«Мир землі, здоров’я в хаті й гарна баба на кроваті!»: до Луцька приїхав Лесь Подерв'янський

4
0
«Мир землі, здоров’я в хаті й гарна баба на кроваті!»: до Луцька приїхав Лесь Подерв'янський
Класик сучасної української літератури, сатирик Лесь Подерев’янський привіз до Луцька епічні п’єси, написані суржиком і гостро приправлені нецензурною лексикою.

Твори автор представив у Палаці культури міста Луцька 24 березня, - пише інформаційне агентство Волинські новини.

Для лучан Подерв’янський зачитав улюблені для багатьох читачів тексти: «Діану», «Гамлєта, або Феномен дацького кацапізму», «Нірвану, або Also Sprach Zarathustra» та «Казку про рєпку, або Хулі не ясно». Кожну п’єсу присутні вітали оплесками і схвальними вигуками, не вгавало в залі теж жваве хихотіння.

Варто відзначити, що багато висловів із творів Подерв’янського стали крилатими, а окремі фрагменти активно цитують, адже, попри, здавалося б, їхню абсурдність, вони не позбавлені істини.

Наприклад, «Мир землі, здоров’я в хаті й гарна баба на кроваті!», «Людина – це ж жива істота, вона пісять хоче!» («Діана»), «…людина завжди цікавилася трьома речами. По-перше – своїм калом, по-друге – питками та казнями, і уродами. Дайте їй все це, і вона буде відчувать, шо живе не напрасно» («Казка про рєпку…»).

Також у Луцьку автор презентував ексклюзивний подарунок шанувальникам – уривок із поки що неопублікованого першого свого роману «Таємничий амбал», написаного російською, українською та французькою мовами. Письменник анонсував, що він вийде друком протягом найближчих 1–2 місяців.

«Я ніколи не писав романів і більше писати їх не буду. Це для мене був такий виклик – чи можу я написати, чи не можу. Виявилося, що можу», – розповів Подерв’янський.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
0

Коментарі:


  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Української мови, яка "на грані", ніхто краще не знає, ніж Подеревянський. І сільського "побуту" з його жлобологією. Ось один з "творів" Леся.

Сільська ідилія
Малюю етюд. Літня практика, третій курс, пленер. Село Ступаківка. Чернігівська область. «Каллєґа, дайтє ультрамаріну!» — чую за спиною. Обертаюся — страшний горбун, сільський Річард III. Він виявився художником. Я потім бачив по хатах його картини, їбаністічєской краси художні витвори на клейонці. Валькірії на човнах. Втеча із сералю й таке інше. В селі всі його боялись. Якось сиділи в чайній, бухали з місцевими мужиками. Аж бах! — двері відчинилися, заходить мій горбун. І тут раптова тиша. Горбун каже: «Петро, оцю хуйню, що ти на мене казав... щоб я більше цього не чув. Ти мене пойняв?». Сказав і вийшов нахуй. Я хлопцям кажу: «Чого ви так сците? Ви ж його можете по стіні розмазати». А вони: «Ні, ти не знаєш... У нас в селі в нього — самий здоровий хуй! У нього — сама красива жінка! Та він може всіх наших дружин виїбати! Ми всі його боїмося». Таким чином горбун поєднував у собі талант, силу і красу.
Відповісти
Ляшко в українській модерній літературі.
Відповісти
Фото компактне лише задніх рядів, передні, порожні! Волиняни - молодці. Подерев'янський не дурень, однак амплуа девіантне, асоціальне. Мат возвеличений до основної цінності творів! Для відморозків твориво.
Відповісти
Доброзичливцю. Я б не погодився з вами, знаючи особисто Леся. Він висміює виразки суспільства, жлобство, тому ту іншою мовою не скажеш. Якраз - навпаки, амплуа не асоціальне: в такий спосіб Подеревянський таврує стереотипи. Тому вживання ненормативної лексики не є самоціллю автора. Крім усього, він передбачив реакцію читача і глядача, тому не рекомендує свої твори людям "...з обмеженими розумовими здібностями, спричиненими браком освіти, культури, виховання, адептам різних людиноненависницьких ідеологій, особам з ознаками політичної шизофренії та людям з нестабільною психікою".
Відповісти

© 2016. Усі права захищені. Повна або часткова перепублікація матеріалів можлива лише за дотримання таких умов: 1) гіперпосилання на «Волинь24» стоїть не нижче другого абзацу; 2) з моменту публікації на «Волинь24» минуло не менше трьох годин; 3) у кінці матеріалу на «Волинь24» немає позначки «Передрук заборонений».