Концерт «Замку Любарта» у Луцьку: репортаж із закулісся. ФОТО

У Луцьку відбувся так званий “прощальний” концерт команди “Замок Любарта”, який влаштували із нагоди 5-ліття команди. Дійство зібрало аншлаг, квитки розкупили, місця в залі додавали, доставляючи стільці. Іменинники запросили на концерт ще три колективи: «Мініпанкі» із Дніпра, «Вот эти парни, радиофизики» із Києва та «Наш формат» із Кам’янця-Подільського.

Пародії на відомих зірок естради глядачам подарував Валерій Юрченко – відомий артист, фіналіст першого сезону шоу «Україна має талант». Після виступу в Луцьку вищезазначені команди на чолі із «Замком Любарта» вирушають у невеличкий тур містами Волині (Вараш, Дубно, Червоноград, Трускавець, Ковель).

* * *

Репортажем з концертної зали уже не задовольниш примхливого читача.

Тож автор цих рядків вирішив проникнути за куліси на пошуки «смачних» залаштункових подробиць.

Цікаво було: як відреагують учасники на мандрівки журналістки їхніми гримерними?... Адже команди – майже повністю чоловічого складу. Виняток – яскрава Тетяна Клочко із команди «Вот эти парни, радиофизики». Автор цих рядків плекала надії, що Таня, раптом що, захистить))).

За годину до початку концерту охоронці не хочуть пускати до зали.

Хоча я й демонструю чесно куплений квиток, ще й пояснюю мету візиту: журналіст, репортаж пишу!

«Нас не попереджували про пресу», - впевнено стверджує «вартовий».

Врятував дзвінок до Назара Пащука, капітана команди «Замок Любарта». Вислухав, попросив дати слухавку охоронцю. Кілька секунд – і мені вже посміхаються, чемно впускають до зали.

«До біса милі цербери», - промайнуло в голові.

На перших рядах сидять хлопці-радіофізики. Чи то відпочивають, чи то налаштовуються перед концертом.



Вітаюся, питаю “дєжурне” “Як доїхали?”

Привітавшись, хлопці перепитали моє ім'я та закидали компліментами.

Один каже: «Очєнь красівая дєвушка».

«Гдє красівая, я нє віжу», - підколов інший.

«Занавєс», - думаю. Стою і сміюся сама з себе.

Тим часом поряд Олександр Філімонов затискає в обіймах Таню Клочко.



На сцені тим часом до генеральної репетиції готуються «Наш формат» та «Замок Любарта».



Йду за сцену. На зустріч – пародист Валерій Юрченко. Дбайливо готує капелюшки та перуки для виступу. Почувши звук затвора фотоапарата, поправляє приклеєні вуса (пізніше виявиться, що то – атрибут для образу Фредді Мерк'юрі).

«Як настрій перед виступом?» - цікавлюся. «Супер, просто супер!» - натхненно відповідає артист.



У приміщенні гримерної – страшна задуха. Учасники команди «Наш формат» саме чепуряться перед дзеркалом, доповнюють, коректують свої тексти.

Із коридору гукає “замківець” Володя Тишкун: «Ідіть, сфотографуйте цього чоловіка, нехай не позориться зі своїм планшетом», - вказує на Володимира Кравчука, котрий саме робить селфі на планшет у великому дзеркалі. Як можна відмовити іменинникам?





Роман Копитко спостерігає за нашою фотосесією в дзеркалі – і сам починає професійно позувати, коли об'єктив фотоапарата націлюють на нього. «Зачекайте, позую», - випрямляє спину, посміхається.



«Лена, ты?» – Артем Сагітов, “вот этот парень, радиофизик». «Её Злата зовут», - намагався виправити товариша Олександр Філімонов. І лише капітан команди, Володимир Олексієнко, виправив хлопців та правильно назвав моє ім’я. Дрібничка, а приємно ж. Інтерв’ю, яке я робила з хлопцями кілька місяців тому у Луцьку, дарма не минуло.



Володимир Черняк, Павло Мельничук та Артем Мартиросян із команди «Наш формат» роблять правки у своїх текстах, сперечаються, як правильно називати цьогорічного учасника «Євробачення»: Melovіn чи MelOvin? Виявляється, це їм для мініатюри треба знати. Фух, я думала, вони – і справді прихильники його творчості. Хлопці позують на камеру, кажуть: “дівчата на Волині – найгарніші”. Сподіваюся, не жартують...



Нестандартні «Мініпанкі» бродили гримерною пританцьовуючи. Дивно було чути справжні голоси цих парубків, а не звиклий голос «Олега Ляшка, який в металічне відро балакає» (як зазначили самі члени команди в одному зі своїх виступів). «Той, що в чорному», «той, що в жовтому» і «той, що в арабському» зізнаються: «Замок Любарта» дуже приязно приймає та щедро підгодовує. Мені випала честь, побачити учасників «Мініпанків» із напіввідкритими обличчями. Так от, вони не «стрьомні» і зуби в них також є.



Приємна деталь: «Вот эти парни, радиофизики» легко перелаштовуються на українську мову. Кажуть, що у Луцьку – вперше.

Діляться суперовим настроєм та стверджують, що не хвилюються перед виходом на сцену, оскільки надіються на теплий прийом від лучан.

Окрім того, радіофізики разом із Танею цього дня святкували не лише 5-ліття «Замку Любарта», а й День народження одного із учасників команди – Олександра Філімонова.

«Вы не видели нашего Казаха?» - чую голос Тетяни Клочко.
«Кого?» - перепитую.
«Ну, Казаха», - повторює вона. Розумію, що йдеться про Артема Сагітова та відповідаю, що не бачила. Загалом, Тетянка тільки на сцені така нахабна і самовпевнена. За лаштунками вона – навіть трошки скромна. Чи то образ специфічний, чи то справжня її сутність. І як тільки виживає у колективі із тими хлопцями?



Репортаж мій переривається дзвінким голосом Назара Пащука: “Початок концерту через 10 хвилин!” Хтось починає метушитися, хтось зберігає цілковитий спокій...

* * *

Прибігла у глядацький зал. Вмостилася. Хух… Встигла. Зрозуміла, що можу розслабитися і просто подивитися концерт.

А от у коміків все тільки починається: у кого концерт, у кого перерва в кар’єрі і підготовка до нового гумористичного сезону. І це безумовно важко і емоційно, і фізично. І вижити без допінгу ой як важко. А от якого – не скажу :)

Єлизавета НАХАМЕЦЬ
Фото автора