Нащо нам та Польща: волинське село освоїло власний полуничний бізнес. ФОТО. ВІДЕО

0
4
Нащо нам та Польща: волинське село освоїло власний полуничний бізнес. ФОТО. ВІДЕО
Село Хорохорин у Луцькому районі десять років тому вважали одним з найбідніших. Людей небагато, дороги погані, можливості заробити - ніякої.

Тож люди почали їздити на заробітки за кордон: у Чехію, Німеччину, Польщу. Саме з досвіду підприємців сусідки Польщі і розпочалась ягідна "епопея" хорохоринців.

ЯК ВСЕ ПОЧАЛОСЯ

Кілька хорохоринців, гнучи спину у Польщі "на полуниці", подумали: то ж вирощувати ягоду можна і в рідному селі! І привезли на Волинь кілька саджанців польської трускавки.



Спочатку ягода з'явилась в одному сімейному господарстві, пізніше ще в кількох. Згодом дворів без полуниці у Хорохорині не було.

Кожна сім'я вирощує ягоду, з кожним роком її стає ще більше. На початку полуничної діяльності у селі було лише 50 соток засаджених ягодою, тепер — гектари.

Староста села Анатолій Мельничук каже, що займається вирощуванням полуниці 70-80% селян.



Спочатку люди садили полуницю для себе, пізніше почали продавати. Раніше працювали вручну, тепер господарі мають свою техніку й уся робота - механізована.

ПЕРСПЕКТИВА ЯГІДНОГО БІЗНЕСУ

Сьогодні у селі Хорохорин засаджено полуницею близько трьохсот гектарів. Більшість - сорт “мармелада”. Площі різні: від кількох соток до трьох, а то й семи-восьми гектарів. У сезон за один день село збирає приблизно 100 тонн ягід. Здебільшого продають посередникам, проте є покупці на полуницю і з України і з-за кордону.

Підприємці з Польщі не проти купувати волинські полуниці, але ставлять умови: мінімальна партія - 20 тонн, а замороження і переробка мають проводитись на словенському обладнанні. Його вважають найякіснішим, адже при його роботі термін придатності полуниці може бути набагато довшим.



На реалізацію цього проекту потрібно два з половиною мільйони євро. Поки що хорохоринці такий проект не подужають. Тому, мають у планах іншу перспективу.

“Будемо думати над місцевою переробкою сировини. Будемо думати, як запустити лінію для виготовлення джемів, варення. Це простіше”, - каже староста Анатолій Мельничук.

Вирощуванням такої культури займаються й у інших волинських селах, але у таких масштабах полуницю збирає лише Хорохорин.



СІЛЬСЬКИЙ БЮДЖЕТ І ЗМІНИ В СЕЛІ ЗАВДЯКИ ПОЛУНИЧНОМУ БІЗНЕСУ

Вирощування полуниці приносить чималий дохід селянам, адже засаджені чималі площі. Сільський бюджет Хорохорина наповнюється за рахунок коштів, які люди платять за оренду землі.

“Не так багато, якби хотілось, але за рік у нас є п'ять мільйонів”, - зазначає староста Анатолій Мельничук.



Анатолій Мельничук додає, що податок — це не основне, що може цікавити бюджетну сферу. На думку старости, головне те, як змінилась громада села, почавши займатись полуницями.

"Люди рідше вживають алкоголь, наркотики у селі взагалі відсутні, адже усі працюють, лінивих немає", - запевняє староста.

Також селяни почали активніше підтримувати благоустрій села. До прикладу, люди зібрали 80% коштів на проект облаштування дитячого майданчика.

Крім того, ягоди зробили село відомим на Волині і не тільки. Хорохорин часто називають “полуничним селом” чи “селом з полуниць”.

ЧОГО НЕ ВИСТАЧАЄ ДЛЯ РОСТУ

Для того, щоб вийти на новий рівень у вирощуванні полуниці, хорохоринцям не вистачає робочих рук. Здебільшого, допомагають збирати полуниці родичі та друзі. Найманих працівників з кожним роком стає все менше.



Також селу необхідне фінасування, аби створити власні проекти зі збуту ягід, до прикладу з поляками. Не красить село і погана дорога, ремонт якої, до слова хорохоринці готові співфінансувати.

Марія ВАВРИНЮК
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
4
Загрузка...

Коментарі:


  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.

© 2016. Усі права захищені. Повна або часткова перепублікація матеріалів можлива лише за дотримання таких умов: 1) гіперпосилання на «Волинь24» стоїть не нижче другого абзацу; 2) з моменту публікації на «Волинь24» минуло не менше трьох годин; 3) у кінці матеріалу на «Волинь24» немає позначки «Передрук заборонений».