«Більше не поїду»: волинянка розповіла про реалії польського заробітчанства
Жителька Володимира-Волинського Ірина після тижня роботи на пана у Польщі повернулася додому, пише "Володимир Медіа".
Перевізник доставив її на роботу до фермера, в якого є яблуневі сади. Щодня Ірині доводилося обривати яблуні, що росли рядками довжиною у 850 метрів.
Щоб дістатися до яблук, жінці доводилося не лише самостійно тягати розкладну драбину від дерева до дерева, а й совати за собою відро, вага якого у наповненому стані сягає 15 кілограмів. Потім акуратно висипати у ящик, щоб не побити яблука.
За декілька днів тяжкої праці трохи звикла. Проте оте «звикла» коштувало їй величезних синців на ногах та руках, постійно ниючої болі в спині. Після роботи до ліжка заледве ноги волочила.
Відпрацювавши сім днів, фермер заявив, що жіночої сили у нього вже надлишок, а ось чоловічої – брак. Тобто натякнув, що комусь із наших гастарбайтерів доведеться поїхати додому. Ірина після такої пропозиції навіть не роздумувала й сказала, що повертається.
За тиждень часу їй заплатили 800 злотих. 300 віддала за житло та перевізнику, який доставив її додому. Чистими привезла 500 злотих. Ніби й непогано, якщо врахувати, у Володимирі таку суму отримує за місяць роботи більшість працюючих.
Однак проблема в іншому: скільки ще жінці доведеться віддати за ліки? Бо здоров’я погіршилось. Висновок для себе зробила: «Більше туди не поїду».