Що читає головний дорожник Волині Іван Мирка? РОЗМОВА У КНИГАРНІ

22
4
Що читає головний дорожник Волині Іван Мирка? РОЗМОВА У КНИГАРНІ
У книгарні він найперше звернув увагу на барвисті кулінарні книги. "Я готую,” - і став розказувати, як же вдало завершився його експеримент з приготуванням ...хамону. Хоч, як потім виявилося, душею головний волинський дорожник Іван Мирка там, де барвисті томики Стівена Кінга і Рея Бредбері.

Хоча про свої книжкові симпатії геть не паркетний чиновник Іван Мирка розповідає майже так само смачно, як про хамон. Що робив, коли зустрів Марію Матіос у ліфті? Які книжки возив з Києва своїм дітям? Що “нагадав” у томику від Василя Простопчука і чому боїться читати вірші Сергія Жадана?..

Отож, #скажименіщотичитаєш - від чи не єдиного на Волині самооборонівця, який прийшов у владу одразу після Майдану. Мало того - втримався там і вже три роки поспіль виконує роль “винуватця” у всіх дірках та ямах на всіх волинських дорогах. А поміж робочими буднями ...пише душевні, а часом і геть не “скоромні” вірші.

Традиційно розмову на вільні теми (і навіть у книгарні) Іван Іванович “перчить” гострим слівцем. Ну, де ви ще бачили чиновника, який не цурається вголос сказати “проср*ли”?




Довідково. Іван Мирка нині - директор департаменту інфраструктури і туризму Волинської облдержадміністрації. Лучанин. Навчався у гімназії №4. Закінчив Луцький національний технічний університет (промислове та цивільне будівнцитво), Національний транспортний університет (автомобільні дороги та аеродроми, інженер-будівельник). До призначення на посаду (червень 2014-го) очолював МПП “Єврорембуд”.


(Стрічаю Івана Мирку у стінах книжкової крамниці Волинської обласної книгарні, що на пр-ті Волі у Луцьку. Пахне кавою і новенькими палітурками. Усередині людно. Іван Іванович у сірому піджаку. Офіційний. Творчу натуру видає хіба усмішка. Деталь - самооборонівський значок на лацкані, - авт.).

***

...”Вона мене втомила ця робота. Трохи впливає на мій імідж. Усіх проблем я ж вирішити не можу, хоч і багато для цього роблю. Плюс - великий негатив від людей, які постійно приходять, “вішають” свої питання. Не всі ж проблеми з нашої вини. А таких - багато. Значно менше часу стало на сім’ю. Діти, школа. Фактично всі ці три роки повністю в стороні”.

***

...”Рідко буваю в книгарнях. Але тут був. Ми презентували одне видання”.


***

...”Вибору в принципі не було. Я пішов слідами батька. Був на роботі з батьком постійно. З садочка. Об’їздив з ним всю область, знаю, хто які дороги будував”.


***

...”Прийшов до Григорія Пустовіта (екс-голова, він тоді очолював обласну адміністрацію). Тоді був такий період”.



***

...”Як тільки з’явилася можливість читати з різних гаджетів, так я й читаю. Хоч вдома багато книг. Частина тієї бібліотеки, правда, “перекочувала” від батьків. Таке надбання. Зараз там більшість того, що купую я. Або купував”.

***

...”Читаю я переважно фантастику і щось таке наближене до історії. Фантастики там (в домашній бібліотеці), чесно кажучи, найбільше”.

***


(Але Іван Мирка чомусь найперше поспішає не до фантастики. А серед книг раптом помічає - кулінарні).


...”Я люблю готувати. Просто: люблю готувати страви. Колись в Луцьк зайшла піца з того тонкого тіста. Так? У мене була тема: навчитися робити таке тісто. Навчився. Потім була тема: вміти скоптити класно рибу та м’ясо. З батьком побудували класну коптилку - навчився. Мріяв зав’ялити м’ясо: на цю паску зав’ялили баранячу ногу. Хамончик просто “капєц”. Паелью - будь ласка. Щось смачне засмажити-запекти - це те, що нам подобається з дітьми на вихідних”.


***

...”Мені тоді (задумується) до душі був “Хобіт” (повість англійського письменника Джона Толкіна). Ну, і Кір Буличев, Марк Твен. І ще був один цікавий російський письменник... У нього була така цікавезна книжка про дітей підземелля. Щось вилетіло з голови прізвище”.


***

...” Після появи перших фантастичних фільмів на “відіках” я став з не меншим захопленням читати фантастів”.



***

...”Я дуже любив вірші Тараса Шевченка. Так-так (помітивши мій здивований погляд)... Навіть зараз багато віршів Шевченка пам’ятаю”.


***

...”Вірші? Я їх писав ще в школі. Всяке там було. Любов - це перше, що мене тоді турбувало. Ну, і всілякі суспільні відносини. Зрештою, я у ФБ публікуюся. Всі виклав туди”.


***

...”Перший рецензент моїх віршів - то сестра Ольга Ольхова. Вона - письменниця, член спілки письменників і мою писанину однією з перших прочитала. ...Була одна волинська поетеса, яка давала мені багато зауважень. Не пригадаю її прізвища. Мабуть, за ту критику я викреслив її зі свого життя (сміється)”.

***

...”Критику своїх віршів я сприймав, якщо вона стосувалася якихось мовних зауважень. А те, що мені казали, що я їх не так пишу і не так рими розставляю, то я такої критики недопускаю. Це ж творчість. Чого ви лізете?”.

***

...”Колектив треба підкорити собою. Щоб тобі повірили, от і все”.

***

...”Ямки були і будуть, а дорога лишиться”.



***

...”Якщо чесно, у мене вже ефір, вибачте, "заср*ний". Ці постійні дзвінки, щоб розказати, де яка яма чи щось таке... Листів у ФБ - тьма, на Вайбері - тьма, дзвінків - тьма. Я вже просто на них не відповідаю. Собі сказав: як приїжджаю додому, то телефон не беру. Але все-одно буває”.

***

...”А вірші я люблю писати. Щось таке побачити, то тільки запали. Довго не треба”.

***

...”Лесь Подерв’янський? Ні-і-і... І нічого з його творів не пам’ятаю (Аж наче з відразою. Автор - епатажний). Хіба щось найбільш раннє. Може ще зі школи. “ГамлЄт” (п’єса “Гамлєт, або Феномен датського кацапізма”). Це його чи не його?”.


***

...”Класний Юрій Покальчук. Кажуть, що Сергій Жадан дуже класний. Мабуть, що так. Я не читаю його віршів навмисне. Бо відчуваю, що можу копіювати”.


***

...”Жадана уже поклали на пісні Недавно був в Одесі, почув там вірші Сергія Жадана в ...опері! Ви уявляєте цей оперний спів? Був в шоці. Це дуууже круто! І так собі в голові десь думав: “Може-то тако і мене десь колись заспівають...”.

***

...”Не міг прочитати “Солодку Дарусю” Марії Матіос (дістаючи з верхньої полиці повість письменниці-нардепки “Армагедон уже відбувся”). Дві третіх цієї книжки здолав. І відклав. Навіть і не хочу починати знову. Для мене це тяжко. Можливо, я надто вразлива людина. Я фантастів начитався, а фантастика дуже вразлива".

***

...”Якось Матіос побачив в комітеті Верховної ради в ліфті. Ледь стримався, щоб не обійняти”.




***

...”Шукаю ілюстратора чи співавтора до книги моєї поезії (несподівано). Якщо хтось хоче видати свої класні фотографії, ілюстрації чи якусь графіку, я із задоволенням зробив би це разом. Треба, щоб я сказав “вау” - і все”.

***

...”Ви ж розумієте, що революція - це не саме хороше явище в державі”.

***

...“Я дуже поважаю тих людей, які після революції зробили все, щоб “пролізти” у владу. Той, хто це зробив, не зрадив ідеї революції. Тому що то - наступний крок. А хто цього не зробив - дуже шкода. Через них у нас багато чого не вийшло”.

***

...”Проект гордості - це державний дорожній фонд. То не є моя ідея чи ідея ще когось. В Росії, наприклад, він давно працює. Із 2018-го буде працювати в нас. Я можу бути щасливим тим, що я до цього доторкнувся. Саме наша облдержадміністрація грала у цьому визначну роль. Ми давали такі пропозиції, які лягли в основу проекту”.

***

...”Головне, щоб були кошти, які йдуть виключно з якогось податку виключно на дороги. Щоби не було розпорошення”.

***

...”Як мене критикували за Луцьк-Львів! Їдьте - користуйтеся”.

***

...”Ти прийшов працювати, працюй в команді. Якщо не зможу, просто піду. Піду туди, звідки прийшов. Я не прийшов з вулиці”.


***

...”Усім раджу прочитати Олеся Бердника (український письменник-фантаст, який був засуджений сталінським режимом до позбавлення волі і перебував у таборах суворого режиму, засновник Української Гельсінської Групи). Це дуже класний фантаст. Я люблю все, що він пише. Кожен наступний твір - і я в шоці”.

***

...”Майже всього Стівена Кінга я перечитав. Хоч не можу сказати, що це стовідсотково мій письменник. Рей Бредбері теж весь перечитаний. Що це?.. (придивляється пильніше до полиць із фантастикою) “451 градус за Фаренгейтом”?.. (науково-фантастичний роман, антиутопія Рея Бредбері, написаний ще у 1953-му) Роберт Шеклі. Третій раз перечитую “Академію” Айзека Азімова. Автор, що витворив цілий світ роботів, штучного інтелекту. Це дуже захоплює”.



***

(Продемонструвавши обізнаність у творчості американських фантастів, Іван Іванович несподівано згадує інше...)

...”А знаєте, що в нас, українців, саме круте? “Кайдашева сім’я” (Іван Нечуй-Левицький). Повчальний твір про те, як прожити чи не прожити своє життя. Тим, хто задьорганий на відносинах “батьки-діти” чи “свекрухи-невістки” - читайте Кайдашеву сімю й попустіться. Життя насправді набагато глибше, ніж там описано”.



***

...”Тяга до чогось історичного почалася з книжки “З голосу рідного кліо” Михайла Слабошпицького. Вона колись випадково втрапила мені в руки. Така...з дуже яскравими розповідями про те, наприклад, хто ж насправді вигадав каву по-віденськи, історичних персонажів і таке інше. Автор дуже майстерно виклав історію. Мене це зачепило”.

***

...”Я не читав про Волинську трагедію. Я слухав. Її мені повністю переказала моя бабуся. Ці розповіді зафіксовані Інститутом національної пам’яті. Їх було четверо малих дітей, батьки повмирали. Коли поляки зайшли в село Гончий Брід, то один поляк, який їх знав, казав не займати, бо “там тільки одні сироти”. Так бабуся вижила. Розповідала, як вони втікали в Дроздні з Гончого Броду, як дружили з поляками...".

***

...”Хто посіяв ворожнечу? Сьогодні ми вже можемо розуміти, що ця ворожба була посіяна кимось. Треба це визнати і, позаяк поляки сьогодні наші найближчі друзі, то пережити - і йти далі”.

***

...”Степан Бандера? (Іван Мирка деякий час гортає вочевидь уже знайомого сторінки збірника статтей Степана Бандери “...Коли один скаже “Слава Україні”. Зрештою - піднімає голову). То мій герой”.

***

...”Історія ніколи не буває однозначною. Як і війна”.



***

...”А тут є Василь Простопчук (серед книг волинських авторів - помічаємо поезії колись редактора газети “Віче”). Я читаю Простопчука. Класно він пише. У мене навіть є така книга. З автографом. По-моєму 2005-го... Тут в нього є такі “дурнички”.

***

(Вона справді 2005-го. Я пропоную погадати і навмання відкрити сторінку збірочки Простопчука “Третій тост”)


...”Давайте спробуємо. Що тут? “Треба менше пити. З чаркою тужити. Жити не тужити...” Це точно (сміється)”.



***

...”У нас, до речі, є ще один місцевий автор, вірші якого мені подобається. Це директор підприємства “Волиньенергософт”. Знаєте? Василь Дутко. Я люблю, щоб була присутня рима. І люблю, коли... з фантазією”.

***

...”Коли росли мої діти, тоді проривом в нашій книжці було видавництво “А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА”. Дорогі, але поповозив їх тоді з Києва, бо там вчився".


***

...”А все-таки Нестайко - це саме круте дитяче чтиво, яке є. На весь світ. Бо те, що ті два хлопці вичверяли в “Тореадорах з Васюківки”... Йду такий по коридору і чую, як малий щось там собі регоче. Це він Нестайка читає. І це реально класно. Просто капець”.

***

...”Знаєте Явдоху і Ворона? Це був такий прикол. Повстанець на псевдо Ворон. У мого діда Івана теж було псевдо Ворон. І його жінка - Євдокія Миколаївна. Та ж таки Явдоха. Отаке у мене з “Чорним Вороном” Василя Шкляра було співпадіння”.

***

...”Прадід Іван Миколайович, дід Іван, тато Іван, я Іван, син Іван Іванович теж.

***

...”Люблю читати великі книжки. Отак коли засинаєш, то... Мій планшет попередній був важким. Так читаєш його, читаєш і так бубух. На обличчя. Кайф”.

***

(І трохи авторських віршів від дорожника-філософа. Джерело - ФБ)

...”а десь на палубі танці
на білому в білому ти
танцюєш з чужими і плескаєш в руки
і музика так тобі йде”.


Текст - Олена ЛІВІЦЬКА (“Волинь24”).
Фото - Даша ЗАПАРА.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
4

Коментарі:


  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
та байдуже що він читає, чим займається на роботі?
Відповісти
Ями ремонтуй а не книжки читаєш!!!!
Чітатєль......
Прийдеш в лікарню а там усі книжки читають... дурдом
Відповісти
СТРАШНО ОДНЕ- КОЛИ ДО ВЛАДИ НА ХВИЛЯХ РІЗНИХ РЕВОЛЮЦІЙ МАЙДАНІВ ЗАВОРУШЕНЬ ПРИХОДЯТЬ ЛЮДИ ЗОВСІМ НЕ ПІДГОТОВЛЕНІ ПРОФЕСІЙНО НЕ МАЮЧИ ЗОВСІМ ПРАКТИЧНОГО ДОСВІДУ В БУДІВЕЛЬНІЙ ДОРОЖНІЙ ГАЛУЗІ!!!!ПРОСТО ЖАХ!!!!!!!!!!!
Відповісти
Народ, тут не про роботу, а про захоплення книгами стаття. І це прекрасно коли знаходять час на те шоб читати ))) Давайте більше таких статей Волинь24!
Відповісти
нам байдуже на його захоплення - робота потрібна, а не розповідь про книжки
Відповісти
Або я дурний або Ви. Люди на вигляд повний ідіот як і усі волинські дороги. Те що він уміє читати це ще не означає що він має інтелект, як і той прокурор що був перед ним читачі Року Б л ядь...
Відповісти
Приємно, що нова генерація керівників на Волині настільки ерудована, начитана та обізнана в сучасній українській літературі, і це при тому, що побутує думка, що молодь 21 століття відвикла читати книги. А ще більше тішить, що волинський дорожник і сам пише вірші, і дітям прищеплює любов до книги. За такими людьми майбутнє.
Відповісти
про що ви мелете які дороги такий і читач
Відповісти
Гарна і позитивна стаття. Дякую автору за влучний вибір цікавого спірозмовника.
Відповісти
ну можна і простіші слова підібрати, нащо так палитись - "влучний вибір", "цікавий співрозмовник"?
Відповісти
Якщо стаття не за роботу, тому для чого в статті основний акцент зроблений на його зайнятість, це все маніпуляції для особистого піару. Так ми й повірили: "випадкова зустріч у бібліотеці".
Відповісти
він хоч читати вміє?
Чи це така мода пішла до виборів піаритися? То нехай ще заспіває
Відповісти
Ти краще піди перевір транспорт та дороги по яких приходиться їздити сплачуючи спеціальний збір.
Відповісти
дякую тобі Мирко за велодоріжку на Вишкові!


ПС після Помаранчевої революції прийшли мяко кажучи не професіонали, після 2014 у владу прийшли неадекватні довбойоби. От наче революція робиться з благими цілями, а керовніки все гірше та гірше. Робіть висновки...
Відповісти
Що немає про що подякувати? А я тобі дякую за "зраду" майдану за те, що ти вправно вскочив на посаду, за вигравання конкрурсів твоєю фірмою на будівництво дороги, що побори в твоєму відомсті нікуди не ділись, все "люкс". Так тримай!
Відповісти
Ти краще дороги ремонтуй, а не книжки читаєш то ще мені інтелектуал.
Що в депутати збираєшся а дороги хто буде робити? Хату збудував і упиз...в
Мені всерівно що ти читаєш і якої ти орієнтації
Відповісти
Нащо нам ,що він читає.Та нічого він не читає,хібань про те,щоб найбільше вкрасти.У них це краще виходить.Хто зараз чтає.Люди не смішіть горобців.Ці бібліотеки краще половину закрити, а не витрачати наші податки на кучу бездельників бібліотекарів, які сидять нічого не робять, а зарплату мають по 5-10 тисяч більше ніж у шахтарів.Коли вже їх перевірять, а визначать дійсну, реальну картину читачів, які до них йдуть, а не ці, які вони дописують тисячами,щоб мати зарплату такцу бешену.
Відповісти
А Поліщук сам книги пише, співає, танцює, їздить на велосипеді , вміє плаватиґ, стрибає з парашутом, стріляє з лука, може 2 години не кінчати, колекціонує гербарій, марки, метелики......
Ось так вам усім
Відповісти
Ну який Мирка головний дорожники? Авторка космонавтка! Чому так безграмотність? Коли почнуть думати, що пишуть. Якщо не розумієтесь то пишіть просто про класного хлопця Івана
Відповісти
нічк не можу перевчити їх що я главний інфраструктурщік
Відповісти

© 2016. Усі права захищені. Повна або часткова перепублікація матеріалів можлива лише за дотримання таких умов: 1) гіперпосилання на «Волинь24» стоїть не нижче другого абзацу; 2) з моменту публікації на «Волинь24» минуло не менше трьох годин; 3) у кінці матеріалу на «Волинь24» немає позначки «Передрук заборонений».