«Не треба контролювати гроші, треба контролювати совість!» - Роман Бондарук

16
-12
«Не треба контролювати гроші, треба контролювати совість!» - Роман Бондарук
Член Луцького міського виконавчого комітету, голова Асоціації голів ОСББ міста Роман Бондарук призначений керівником сектору реформ ЖКГ в рамках масштабного міжнародного проекту з підтримки самоврядування та економічного розвитку.

Розмова з ним – про реформу житлово-комунального господарства та готовність українців до змін, - пише Управдом.


– Рішення яких проблем у сфері ЖКГ ви вважаєте першочерговим і які завдання перед собою ставите?

– Чому реформи сьогодні пробуксовують? Є дві причини - недосконалість законодавчої бази і низька поінформованість українців про можливості та переваги самостійного управління власними будинками.

Наприклад, досі не прийняті необхідні підзаконні акти до Закону №417-VIII «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку». В тому числі не вистачає важливого документа - договору між тим, хто надає послугу (обслуговуючою компанією), і тим, хто отримує її (управителем будинку). Типовий договір на сьогодні ще не затверджений Кабміном, а без нього практично всі органи місцевого самоврядування призупинили процеси реформування в своїх містах. Вони використовують відсутність цього документа як «відмазку», щоб нічого не робити - «немає документа - не проводимо реформи».

Слід відзначити, що органи самоврядування на місцях - це один з ключових механізмів великої корупційної системи. Вони ж – перші винуватці гальмування реформ. Адже довгий час якраз через департаменти ЖКГ міськрад та облрад проходили мільярдні кошти, які безконтрольно витрачалися невідомо на що. Тому саме з боку місцевих органів самоврядування сьогодні йде найбільший опір будь-яким корисним нововведенням і модернізації в галузі.

У багатьох містах багатоквартирні будинки досі не списуються з балансів ЖЕКів, хоча це передбачає закон, і давно розроблений механізм такого переходу. Зокрема, в Харкові сьогодні жорстке протистояння між міською владою та головами ОСББ, процес передачі навмисно затягується - міськрада підтримує штучні механізми заборони, приймаються надумані рішення виконкому, які по суті не грають ніякої ролі для законної процедури зміни форми управління житловими об'єктами.

У законі №417-VIII чітко прописано - як тільки ОСББ на об'єкті створено, складається акт прийому-передачі і всі документи на будинок передаються в руки власників.

Що стосується другої причини затягування реформ, а саме пасивності самих громадян, то наша першочергова задача в зв'язку з цим - проводити якісну роз'яснювальну роботу на всіх рівнях і розповідати людям, що саме вони можуть і повинні робити самі. Якби домовласники краще ставилися до своєї ролі в процесі управління власним майном, то і місцеві органи влади змушені були б відповідним чином реагувати і активніше впроваджувати зміни. А поки, на жаль, ситуація складається сумна.

Я недавно проводив в Луцьку опитування на тему готовності переходу людей до формату ОСББ (з тих, хто ще не перейшов), його результати мене приголомшили - всього лише 17% озвучили тверду згоду перейти до нової форми управління, а більшість (понад 60%) досі не визначилися, чого вони взагалі хочуть. І це в місті, яке вважається одним з лідерів ОСББ-руху в Україні ?! Однозначно, така картина констатує факт, що людям не вистачає інформації про те, що саме потрібно робити для поліпшення власного комфорту. Багато, на жаль, все ще не розуміє простого - ніхто не прийде і за них нічого не зробить, якщо вони самі не займуться своїми будинками.

– Чого бояться ті, хто потенційно готовий до самоврядування в своєму будинку, але досі не наважується?

– Багато хто думає, якщо будинок обслуговується якимось комунальним підприємством, то він автоматично захищений від будь-яких технічних аварій (проривів труб, розтріскувань фасадів та ін.). І тому є страх, що коли будівлю буде передано в управління власникам, то нікому буде вирішувати подібні проблеми.

Але практика показує (я багато їжджу по Україні), що немає таких ОСББ, які б ліквідували через неможливість впоратися з тими чи іншими ремонтними питаннями, включаючи технічні аварії. Ніхто нікого не кидає і будь-яке ОСББ завжди може розраховувати на допомогу, в першу чергу, відповідних органів місцевої влади.

Зате головна перевага нової системи управління будинками очевидна - всі гроші власників акумулюються на рахунку ОСББ і працюють виключно на потреби мешканців будинку. Якщо раніше кошти власників квартир йшли незрозуміло куди, при цьому ремонт в будинку не проводився, а технічні проблеми тільки наростали, то тепер все можна проконтролювати - скільки грошей надійшло, куди і на що витрачено, які роботи проведені і до якого результату вони привели.

– Чи існують ефективні методи боротьби з корупцією в системі ЖКГ? І як в цьому процесі може допомогти зміна законодавчої бази?

– Житлово-комунальне господарство - це не тільки будинки, а й підприємства, які надають комунальні послуги. І тут проблема №1 полягає в тому, що на сьогодні не існує ринку цих послуг. На жаль, закон про житлово-комунальні послуги, ухвалений в першому читанні, до цих пір не розглянутий у другому. І це теж один із суттєвих чинників, що перешкоджають формуванню ринку комунпослуг і, відповідно, надходження на нього інвестицій.

Є надія, що цього року закон все-таки буде прийнятий і ринок почне працювати на конкурентних умовах. Тобто на ньому будуть представлені не тільки державні підприємства, але й приватні обслуговуючі компанії. Цивілізована конкуренція формує більш привабливі ціни, а також змушує учасників підвищувати якість послуг.

Ще один дуже важливий закон, який необхідно прийняти - про комерційний облік комунальних послуг. Перед тим, як починати щось економити, треба спершу визначити, скільки і яких саме ресурсів споживає конкретний об'єкт. У будинках, де немає лічильників ні на газ, ні на тепло, говорити про ефективне споживання енергоресурсів і економне витрачання коштів марно.

Актуальною є й необхідність прийняття закону про обов'язковий енергоаудит будівель, тому що без нього неможливо точно визначити, що потрібно зробити в конкретному будинку, щоб ефективно економити енергію. Спочатку потрібно провести «діагностику», а вже потім - призначати «лікування» і визначатися з конкретними способами і інструментами цього процесу.

Все це - першочергові закони, які повинні бути прийняті, щоб зрушити процес енергоефективних реформ і побороти корупцію в сфері ЖКГ.

Сильно вражають такі цифри - житловий фонд України (разом з теплокомуненерго) споживає близько 17 мільярдів кубометрів газу на рік, вісім з яких (фактично половина!) витрачаються даремно. Вони наприклад, обігрівають вуличне повітря через тонкі стіни і щілини в вікнах і дверях.

Але ж за ці величезні гроші, витрачені «на вітер», можна було б провести повну термомодернізацію будинків без залучення додаткових коштів. І в підсумку за рахунок економії витрат на житловий фонд держава отримала б можливість спрямувати кошти на нагальні соціальні потреби - медицину, освіту та ін. Але ми продовжуємо не брати до уваги обсяги споживання теплової енергії і витрачати фантастичні суми.

– Нинішня система субсидій - що, на ваш погляд, в ній хорошого, а що і як потрібно змінити?

– На субсидії з кожним роком виділяється все більше бюджетних коштів, але загальну ситуацію це ніяк не змінює і питання скорочення кількості неплатників таким чином вирішити неможливо.

Вихід - в монетизації всіх витрачених і зекономлених ресурсів. Я нещодавно повернувся з Канади і можу розповісти, як тема субсидіювання вирішена там. Канадець протягом року оплачує комунальні та інші супутні послуги «живими» грошима, а в кінці року заповнює спеціальну форму обліку, де вказує розмір своєї зарплати.

І якщо ця сума виявляється меншою середнього показника, визначеного по країні, то держава вираховує нормативний надлишок і повертає цю різницю споживачеві. Це - дуже правильна система обліку і взаєморозрахунку, тому що, по-перше, держава точно знає, що кошти субсидії використані за прямим призначенням, а по-друге, можна чітко відстежити реальні обсяги споживання тих чи інших ресурсів.

– Як українці, на ваш погляд, ставляться до необхідності змін і наскільки вони готові переглядати свої звички та погляди, щоб жити по-новому?

– Потрібно сильно змінювати свідомість наших громадян. На жаль, 70 років радянської влади і 25 років умовної незалежності не привчили нас думати своїм розумом. Згадаю знову ж про Канаду. Там кожен штат самостійно наповнює свій місцевий бюджет і тільки на стратегічні потреби виділяє певні дотації держава.

Наприклад, на охорону здоров'я Канада витрачає 200 мільярдів доларів на рік, 25% з яких фінансує державний бюджет, розподіляючи цей транш між усіма регіонами. Ми запитали канадських чиновників: «Як ви контролюєте на місцях витрати таких величезних коштів?».

Отримали відповідь: «А ми не контролюємо, ми довіряємо людям». Тобто, держава настільки впевнена в свідомості і чесності своїх громадян, що абсолютно виключає факт розподілу бюджетних коштів не за призначенням. Не треба контролювати гроші, треба контролювати совість!

Що ж стосується України, то найпростіше лаяти Президента, Кабмін, депутатів. Набагато складніше самому ставати чесним, свідомим, не брехати, не красти. Хто створює черги на митниці? Хто займається контрабандою? Порошенко? В першу чергу самі люди вважають такі ситуації допустимими. Аграрні землі простоюють, ніхто не хоче їх обробляти, тому що вивезти через кордон горілку або сигарети простіше і швидше, ніж працювати в полі. Так що починати треба з себе.

Повернемося до багатоквартирних будинків. У них живемо ми самі і для того, щоб щось міняти, не потрібно чекати чогось або когось, на сьогодні існує багато юридичних і фінансових інструментів (наприклад, на рівні органів місцевої влади), які дозволяють поліпшувати свої будинки, не витрачаючи власні гроші. Ми хочемо змін в країні, але при цьому боїмося змін у власному будинку. Щоб в під'їзді було чисто і росли квіти у вазонах, потрібні не гроші, а бажання!

– Які основні перспективи розвитку житлово-комунального господарства в Україні в найближчому майбутньому?

– Якщо цього року будуть прийняті закони, про які я сказав, якщо ми зможемо достукатися до людей і до органів місцевого самоврядування, то перспективи є і вони досить обнадійливі. На прикладі Луцька ми бачимо, що об'єднання сил самої громадськості, місцевої влади і держави (трьох рівнів управління) дає хороший результат при модернізації житлового фонду і реформуванні міста в цілому. Таку схему треба впроваджувати і в інших містах, областях.

А вивільнені за рахунок економії споживання ресурсів кошти можна пускати на розвиток інфраструктури - ремонт доріг, зовнішнє освітлення тощо. Сьогодні ж значна частина грошей витрачається хаотично, без планування, стратегії - це велика проблема.

Подивимося на приклад Польщі. Їм знадобилося на модернізацію всіх житлових будинків 9 років, сьогодні там йде вже другий етап модернізації, спрямований на ще більше скорочення споживання енергії в раніше відремонтованих і утеплених будинках. Якщо ми прискоримо процес реформ і збільшимо темп модернізації будівель, який набрали за 2015-2016 роки, то за 5-7 років зможемо перевершити польські успіхи.

Але багато що залежить від готовності до змін самих людей. Якщо ми станемо активнішими і будемо бачити свій громадянський обов'язок не тільки в голосуванні на виборах, то ситуація зміниться в кращу сторону.

– Як підтримують ЖКГ-реформи в Україні уряди інших країн?

– Завдяки закордонній підтримці через проекти міжнародної технічної допомоги (МТД) ми навчаємо представників органів місцевого самоврядування новим методам і практикам стратегічного планування місцевого і регіонального розвитку, паралельно ремонтуємо школи та лікарні, прокладаємо нові водопроводи.

Проекти МТП допомагають підтримувати створення інституційної основи реформ, завдяки ним у всіх областях України на сьогодні відкриті офіси секторальної децентралізації, а Центральний офіс реформ, відкритий в Києві, працює у співпраці з Мінрегіоном.

Діяльність офісу децентралізації (організованого за підтримки уряду Канади) спрямована на поліпшення якості життя людей і охоплює кілька великих галузей: освіту, медицину, соціальний захист, створення центрів надання адміністративних послуг, розвиток інфраструктури (всього - 12 напрямків). Одне з пріоритетних його завдань - розвиток житлово-комунального господарства.

Оскільки у мене є певний досвід у цій сфері і розуміння, як і куди рухатися, то мені запропонували приєднатися до цього проекту і продовжити процес реформування, розпочатий в Луцьку, в більш масштабному форматі і в складі команди однодумців.

Розмовляла Марія Голібардова
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
-12

Коментарі:


  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
«Не треба контролювати гроші, треба контролювати совість!».
Відповісти
Блін, про совість "розказує" той чувак який продавав гуртожиток разом з людьми які там проживали
Відповісти
А можна конкретніше про гуртожиток? Де , коли? Бо він дуже вже агітує за осбб. Чого б то?
Відповісти
Осьо,читайте:
http://gazeta.dt.ua/conflict_of_interests/geroyi-nashogo-chasu-_.html
Відповісти
Нам ці ділові люди виплатили компенсацію з запасом,так що ми не ображені!Хватка в хлопця ділова,людина слова і далеко піде!А досвід штука наживна-кажуть за одного битого двох не битих дають!
Відповісти
бондарук ,просто .андон
Відповісти
Хватка - це добре, якщо вона працює на позитив, а якщо вона деструктивна, якщо нею керує хапальний рефлекс, то це дуже хероово.
Відповісти
Безсовісний "Герой" нашого часу Бондарук, каже тим самим, що декларацій теж не треба. Безсовісність не головне!
Відповісти
Брехнею можна жити довго, розмірковуючи і говорячи про совість. Не вдасться усіх весь час дурити.
Відповісти
Багато людей, на жаль, і до сьогодні не зрозуміли, хто є хто в місті. Не можуть розпізнати дрібних шулєрів, які спекулюють на народній довірі. У тому й числі хто є Бондарук. Усе решта, як співається в одній блатній пісні, - "дорожная пыль".
Відповісти
Наш Ромчик вміє "заробляти" ВЕЛИКІ! ГРОШІ!!! Він завжди там де вони можуть бути.
Відповісти
нормальний пацан.
Відповісти
бидляче він такий "нормальний" як і ти
Відповісти
пан депутат пройшов би вулицею Львівською і подивився, що будинки по 30 років не обслуговуються, обшарпані, але люди при цьому сплачують за комунальні послуги, то виникає питання за що ми платимо... ми на відміну від деяких депутатів рейдерством не займались і не судились...
Відповісти
Як гроші людей в Західінкомбанку крав совість була. злодюго?
Відповісти
Що ж саме відбулося в Україні з 2014 по 2017 роки в рамках реформи з децентралізації:
http://despro.org.ua/news/detail.php?bitrix_include_areas=N&ID=1797
Відповісти