Вдаримо популізмом по смороду!
Виступаючи на громадських слуханнях щодо проблем смороду у Луцьку 20 липня 2019 року, виконувач повноважень міського голови розповів про те, як влада міста дає ради цій проблемі: «…ми звернулись до обласної державної адміністрації з проханням доручити державній екологічній інспекції, управлінню екології перевірити усі підприємства…», «…коли з’явився сморід, влада міста почала звертатися до усіх та стукати в усі двері, закликаючи до спільної боротьби…», «…я написав звернення до голови райдержадміністрації Т. Яковлева з проханням та вимогою закрити завод».
Доповідати на громадських слуханнях доручили чомусь не голові комісії міської ради з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, на якого Кодексом цивільного захисту покладена відповідальність за ліквідацію наслідків таких ситуацій, а начальниці відділу екології Оксані Тарабанюк, котра описала детально всі обставини і повідомила, що «…тимчасовою міжвідомчою комісією з подолання негативної екологічної ситуації у місті проведено 13 робочих засідань».
Здавалося б: стільки засідань, десятки звернень – давно уже у Луцьку мало б не смердіти… Чому ж все-таки проблема не вирішена?
Стаття 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вимагає від виконавчих органів міської ради «а) вжиття необхідних заходів щодо ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій відповідно до закону, б)інформування про них населення, в) залучення в установленому законом порядку до цих робіт підприємств, установ та організацій, а також населення».
Кодексом цивільного захисту України встановлено, що «для координації діяльності, пов’язаної з техногенно-екологічною безпекою, захистом населення і територій, запобіганням і реагуванням на надзвичайні ситуації» виконавчі органи міських рад утворюють місцеві комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, а за потреби – спеціальні комісії з ліквідації надзвичайних ситуацій та призначають одного із заступників міського голови керівником робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (якраз йому Кодексом надається право здійснювати надзвичайні дії, навіть за певних обставин зупиняти діяльність підприємств).
Якби міська комісія з ТЕБ і НС відразу ж, коли з’явились загрози здоров’ю людей, встановила офіційно факт надзвичайної ситуації і звернулася з поданням до відповідної комісії облдержадміністрації, то остання зобов’язана була б за законом визначити для цієї події регіональний рівень (оскільки стосується не лише міста Луцька, а й суміжних районів) та призначити керівником робіт з ліквідації наслідків заступника голови облдержадміністрації, якому підпорядковуються усі державні аварійно-рятувальні та контролюючі служби. Умить стали б неактуальними усі багаторічні дискусії про те, на чиїй території розташовані заводи чи очисні споруди.
Натомість комісія міської ради з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій за головування Григорія Недопада 19 травня 2017 року всупереч вимогам Кодексу цивільного захисту, ігноруючи висновки лабораторних досліджень (про перевищення в повітрі гранично допустимих концентрацій аміаку та сірководню), інформацію закладів охорони здоров’я (про підвищення у півтора разу рівня захворюваності хворобами органів дихання у районі ЛПЗ та вул. Львівської) і майже півтори тисячі звернень лучан про нестерпний сморід, не визнає факту НАДЗВИЧАЙНОЇ СИТУАЦІЇ і загрози життю або здоров’ю лучан. У такий спосіб «надзвичайна» комісія самоусунулася від вжиття невідкладних заходів для ліквідації небезпечних чинників, хоч саме на неї законом покладено такі обов’язки. Навіщо псувати собі настрій і запрягатися до роботи?!
А для видимості бурхливої діяльності створили Тимчасову міжвідомчу комісію з подолання негативної екологічної ситуації у місті (назву взято із виступу начальника відділу екології Оксани Тарабанюк на громадських слуханнях). Назва напрочуд грізна, проте така комісія не має жодних законних повноважень для усунення причин та наслідків хімічної атаки. Більше того – надзвичайна ситуація, яка становить загрозу здоров’ю лучан трактується тепер як негативна екологічна ситуація. Простими словами: «аромат» негативний, але жодної загрози для людей. Тому спокійно можна шукати чергових винних (а таких серед підприємств та й громадян і справді вистачає, бо більшість очисних споруд навіть «спорудами» називати язик не повертається) і писати звернення до всіх інстанцій, мовляв, робіть щось…
Але ж смороду таким розмахуванням паперами не розвієш і не ліквідуєш. Потрібні серйозні аварійно-рятувальні роботи, модернізація систем відведення та очищення стічних вод, постійний контроль за станом навколишнього середовища. Та й втрачених двох з вершком років жаль…
Поштовх для посадовців читати і виконувати законодавство з’явився очікувано з боку правоохоронних органів (напевно, і їм уже сморід став дошкуляти!). Луцька місцева прокуратура розпочала кримінальне провадження за фактом службової недбалості посадових осіб виконавчої влади міста Луцька й Луцького району, органів державного нагляду (контролю) Волинської області у зв’язку зі шкодою, нанесеною здоров’ю лучан повітрям, забрудненим шкідливими речовинами. Довго шукати винних не доведеться…
Доповідати на громадських слуханнях доручили чомусь не голові комісії міської ради з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, на якого Кодексом цивільного захисту покладена відповідальність за ліквідацію наслідків таких ситуацій, а начальниці відділу екології Оксані Тарабанюк, котра описала детально всі обставини і повідомила, що «…тимчасовою міжвідомчою комісією з подолання негативної екологічної ситуації у місті проведено 13 робочих засідань».
Здавалося б: стільки засідань, десятки звернень – давно уже у Луцьку мало б не смердіти… Чому ж все-таки проблема не вирішена?
Стаття 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вимагає від виконавчих органів міської ради «а) вжиття необхідних заходів щодо ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій відповідно до закону, б)інформування про них населення, в) залучення в установленому законом порядку до цих робіт підприємств, установ та організацій, а також населення».
Кодексом цивільного захисту України встановлено, що «для координації діяльності, пов’язаної з техногенно-екологічною безпекою, захистом населення і територій, запобіганням і реагуванням на надзвичайні ситуації» виконавчі органи міських рад утворюють місцеві комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, а за потреби – спеціальні комісії з ліквідації надзвичайних ситуацій та призначають одного із заступників міського голови керівником робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (якраз йому Кодексом надається право здійснювати надзвичайні дії, навіть за певних обставин зупиняти діяльність підприємств).
Якби міська комісія з ТЕБ і НС відразу ж, коли з’явились загрози здоров’ю людей, встановила офіційно факт надзвичайної ситуації і звернулася з поданням до відповідної комісії облдержадміністрації, то остання зобов’язана була б за законом визначити для цієї події регіональний рівень (оскільки стосується не лише міста Луцька, а й суміжних районів) та призначити керівником робіт з ліквідації наслідків заступника голови облдержадміністрації, якому підпорядковуються усі державні аварійно-рятувальні та контролюючі служби. Умить стали б неактуальними усі багаторічні дискусії про те, на чиїй території розташовані заводи чи очисні споруди.
Натомість комісія міської ради з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій за головування Григорія Недопада 19 травня 2017 року всупереч вимогам Кодексу цивільного захисту, ігноруючи висновки лабораторних досліджень (про перевищення в повітрі гранично допустимих концентрацій аміаку та сірководню), інформацію закладів охорони здоров’я (про підвищення у півтора разу рівня захворюваності хворобами органів дихання у районі ЛПЗ та вул. Львівської) і майже півтори тисячі звернень лучан про нестерпний сморід, не визнає факту НАДЗВИЧАЙНОЇ СИТУАЦІЇ і загрози життю або здоров’ю лучан. У такий спосіб «надзвичайна» комісія самоусунулася від вжиття невідкладних заходів для ліквідації небезпечних чинників, хоч саме на неї законом покладено такі обов’язки. Навіщо псувати собі настрій і запрягатися до роботи?!
А для видимості бурхливої діяльності створили Тимчасову міжвідомчу комісію з подолання негативної екологічної ситуації у місті (назву взято із виступу начальника відділу екології Оксани Тарабанюк на громадських слуханнях). Назва напрочуд грізна, проте така комісія не має жодних законних повноважень для усунення причин та наслідків хімічної атаки. Більше того – надзвичайна ситуація, яка становить загрозу здоров’ю лучан трактується тепер як негативна екологічна ситуація. Простими словами: «аромат» негативний, але жодної загрози для людей. Тому спокійно можна шукати чергових винних (а таких серед підприємств та й громадян і справді вистачає, бо більшість очисних споруд навіть «спорудами» називати язик не повертається) і писати звернення до всіх інстанцій, мовляв, робіть щось…
Але ж смороду таким розмахуванням паперами не розвієш і не ліквідуєш. Потрібні серйозні аварійно-рятувальні роботи, модернізація систем відведення та очищення стічних вод, постійний контроль за станом навколишнього середовища. Та й втрачених двох з вершком років жаль…
Поштовх для посадовців читати і виконувати законодавство з’явився очікувано з боку правоохоронних органів (напевно, і їм уже сморід став дошкуляти!). Луцька місцева прокуратура розпочала кримінальне провадження за фактом службової недбалості посадових осіб виконавчої влади міста Луцька й Луцького району, органів державного нагляду (контролю) Волинської області у зв’язку зі шкодою, нанесеною здоров’ю лучан повітрям, забрудненим шкідливими речовинами. Довго шукати винних не доведеться…
Коментарі: