За межею Убля. Фільм, після якого хочеться ...курити. КІНОВІДГУК

2
6
За межею Убля. Фільм, після якого хочеться ...курити. КІНОВІДГУК
Текст: Олена ЛІВІЦЬКА

Йшла подивитися на Боклана. В голові міцно сидів Іван Кочерга з «Поводиря». Але …не ті тепер «поводирі».

Вони топчуть стежки у хащах на кордонах. Вони знають «ціну» кожного митника. Їхні позашляховики «увінчані» хрестиками та іконками, але моляться вони іншим богам. Вони не вміють нічого іншого, крім того, як тягнути і тягнути з кордону золоті жили. І нема на те ради.

***

"Межа". Режисер – Петер Беб’як. Фільм спільного українсько-словацького виробництва, якому вже аплодували Карлові Вари.

Фільм, якому пророчать «Оскар» в номінації «Найкращий фільм іноземною мовою». Ще не встиг бути побаченим наповну, вже завоював нагороди чотирьох міжнародних фестивалів.

Від 16 листопада – в кінопрокаті. В Луцьку – у кінозалах PremierCity (ТРЦ "ПортCity").



***

6 місяців до вступу Словаччини у Шенген. На «межі» - агонія.

От-от рухне усталена і «назубок» завчена схема виживання на контрабанді. Таке максимально оголене життя словацького населеного пункту, а точніше родини місцевого цигаркового контрабандиста Адама Крайняка (Томас Масталір) з усіма тими, хто до неї прив’язаний.

Усі курять: від малого до старого. Смачно затягуються контрабандними цигарками навіть діти. Це тут модно. Усі - «в темі». Там Україна, тут – Словаччина. Звідти туди снують безперестанку цигарки, наркотики і «мавпи». Нелегали, словом.

***
Ага. Боклан.

У «Межі» він український контрабандист Крулл, який торгує наркотиками. І не бачить межі.

Незвичний образ для актора, якому, здавалося чомусь мені завше, так пасує страждати. Він тут не страждає. Він убиває. І так щиро любить українські пельмені і …дитячий футбол.

Це він тримає віжки життя на пункті пропуску Убля – Малий Березний десь на українсько-словацькому кордоні.



***

А люди у словацькому містечку ледве встигають… Кохатися, зраджувати, одружуватися, заручатися… Закохався у доньку контрабандиста? Хай ти поет-священик-художник – нема жодного іншого шансу, ніж бути тобі провідником для ...«мавп». Така ціна любові десь біля Убля.

«А знаєш, Адаме, яка між нами різниця?» – питає український наркоторговець із Ужгорода. Адам мовчить. За мить його кинуть на дно озера. Здавалося, без шансів вижити. Десь поруч, у багажнику, замотана у целофан його мертва матір.

«Межа. Тонка межа між тим, на кого можна покластися, і того, на кого не можна…» - продовжує Станіслав Боклан, він же Крулл.

А на дні озера – оживають трупи. Вони ж - ті, на «кого не можна покластися».



***

Словаччина сумлінно підготувалася до Шенгену. Пункт пропуску врочисто закрили. Щоб дати бій контрабанді і встигнути доповісти про це на весь ЄС.

А по обидва боки ПП Убля - Малий Березний герої один за одним знаходили кожен своє щастя. А гори, як завше …диміли.

Останні акорди фільму: десь у горах знайоме приміщення, в яких цигаркові провідники вершать свої справи. Ніби порожньо. Бо ж все. ЄС! Поруч - два біотуалети. Несподівано з одного вибігає чоловік. Звучить "гоу-гоу!" - і просто з діри в туалеті (!) вилазять жінка, дитина, ще одна жінка, мужчина... Шенген прийшов, Шенген піде, а потік "мавп", цигарок, наркотиків тут, на межі, - вічний. І такий промовистий цей туалет, що...

Я не курю. Але то фільм, після якого хочеться закурити.

ПС. Прийшла додому. Включила вечірні новини. Дежавю… ТСН. У Закарпатті – спецоперація. Полювали за місцевими ділками, які «присвоїли» десятки метрів кордону і постачали наркотики. За межу.

Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
6

Коментарі:


  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
ого--треба бігти дивитися . МОЖЕ .... ЧОМУСЬ НАВЧУСЯ .
Відповісти
Стаття сильна! Треба ще і на фільм сходити.
Відповісти

© 2016. Усі права захищені. Повна або часткова перепублікація матеріалів можлива лише за дотримання таких умов: 1) гіперпосилання на «Волинь24» стоїть не нижче другого абзацу; 2) з моменту публікації на «Волинь24» минуло не менше трьох годин; 3) у кінці матеріалу на «Волинь24» немає позначки «Передрук заборонений».