Ностальгія за сосискою, або Сніданок у їдальні 22-ї школи. ФОТОРЕПОРТАЖ

- Раніше у четвер в нас був «день сосисок», але батьки засумнівалися в їх якості та користі для дітей, тому ми від них відмовилися, - відповідає на моє запитання про вподобання учнів директор луцької школи №22 Лариса Кучер. – Але учні й досі дуже просять сосиску з макаронами, - продовжує вона.

На годиннику 9:15. На столах порожньо, але вже за 15 хвилин їдальню «окупують» десятки маленьких школяриків. Лише з кухні раз-у-раз долинають брязкання тарілок та каструль. І як вони встигнуть накрити все, - думаю…

КУХАРІ ПРИХОДЯТЬ НА РОБОТУ ВДОСВІТА

- Прокидаємося десь близько 4 ранку, щоби бути на роботі о 6:00, - розповідає кухар Людмила Леонідівна. – Треба раніше замісити тісто, аби воно «підійшло». Дітки найбільше люблять сосиски, - підтверджує вона слова директорки. М’ясо люблять, картоплю, але не дуже полюбляють рис і горох, то ми вже його і не варимо.

Лариса Леонідівна каже, що хіт серед дітей – піца та булочка з корицею. Для старшокласників, які беруть по кілька піц одразу, роблять одну велику з куркою чи ковбасою. На кухню заздалегідь приносять замовлення.

Кухар запевняє, що ніяких прикрих випадків, на кшталт отруєнь, у школі ще не було.

- Тьфу-тьфу, - стукає по дерев’яній дошці Лариса Леонідівна. І радо позує з колежанками для світлини.

ЇЖА КОЖНОМУ ПО КИШЕНІ

Ціни у їдальні варіюються залежно від платоспроможності батьків, - ділиться директор школи.

«Пільгова» порція, куди входить салат з капусти, котлета і пшенична каша, компот, хліб і пиріжок зі згущеним молоком, вартує 20 гривень. Однак це компенсує держава.

13 гривень батькам доведеться заплатити за салат, котлету, кашу, хліб і компот. І ще 3 гривні, якщо захочеться з’їсти булочку.
Окрім того, є обід і для школярів, які залишаються в навчальному закладі до 18:00. У порцію входить салат з буряка, картопляний суп з рисом, гуляш, макарони, хліб і компот.

«ТАКА ВКУСНА БУЛКА З ШИКАЛАДОМ»

- Така вкусна булка з шикаладом. Мені б її вєчно давали, - зустрічає нас після сніданку першокласник. Лариса Кучер каже, що то «перша черга» поїла. Нині ж накривають столи на інші три класи. Кухарі вивозять величезну каструлю з кашею і, здається, зі швидкістю світла розкидають їжу в тарілки.

У школі відмовились від салатів у кожну порцію, мовляв, багато дітей його не їдять і навіть не куштують те, що лежало біля салату. Відтак, учням дають вибір – хочеш їси, не хочеш – ні, і накидають салат в одну велику тарілку.

Здалека чутно гамір.

- Йдуть, - наче готує мене до знайомства зі школярами директор школи.

Першою йде вчителька, а за нею, наче курчата, діти – по двоє, за ручки. Обов’язковий ритуал – помити перед трапезою руки.

- Давайте швидше мило, я їсти хочу, - чується десь із натовпу маленьких і голодних.

Школярики наввипередки біжать до «своїх» столів і на ходу налітають на кашу. Так само швидко змітають усе. Лише крихти на столах нагадують про нещодавню трапезу.

– А я все люблю їсти: і картоплю, і котлету, і булочки, - розповідає другокласниця Анна.

– Мені дуже подобаються макарони з сосискою, - підхоплює другокласник Денис.

– Я люблю картоплю, м’ясо, салат з моркви і капусти, чай, - ділиться вподобаннями третьокласниця Віра.

…А потім усе по колу: порожні столи, метушня на кухні і дитячий гамір.

Надія МІЩУК («Волинь24»)
Передрук заборонено