«Їх убили підступно»: у Луцьку перепоховали розстріляних в’язнів тюрми. ФОТО

3
0
«Їх убили підступно»: у Луцьку перепоховали розстріляних в’язнів тюрми. ФОТО
У Луцьку перепоховали останки ста десяти розстріляних у 1941 році в’язнів тюрми.

Відбулося перепоховання 12 жовтня на території Свято-Архангельського чоловічого монастиря.

«Сьогодні ми можемо частково зітхнути з полегшенням, бо віднайшли одне з місць, де були присипані землею розстріляні в’язні Луцької тюрми. Це тільки частина. Ми їх із шаною сьогодні поховали під стінами в’язниці, де вони були замордовані. Сьогодні ще й день пам’яті, коли ми згадуємо наших рідних і близьких, які були забрані зі своїх домівок, поміщені в тюрму і «без суда і слєдствія» були розстріляні», - зазначив митрополит Луцький і Волинський Михаїл.

Секретар Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті учасників АТО, жертв війни та політичних репресій Святослав Шеремета зауважив, що в’язні Луцької тюрми стали жертвами злочинного тоталітарного комуністичного режиму:

«Надзвичайно важливо, щоб душі померлих отримали спокій. Важливо, що ми пам’ятаємо про нашу історію і шануємо нашу пам’ять. Це унікальне місце пам’яті, яке від сьогодні отримає нове значення».

Своєю чергою, секретар міськради Григорій Пустовіт сказав, що цих людей убили підступно: спочатку ув’язнили, а потім – розстріляли.

Представниця Українського інституту національної пам’яті Леся Бондарук зауважила, Микола Куделя, який дивом вижив на подвір’ї тюрми під час розстрілів, казав, що поранені в страшних муках просили у Бога смерті, дехто молився, а інші – благали покарання для їхніх катів:

«У той момент над розстріляними оплився величезний дощ. Серед поранених було чутно вигуки: «Люди! Люди! Це небо плаче за нами!». Зверніть увагу, коли були розкопки – була гарна погода. Коли 23 червня цього року ми вшановували пам’ять розстріляних був дощ, учора і сьогодні – також. Небо знову плаче за ними».

Краєзнавець Сергій Годлевський, який брав участь у розкопках, розповів, що будучи молодим почув про розстріли в’язнів Луцької тюрми від Миколи Куделі та Григорія Покотила:

«Тоді я з юнацьким захопленням сказав, що їх треба знайти, бо вони ні в чому невинні. На сьогодні ми знайшли лише маленьку частину. Ні один науковець не може точно сказати скільки тут загинуло людей. Розстрілювали їх два дні, поранених добивали…».

Перепоховали останки ув’язнених у мурованій гробниці.

«Ми хоронимо їх, як перших християн. Для всіх спільно ми викопали могилу, обмурували, зробили гробницю і покрили її білим саваном. Всі ці люди, які були різних національностей, усі сьогодні стали братами, усі разом обійнялися і лягли в один гріб», - сказав краєзнавець.

За словами Сергія Годлевського, лише п’яти із загиблих було за 50 років, решта – молодь. Зі ста десяти в’язнів вдалося з’ясувати імена двох.

«За свідченням кримінальної справи, яку відкрили у 1979 році. Під час допиту одного з вцілілих той засвідчив, що його рідний брат Леонід Сисой і його односельчанин Степан Коханський, один з розірваною головою, а інший – з розпореним животом, обійнялися і померли. Після цього їхні тіла вложили в яму. були вони родом з села Острівок Володимир-Волинського району. ми не можемо їх встановити по тілу, але вони тут», - додав він.

Насамкінець пристуні вшанували всіх загиблих хвилиною мовчання та запалили лампадки у пам’ять про розстріляних в’язнів.

Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
0

Коментарі:


  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
цікаво, кого насправді поховали ці брехуни?
і чому до цієї розкопаної ями раптом виник такий інтерес. попередні знайдені рештки, найімовірніше, також в'язнів, ця братія незамутньонна викидала на смітник.
Відповісти
Коментар скоріш всього блаженного Левчука
Відповісти
концепція помінялась
Відповісти

© 2016. Усі права захищені. Повна або часткова перепублікація матеріалів можлива лише за дотримання таких умов: 1) гіперпосилання на «Волинь24» стоїть не нижче другого абзацу; 2) з моменту публікації на «Волинь24» минуло не менше трьох годин; 3) у кінці матеріалу на «Волинь24» немає позначки «Передрук заборонений».