан. Проте коли знайшли нападників, то з'ясувалося, що причина могла бути ще одна. Зловмисниками виявилися колишні лісівники, яким Руслан Вішнер заважав полювати на території парку. Поліція кваліфікувала справу як... хуліганство.

Побитий охоронець парку Руслан Вішнер
Побитий охоронець парку Руслан Вішнер


ПОРАНЕНИЙ ЗУБР І ПОБИТИЙ ДИРЕКТОР

На цьому не закінчилися пригоди у «Цуманській пущі». Рік тому екологи і громадськість забили на сполох: у парку - поранений зубр.

Тварину довго розшукували, потім - відпустили, бо нібито зубру стало краще. Проте за кілька днів стало відомо, про загибель звіра. За версією Ігоря Квача - хворого зубра затовкло стадо. Проте із цим не погодився директор ТОВ «Мисливський майдан» Ігор Миколайчук і заявив, що зубр помер через зараження крові.

Наступного дня працівники «Цуманської пущі» відрізали голову зубра для здійснення досліджень. Лісівники відразу поспішили заявити, що це незаконно. Директора парку звинуватили у незаконних діях щодо червонокнижної тварини і відкрили кримінальне провадження.

Волинські чиновники звернулися до Мінекології з клопотанням про звільнення Ігоря Квача. Проте у Міністерстві стали на бік директора.

Уже наступного дня після скандалу із зубром - нові «пригоди». На Ігоря Квача напали озброєні люди у масках просто в робочому кабінеті. Тоді директор прокоментував: напад може бути пов’язаний з його принциповою позицією щодо охорони зубрів.

Минув майже рік, проте зловмисників досі не знайшли, а сам Ігор Квач не надто згадує ті події.

Зубра чи то добило стадо, чи то помер від зараження крові
Зубра чи то добило стадо, чи то помер від зараження крові


ВІДНАЙШЛИ ПОРОЗУМІННЯ?

«Ми не живемо на якійсь відокремленій території. Ті процеси, які відбуваються по всій державі, вони є і на цих територіях. Є, вистачає того всього», - розповідає про нинішню ситуацію Ігор Квач, проте наголошує, що «загалом ситуація позитивна».

Директор запевняє, що кожен виявлений факт браконьєрства фіксується, надходить повідомлення у поліцію, і на цьому його компетенція закінчується.

Загалом риторика директора «Цуманської пущі» за рік після нападу змінилася: коментарі стосовно браконьєрства та незаконної вирубки стали значно стриманішими.

«Рік тому було таке враження, що найбільша екологічна проблема області – як звільнити директора «Цуманської пущі». Міністерство екології тричі надсилало відповіді на листи з цього приводу обласній раді, а я звітувався на комісії чотири рази. Натомість цього року комісія і мій звіт пройшли ніби конструктивно», - розповідає директор парку. Він визнає, що торік на нього чинився тиск з боку обласного керівництва з метою поставити «свого» директора.

«Останні три роки у Ківерцівському районі мисливські угіддя були переділені обласною радою. І це все, звичайно, створює конфлікт інтересів: моє завдання – охороняти парк, а мисливські господарства, окрім іншого, хочуть полювати. Але ми знайшли порозуміння», - коментує директор та додає, що відтепер діє у рамках тих рішень, які прийняла обласна рада.

Директор парку Ігор Квач
Директор парку Ігор Квач


У підсумку виходить, що директор боровся за свою правду на сесіях обласної ради, пояснював, що діє відповідно до закону правоохоронцям, ділився своїми проблемами із журналістами. І така принципова позиція керівника не влаштовувала обласну владу, яка чинила тиск, намагаючись замінити Ігоря Квача «ручним» директором. В якийсь момент, а якщо бути точним – після збройного нападу на директора, ситуація змінилася. Більше Квач – не проблема для обласної влади, а діяльність лісокористувачів у національному парку – не така вже й скандальна. То «порозумілися», чи довелося змиритися – питання поки що лишається відкритим.

Роман КОЛЮХОВ («Волинь24»)

Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
0

Коментарі:


  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Порожня публікація. Пук в воду. Чому автор на назвав імена тих, хто тиснув? Чому це все пройшло безслідно і безкарно? Хто тут грав головну скрипку? До речі, ці імена добре усім відомі.
Відповісти
А хтось проводив наукові дослідження відрізаної голови зубра ? Які результати та яка наукова цінність досліджень?
Відповісти

© 2016. Усі права захищені. Повна або часткова перепублікація матеріалів можлива лише за дотримання таких умов: 1) гіперпосилання на «Волинь24» стоїть не нижче другого абзацу; 2) з моменту публікації на «Волинь24» минуло не менше трьох годин; 3) у кінці матеріалу на «Волинь24» немає позначки «Передрук заборонений».