Її звати Татра, або Як автомобіль чеського міністра опинився у луцькому дворі?

4
4
Її звати Татра, або Як автомобіль чеського міністра опинився у луцькому дворі?
Цей автомобіль називали справжнім символом соціалізму в Східній Європі. У його салонах їздили винятково перші особи. У Радянському союзі Татра 603 чорного кольору була службовою автівкою виключно (!) для заступників голови КГБ СССР. А якось чехи не знали, яким подарунком здивували Іосіфа Сталіна, і презентували йому персональну особливу …Татру.

То, звичайно, зовсім інша Татра. Але в унікального автомобіля з «луцькою» пропискою – своя унікальна історія.




ДРАМАТИЧНА ДОЛЯ ЛУЦЬКОЇ ТАТРИ: ПРАГА – ЗДОЛБУНІВ – ЛУЦЬК


У дворі луцької друкарні можна побачити автомобіль, який колись належав міністру фінансів Чехії. «Волинь24» вдалося знайти власників автівки й дізнатися його історію.

Сьогодні подібних у світі лишилося не так уже й багато. Бо йдеться про унікальну Татру 603 - машину, яку випускав знаменитий однойменний чеський завод у м. Копршивніце. Легкові автомобілі, які комплектували вручну, зробили справжню революцію у автомобілебудуванні на теренах Східної Європи і не тільки.

Лучанка Алла Янковська, а саме їй належить старий автомобіль, розповіла і про історію машини і про те, як цей транспортний засіб опинився в Луцьку. І хоча автівка потребує реставрації, бо, схоже, її добряче «життя потріпало», у ній все ще впізнається колишня розкіш.

Доля цього автомобіля – досить драматична. Ще у 70-80-х він належав міністру фінансів Чехії (тоді, очевидно, Чехословаччини). У 1988-му він продав її українцеві, лікареві з міста Здолбунів, що на Рівненщині. Останній нібито працював у Чехії й привіз автомобіль в Україну через Ужгородську митницю.



«У 2002-му в цього лікаря її купив мій чоловік, Юрій. Саме від нього я знаю історію автівки. У технічному паспорті автомобіля зазначено, що це Татра 2-603», - розповідає Алла Янковська.

Автомобіль, що належить нині лучанці, - це так звана Татра-2 603 1974 року випуску. Власник кілька років тому виїхав за кордон, а машину лишив на території одного з підприємств за межами міста. Домовилися, що за нею там приглянуть. Що стало в результаті – видно зі світлин. Вона добряче пошкоджена, ще й без двигуна.

Сьогодні автівка зберігається в іншому місці - на території Волинської обласної друкарні, що в Луцьку. Власниця каже, домовилися, щоб деякий час автомобіль постояв під наглядом, бо у гараж він не вміщається.

АВТОМОБІЛЬ ДЛЯ ПАРТІЙНИХ БОСІВ І ПРЕЗИДЕНТІВ, НА ЯКИЙ ЗБІГАЛИСЯ ПОДИВИТИСЯ У ФРАНЦІЇ, ІТАЛІЇ ТА США
У 50-80 роках у Східній Європі рівних Татрі не було!
У 50-80 роках у Східній Європі рівних Татрі не було!


Цю автівку називали дивом автомобілебудування. Татра 603 – автомобіль представницького класу, який спромігся «зачарувати» Західну Європу.

Свого часу автомобілі цієї марки почав випускати відомий чеський завод у місті Копршивніце. Завод – давній, ще у 1853-му випускав карети. Автомобілями, які «побачили світ» у Копршивніце, їздили і імператор Австро-Угорщини Карл І, і президенти Чехословаччини Томаш Масарик і Едвард Бенеш, і навіть вождь СССР Іосіф Сталін.

Ще у далекому 1934 році чеську Татру 77 називали іконою стилю. Після Другої світової війни, коли Чехословаччина опинилася під впливом СССР, на деякий час випуск легкових автівок призупинили.

Заводські інженери потай продовжували працювати над тим, аби розробити нову легкову Татру. Один із чеських міністрів Вацлав Копєцкі навіть звернувся до ЦК Компартії Чехословаччини з пропозицією налагодити випуск престижних автівок цієї марки. Звернувся вчасно: у чиновницьких гаражах бракувало машин. Так у 1955 побачила світ перша Татра 603, створена конструктором Юліусом Мацкерле.

Автомобіль мав дуже характерну зовнішність, розроблену дизайнером Франтішком Кардаусом і провідним конструктором Володимиром Попеларжем. Заднє розташування мотора дозволило отримати низький і округлий, вигідний з точки зору аеродинаміки, передок автомобіля. Родзинкою Татри 603 були панорамні вікна, зокрема - двохсекційне заднє скло. Вони робили її легкою. І якісно відрізняли від радянських автівок для партійних босів.

Так народжувалася Татра
Так народжувалася Татра


У салоні Татра 603 могли розміститися шестеро осіб. Передній диван був суцільним. Машин була оснащена радіоприймачем Tesla та системою автономного опалення Eberspacher. Конструктори передбачили і відкидний столик для напоїв. Дивани розкладалися у повноцінне спальне місце. На той час це був автомобіль світового рівня.

У 1961-му побачила світ модернізована версія автомобіля – Татра 2-603. Її презентували у 1962-му на виставці у Брно. Ця автівка відрізнялася тим, що мала чотири стаціонарні фари в овальній ніші, ремені безпеки у салоні та оновлене оформлення задньої частини кузова. Остаточні зміни в Татра 2-603 (так звана Татра 3-603) внесли 1973-го: автомобіль мав гладку кришку багажника, а двигун - безконтактну тиристорну систему запалювання.

Поява Татри 603 у Західній Європі (на олімпійських іграх 1955) спричинила справжній фурор. Упродовж кількох наступних років машина при кожній появі у Франції, Італії чи Америці збирала довкола себе натовпи шанувальників. Хоча придбати її на Заході було майже неможливо. Разом із тим Татри вірою-правдою служили у посольствах ЧССР різних країн, в тому числі й у Москві. У більшості в СССР постачали машини чорного кольору. Саме тому нині на теренах колишніх республік СССР найчастіше трапляються саме чорні Татри.

У музеї в Копршивніце зберігається й та унікальна автівка із заводу Татра, яку колись презентував Сталіну на 70-ліття президент Чехословаччини. Це так званий Татраплан – кабріолет, виготовлений конструкторами спеціальна для радянського вождя.
Той самий Тетраплан, презентований Сталіну
Той самий Тетраплан, презентований Сталіну


АВТІВКУ ЗНІМАЛИ У ФІЛЬМІ ПРО ЛУЦЬК


Раритетний автомобіль, який належить лучанці, виготовлений у 1974-му. Остання Татра побачила світ 1975-го.

Попри те, що вже чимало років транспортний засіб реставрації, був час, коли саме цю Татру можна було помітити серед потоку машин на луцькому проспекті Волі.

Побачити, якою була саме ця автівка, можна завдяки тому, що її зафільмували.

Раритетний автомобіль - на вулицях Луцька
Раритетний автомобіль - на вулицях Луцька


У 2003-му транспортний засіб орендували для зйомок у стрічці про Луцьк. Як розповідає Алла Янковська, фільм був знятий лучанкою, яка здобувала у столиці фах режисера і готувала дипломну роботу. Однак автора стрічки власниця автівки нині не пригадує.

Історія про луцьку Татру – це історія луцького таксиста. З дня у день він перевозить лучан. Від однієї площі до іншої. Від вулиці до вулиці. Розкішне авто. Різні люди і різні долі, які так пасують до представницької автівки. Та щовечора Татра звертає кудись на Коперника. Там, за хвірткою одного з дворів, її водій, луцький таксист, - справжній. Без розкоші, у хаті-руїні, з філіжанкою кави наодинці.

Фільм дає змогу побачити не тільки раритетну автівку «живою», а й Луцьк у минулому.



***

Раритетну луцьку Татру 2-603, яка у 70-80-х вірою та правдою служила першим особам тоді ще Чехословачини, планують реставрувати. Хоча представники чеського музею автомобілебудування уже пропонують власникам продати їм раритет.

…Луцька автівка чекає своєї долі. Таких у світі було всього півтори тисячі: саме стільки автомобілів виготовили у 74-му. А лишилися – одиниці.


Олена ЛІВІЦЬКА.

Передрук заборонено.





Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
4

Коментарі:


  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
а що там котищук чмо робить,в тій татрі?
Відповісти
з нічого-кліп получився.мєні подобаеться-вжє історія
Відповісти
Нажаль в мене не має такого у колекції автомоделей.
Відповісти
Я таку саму Татру бачила на віоліті, обов’язково подивіться може ще не забрали.
Відповісти

© 2016. Усі права захищені. Повна або часткова перепублікація матеріалів можлива лише за дотримання таких умов: 1) гіперпосилання на «Волинь24» стоїть не нижче другого абзацу; 2) з моменту публікації на «Волинь24» минуло не менше трьох годин; 3) у кінці матеріалу на «Волинь24» немає позначки «Передрук заборонений».