Відома волинянка пригадала, як гребла «шапоту»

0
1
Відома волинянка пригадала, як гребла «шапоту»
Волинянка Ольга Бузулук поділилась спогадами, як у юності допомагала гребсти «шапоту».

Про це вона пише на власній сторінці у "Фейсбуці".

«Восени ми ходили гребти «шапоту». Це опалі і висохлі голки ялинок, яких в цей період повно на землі», - пише волинянка.

Вона каже, що в юності загрібати в лісі «шапоту» не дуже хотілось. Але нині ті аромати я просто таки відчуваю фізично.

"Ліс. Пташки. Осінь. Любила зупинятись, спостерігати за чимось, мріяти, співати, любила зелений і м’який мох, любила назбирати шишок. А от на гриби не щастило", - пригадує Ольга Бузулук.

«Шапота» згрібалась в купки, потім збиралась, а далі нею утеплювали хату. Це роблять і донині. Мама каже, що в хаті реально тепліше.І я їй вірю.

«Гребти «шапоту» в «посадці» (лісок біля дому) – то цілий ритуал, і, до речі, непростий. Як-то кажуть, хто раніше встане, того й капці) Часом приходиш в лісок, а там уже хтось нагріб купки, і їх чіпати не можна».

«На щастя, лісу завжди всім вистачало.Хоча оті цікаві негласні змагання, хто раніше встане, є і досі. Пригадую, що люди навіть чорниці збирали з самого ранку з ліхтарем, бо ще було темно».

«Ось так от жили і живуть. І завжди житимуть. І виживуть у селі.
Там душа і там сокровенне. Те, що назавжди в серці», - йдеться в дописі.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
1

Коментарі:


Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.

© 2016. Усі права захищені. Повна або часткова перепублікація матеріалів можлива лише за дотримання таких умов: 1) гіперпосилання на «Волинь24» стоїть не нижче другого абзацу; 2) з моменту публікації на «Волинь24» минуло не менше трьох годин; 3) у кінці матеріалу на «Волинь24» немає позначки «Передрук заборонений».