Як коляр із достоїнством попрощався. ВОЛИНСЬКІ БУЙДИ

Працював колись на бойні в Горохові дядько Максим.

А був він ще той жартівник. Любив усілякі витівки.

Одного разу били корову. Розібрали. М’ясо в холодильник відправили. От він відрізав собі шматок вимені з однією дійкою і в штани запхав.

Після роботи з друзями, як годиться, в чайну зайшли. Взяли по сто грам, котлетою закусили.

В цей час Максим непомітно дійку із ширінки висунув і повернувся в півоберта – так, щоб на всю чайну видно було.

Дівчата за прилавком зашарілися. Одна одній показують, що то діється.

Покликали старшу жінку з кухні. Показали їй ту комедію.

Підійшла вона до Максима і тихенько на вухо шепче: «Сховай те, що зі штанів вивалилось».

Той глянув на неї, буцімто не розуміє, про що йдеться. Потім – вниз.

А тоді вийняв із халяви чобіт довгого ножа, який завжди носив із собою.

– Ти мене вже дістав! – вигукнув.

І – чварк. Вправним рухом відрізав дійку.

Жінка зомліла і рухнула на підлогу. Водою відливали.

А наступного дня цю історію знав увесь Горохів.

Святослав ЛЕСЮК